Гіпертиреоз

Гіпертиреоз у жінок діагностують значно частіше. Частота захворювань серед них досягає 20 випадків на 1 тис. жінок, а серед чоловіків – 2 випадки на 1 тис. чоловіків. Найбільш схильні до синдрому люди у віці 20-50 років.

Синдром, коли тканини відчувають вплив високих доз циркулюючих тиреоїдних гормонів, називають тиреотоксикозом. Зазвичай він розвивається внаслідок підвищення вироблення гормонів щитовидною залозою. Але досить часто тиреотоксикоз виникає внаслідок масового викиду в кров тиреоїдних гормонів, що утворюються під час розпаду тіроїдної тканини. Поняття «тиреотоксикоз» повніше відображає суть цього стану, адже основне захворювання виникає і в нормальних умовах. Яскравий приклад тому – вагітність.

Тиреотоксичний криз, синоніми – базедова, гіпертиреоїдна кома – дуже небезпечний стан, результатом якого може стати смерть пацієнта. Він виникає, коли в кров надходить критична кількість Т3 і Т4. Базедова кома розвивається внаслідок відсутності лікування або неадекватної терапії, після перенесеної психічної травми, внаслідок інфікування після хірургічних операцій у хворих на підвищенням функції щитовидної залози.

Симптоми

Головні клінічні ознаки гіпертиреозу можуть з'являтися як окремо, так і в сукупності з іншими. До таких симптомів необхідно віднести дифузний токсичний зоб, токсичну аденому щитовидки, підгострий тиреоїдит і т.д.

Незалежно від розмірів щитовидки, поділяють три ступені хвороби:

• легку;
• середню;
• важку.

Легка ступінь характеризується втратою до 5 кг ваги на тлі нормального харчування, підвищенням пульсу до 80-100 ударів в хвилину, постійної тахікардією. Пацієнт потіє, навіть будучи в прохолодному приміщенні, стає дратівливою. Дослідження крові показують підвищений рівень гормонів Т4 і Т3.

При середньому ступені тяжкості хворий втрачає до 10 кг маси тіла. Його пульс частішає до 100-120 ударів. Стан супроводжується змінами в міокарді, зміщенням очного яблука вперед (екзофтальм). Для цього етапу властиві підвищена збудливість, плаксивість, дратівливість, порушення сну, безпричинна тривожність, а також тремор (пальці витягнутої руки тремтять).

Перебуваючи у важкій стадії захворювання, пацієнт значно худне, у нього виявляють стійку тахікардію, пульс – до 140 ударів. Серцевий ритм порушується, з'являються яскраві ознаки серцевої недостатності. Очні яблука сильно зміщуються вперед, тиреотоксичний тремор ще більш помітний, він може поширитися на все тіло.

Причини

Головною причиною, що викликає розвиток даного синдрому, називають дифузний токсичний зоб або хвороба Грейвса.

До розвитку патології можуть призвести хвороба Пламмер – токсична аденома щитовидної залози, пухлини гіпофіза, що супроводжуються підвищеною секрецією ТТГ, тератоми яєчників, що виробляють тиреоїдні гормони.

Викликають стійке підвищення рівня гормонів безконтрольний прийом або надмірні дози гормональних препаратів, підгострий тиреоїдит, а також аутоімунні тиреоїдити – безбольовий або мовчащий, післяпологовий, цитокіни-індукований.

До факторів ризику відносять спадковість, приналежність до жіночої статі, куріння, радіацію, наявність аутоімунних захворювань, а також підвищений рівень радіації. Гіпертиреоз і вагітність – теж досить поширене поєднання.

Лікування

При підтвердженому діагнозі гіпертиреоз лікування вибирається ендокринологом, який повинен врахувати загальний стан організму, а також всі особливості розвитку патології. Акцент роблять на медикаментозній терапії. Хворому призначають тиреостатичні препарати, які пригнічують секреторну активність щитовидки.

Наскільки правильно підібране лікування, показує рівень вільного Т4 і ТТГ. Тривалість терапії становить 12-24 місяці.

Крім призначення препаратів, дія яких спрямована на нормалізацію гормонального фону, виявляється і психіатрична допомога, її мета – усунути наявні розлади, які супроводжують даний синдром. Для цього призначають ліки седативного спектру дії, а також нормалізуючі сон.

При призначенні дієти упор робиться на продукти, що містять достатню кількість білків, вуглеводів і жирів, овочі та фрукти – природні джерела вітамінів, а також мінеральні солі. Дієта повинна включати молочні та кисломолочні продукти, які є основним джерелом солей кальцію.

Значно обмежується вживання продуктів, які збуджують нервову систему – кофеїновмісткі напої (кава, чай), шоколад, а також прянощі.

Деяким пацієнтам показана хірургічна операція, під час якої видаляється частина щитовидної залози. Даний метод використовують при одиночному вузлі або розростанні окремо взятої ділянки. Після цього робота залози приходить в норму.

Якщо видалити більшу частину щитовидної залози, тоді можливий розвиток зворотного синдрому – гіпотиреозу.

Ще один метод – лікування радіоактивним йодом або радіойодтерапією. Вона полягає в одноразовому прийомі капсули або водного розчину, що містять радіоактивний йод. Препарат швидко досягає гіперактивних клітин щитовидної залози, які в наступні кілька тижнів руйнує. Так розміри щитовидної залози приходять в норму, відповідно, стабілізується і вироблення гормонів. Паралельно призначається і медикаментозне лікування. Але цей метод не гарантує повного одужання, можливий повторний курс. Побічний ефект радіойодотерапії – гіпотиреоз. Він розвивається не відразу, між ним і лікуванням може пройти від декількох місяців до декількох років. Іноді виникає і субклінічний гіпертиреоз.

Якщо лікар прописав ліки від гіпертиреозу, ціни на препарати можна подивитися на нашому сайті. Тут можна знайти не тільки потрібний препарат і забронювати його зі знижкою, але і прочитати інструкцію і дізнатися про можливі побічні ефекти.