Що таке ендокринна система та її роль у медицині
Ендокринна система відіграє одну з найважливіших функцій в роботі організму — вона координує діяльність усіх органів і систем. Наука, що вивчає ендокринну систему та її захворювання, називається ендокринологією.
Ендокринна система складається з органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у крові гормони — речовини з високою біологічною активністю. Гормони регулюють ріст і діяльність клітин різних тканин й органів.
Ендокринна система бере участь в гуморальній регуляції* функцій організму, координує діяльність всіх органів і систем та забезпечує гомеостаз** організму при змінах умов зовнішнього середовища. Спільно з нервовою й імунною системами вона регулює зростання, розвиток організму, його статеву диференціацію та репродуктивну функцію, бере участь у процесах вироблення, використання та збереження енергії.
*Гуморальна регуляція — це регулювання функцій організму за допомогою хімічних речовин (гормонів, медіаторів, нейропептидів), які переносяться кров'ю та лімфою.
**Гомеостаз — це стан рівноваги динамічного середовища, у якому відбуваються біологічні процеси.
Види ендокринних захворювань
Ендокринні захворювання виникають у разі порушення функції залоз внутрішньої секреції, коли залози виділяють гормони або з надлишком (гіперфункція), або з нестачею (гіпофункція). Це призводить до розладів обміну речовин, порушенням росту, розвитку, репродукції, адаптації та інших функцій організму.
Приклади ендокринних захворювань:
- цукровий діабет (коли підшлункова залоза виробляє недостатньо інсуліну);
- гіпертиреоз (підвищена секреція гормонів щитоподібної залози);
- гіпотиреоз (недостатня секреція гормонів щитоподібної залози);
- гостра надниркова недостатність (дефіцит кортизолу — гормону стресу);
- гострий тиреотоксикоз (різкий сплеск гормонів щитоподібної залози).
Нижче розглянемо найпоширеніші з них докладніше.
Гіперфункція щитоподібної залози
Гіпертиреоз — стан, при якому щитоподібна залоза виділяє надмірну кількість тиреоїдних гормонів, що прискорює обмін речовин і викликає нервову збудливість, тахікардію, посилене потовиділення, втрату ваги та інші симптоми.
Спричинити гіперфункцію щитоподібної залози можуть:
- порушення роботи імунної системи;
- травми, інфекції, радіація або приймання гормональних препаратів;
- стрес, психологічні перевантаження, гормональна перебудова;
- наявність зоба, токсичної аденоми або запалення щитоподібної залози;
- нерегулярне статеве життя, пухлини органів репродуктивної системи;
- надмірна кількість збагаченої йодом їжі в раціоні.
Для виявлення гіперфункції щитоподібної залози необхідно здати аналіз крові на:
- рівень тиреотропного (ТТГ) та тиреоїдних (Т4, Т3) гормонів;
- антитіла до тиреопероксидази (АТПО).
Також лікар може призначити апаратні обстеження:
- УЗД щитоподібної залози для виявлення зоба, аденоми або запалення;
- сцинтиграфію щитоподібної залози для оцінки її функціонального стану та розподілу радіоактивного йоду.
Для лікування гіпертиреозу зазвичай призначають препарати, які пригнічують синтез тиреоїдних гормонів.
Гіпофункція щитоподібної залози
Гіпотиреоз — стан, при якому щитоподібна залоза виділяє недостатню кількість тиреоїдних гормонів, що сповільнює обмін речовин і викликає слабкість, сонливість, запаморочення, набряки, раптове збільшення ваги, зниження температури та інші симптоми.
Спричинити гіпофункції щитоподібної залози можуть:
- вроджені аномалії щитоподібної залози;
- хірургічне видалення частини або всієї щитоподібної залози;
- пухлини, запалення або інфекції щитоподібної залози;
- генетична схильність до гіпотиреозу;
- радіойодтерапія для лікування гіпертиреозу;
- недостатнє споживання йоду;
- патологічні процеси в нирках, печінці або гіпофізі;
- побічний ефект від приймання деяких лікарських препаратів.
Для виявлення гіпофункції щитоподібної залози необхідно здати аналіз крові на:
- рівень тиреотропного (ТТГ) та тиреоїдних (Т4, Т3) гормонів;
- антитіла до тиреопероксидази (АТПО).
Також лікар може призначити апаратні обстеження:
- УЗД щитоподібної залози для виявлення зоба, аденоми або запалення;
- сцинтиграфію щитоподібної залози для оцінки її функціонального стану та розподілу радіоактивного йоду.
Для лікування гіпотиреозу зазвичай призначають препарати, які заміщують дефіцит тиреоїдних гормонів, та дієту, що забезпечує достатнє споживання йоду, селену, цинку, вітамінів і антиоксидантів, а також проводять:
- корекцію супутніх захворювань серцево-судинної, нервової та травної систем;
- регулярне спостереження за рівнем гормонів щитоподібної залози в крові.
Пацієнту рекомендується оздоровити спосіб життя, уникати стресу, привчити себе до позитивного мислення.
Діабет
Цукровий діабет є хронічним захворюванням, яке характеризується підвищеним рівнем глюкози в крові через дефіцит або резистентність до інсуліну — гормону підшлункової залози.
Різновиди діабету:
- Діабет 1 типу — підшлункова залоза виробляє недостатньо інсуліну або взагалі припиняє його вироблення. Зазвичай це відбувається у дитинстві або молодому віці та пов'язано з генетичною схильністю або вірусною інфекцією. Люди з діабетом 1 типу потребують щоденних ін'єкцій інсуліну.
- Діабет 2 типу — підшлункова залоза виробляє недостатньо інсуліну або клітини організму не реагують на нього. Таке зазвичай відбувається у людей після 40 років, які мають надмірну вагу, ведуть малорухливий спосіб життя або мають спадкову схильність до діабету. Люди з діабетом 2 типу можуть контролювати свою хворобу дієтою, фізичними вправами та медичними препаратами, які знижують рівень цукру в крові.
- Гестаційний діабет — коли рівень цукру підвищується під час вагітності через гормональні зміни в організмі жінки. Це тимчасовий стан, який минає після пологів, але збільшує ризик розвитку діабету 2 типу у майбутньому. Жінки з гестаційним діабетом повинні стежити за своїм харчуванням, робити фізичні вправи та контролювати рівень цукру в крові.
- Вторинний діабет — коли рівень цукру в крові підвищується внаслідок іншого захворювання, приймання певних ліків або недостатнього харчування.
Усі види діабету можуть давати такі симптоми:
- постійне відчуття спраги та часте сечовипускання;
- сухість у роті та суха шкіра;
- хронічна втома та слабкість;
- свербіж й подразнення геніталій;
- раптова втрата або набір ваги;
- погане загоювання ран і схильність до інфекцій;
- зниження зору й слуху;
- головний біль та запаморочення;
- порушення сну, пам'яті, концентрації уваги.
Лікування діабету залежить від його типу, але зводиться до:
- вживання інсуліну (для людей з діабетом 1 типу та іноді з діабетом 2 типу);
- вживання гіпоглікемічних препаратів (для людей з діабетом 2 типу);
- дотримання дієти;
- регулярних фізичних навантажень.
Гормональні порушення у жінок
Стан, коли в організмі жінки виникає дисбаланс гормонів, що регулюють роботу систем і органів, називають гормональними порушеннями. Їх можуть спричинити стрес, інфекції, захворювання ендокринної системи, гінекологічні патології, спадковість, вагітність, клімакс.
Симптоми гормональних порушень залежать від того, яких саме гормонів у крові стало занадто багато чи занадто мало. Наведемо найпоширеніші з ознак, що свідчать про гормональний дисбаланс в організмі жінки:
- порушення менструального циклу;
- проблеми із зачаттям дитини;
- різкі зміни у вазі без очевидних причин;
- проблеми зі шкірою;
- проблеми з ростом волосся;
- посилене потовиділення увечері;
- перепади настрою;
- зниження лібідо;
- підвищена стомлюваність.
Лікування гормональних порушень у жінок залежить від причини, що їх викликали. У багатьох випадках застосовують гормональну терапію. Також можуть бути застосовані: дієтотерапія, вітамінотерапія, лікування інфекційно-запальних процесів або оперативне втручання. Що саме призначити, обирає лікар. У більшості випадків це — гінеколог-ендокринолог.
Препарати для лікування ендокринних захворювань
Розлади роботи ендокринної системи є серйозними захворюваннями, що потребують своєчасної діагностики та лікування. Якщо ви помітили у себе якісь із описаних вище симптомів, запишіться на консультацію до лікаря-ендокринолога або пройдіть її онлайн. Тільки лікар може правильно оцінити ваш стан та призначити оптимальне лікування.
Існує багато різних груп препаратів, які впливають на рівень і дію гормонів в організмі. Призначати їх самостійно небезпечно. Наведена нижче інформація має ознайомчий характер.
|
Групи препаратів
|
Принцип дії
|
Приклади
|
|
Для щитоподібної залози
|
1) При гіпертиреозі застосовують препарати, які пригнічують синтезтиреоїдних гормонів або заміщують їх дефіцит.
2) При гіпотиреозі застосовують препарати з тироксином або трийодтироніном, яких недостатньо виробляє щитоподібна залоза.
|
1) Тирозол, мерказоліл, тироксин.
2) L-тироксин, еутирокс, тиреотом.
|
|
При цукровому діабеті
|
Ліки містять інсулін або його аналоги — гормон панкреаса, що регулює обмін глюкози в організмі.
|
Актрапід, хумалог, левемір, новорапід.
|
|
При недостатності надниркових залоз
|
Ліки містять кортизол або його похідні — гормон надниркових залоз, який регулює обмін речовин та реакцію організму на стрес.
|
Дексаметазон, гідрокортизон, преднізолон.
|
|
При гормональних порушеннях
|
Препарати зі статевими гормонами (естрогеном, прогестероном або їх похідними). Застосовуються при порушеннях менструального циклу, клімактеричних розладах, недостатності статевих залоз, як гормональна контрацепція.
|
Анжелік, белара, деновель, Ярина.
|
|
При захворюваннях імунної системи
|
Для лікування захворювань, пов'язаних із недостатністю або патологічною активністю клітин імунної системи — Т-лімфоцитів, застосовують синтетичний тимозин або його фрагменти.
|
Тималiн, тимоген.
|
Побічні ефекти та заходи безпеки
При застосуванні препаратів для ендокринної системи можуть виникати побічні ефекти. Ось деякі з них:
- вживання статевих гормонів може викликати головний біль, запаморочення, нудоту, блювоту, метеоризм, збільшення або зменшення маси тіла, порушення менструального циклу, кровотечу, перепади настрою, пігментацію шкіри;
- вживання гормонів щитоподібної залози можуть викликати алергічні реакції, гіпертонію, тахікардію, аритмію, стенокардію, тривожність, нервовість, безсоння, пітливість, тремтіння кінцівок, остеопороз;
- вживання панкреаса може призвести до гіпоглікемії (зниження рівня цукру в крові), алергічних реакцій, ліподистрофії, імунологічних розладів, набряків;
- вживання гормонів надниркових залоз можуть викликати гіперглікемію, ожиріння, остеопороз, атрофію м’язів, гіпертензію, зниження імунітету, психічні розлади, порушення менструального циклу.
Для запобігання виникненню побічних ефектів дотримуйтесь таких правил:
- приймайте ліки тільки за призначенням і під контролем лікаря-ендокринолога, не змінюйте дозу або схему лікування без консультації з ним;
- регулярно перевіряйте рівень гормонів в крові та інші показники, що впливають на ендокринну систему;
- контролюйте самопочуття та повідомляйте лікарю про будь-які незвичні симптоми або погіршення стану здоров'я;
- харчуйтесь збалансовано, пийте достатньо води, уникайте алкоголю, кави, нікотину та інших шкідливих речовин;
- ведіть здоровий спосіб життя, регулярно займатися фізкультурою, висипайтесь, уникайте стресу й перенапруження.
Після консультації з лікарем використовуйте додаткові засобами для покращення функцій ендокринних органів, як-от вітаміни та БАДи. Наприклад, для підтримки щитоподібної залози можна вживати йодовмісні продукти або препарати з екстрактами морських водоростей.
Купівля та ціни на препарати для ендокринної системи в аптеках України
Купувати препарати для ендокринної системи в аптеках України легко за допомогою онлайн-ресурсу Аптека Doc.ua.
Розділ «Ендокринна система» на нашому ресурсі складається з таких категорій:
Користуючись фільтрами, ви швидко зорієнтуєтесь в цінах та дізнаєтесь, де потрібні вам ліки можна купити найвигідніше. А при потребі зможете замовити й доставку.
Інформація про наявність препаратів на Аптека Doc.ua завжди актуальна, тому що оновлюється щогодини.
