Що таке нервова система
Нервова система — це складна і важлива частина організму, яка відповідає за регуляцію всіх його функцій, а також сприйняття інформації, емоції та поведінку. Вона робить людину чутливою до будь-яких подразників як ззовні, так і всередині організму. Складається зі зв’язаних між собою клітин — нейронів, які передають сигнали.
Нервова система складається з центральної (головний і спинний мозок) та периферичної, яка поділяється на соматичну (регулює роботу скелетних м’язів і шкіри) та вегетативну (відповідає за внутрішні органи та обмін речовин).
Нейрони виробляють хімічні речовини, які зав'язуються з рецепторами — нейромедіатори, наприклад: ацетилхолін, серотонін, дофамін, гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) тощо. Саме на нейромедіатори діють медикаменти для нервової системи, блокуючи або стимулюючи їх. Це впливає на стан людини, її настрій, пам'ять, увагу, біль, вигляд, сон, апетит й інші функції організму. Таким чином медикаменти для нервової системи допомагають лікувати ряд захворювань і порушень, серед яких: депресія, шизофренія, епілепсія, хвороби Альцгеймера й Паркінсона.
Основні порушення нервової системи
Немає єдиної загальноприйнятої класифікації порушень нервової системи. Їх групують за різними критеріями: за локалізацією, причиною, симптомами, механізмом тощо. Таким чином можна вирізнити:
- захворювання центральної нервової системи;
- судинні хвороби;
- порушення периферичної нервової системи;
- хронічні форми, що виникають на фоні обмінних процесів, вроджених патологій, токсичного впливу — міастенія, хвороба Альцгеймера тощо;
- генетичні аномалії, вроджені вади розвитку нервових тканин: синдром Дауна, хромосомні порушення, дитячі церебральні паралічі тощо;
- хвороби, що виникають після травм;
- інфекційні захворювання;
- новоутворення у головному та спинному мозку.
Приклади порушень нервової системи:
- Ішемічний інсульт — гостре порушення кровообігу в певній ділянці головного мозку, що призводить до пошкодження або гибелі нейронів. Симптоми інсульту залежать від того, яка частина мозку постраждала. Він може викликати: параліч, порушення мови, зору, слуху, пам'яті. Інсульт є невідкладним станом, який потребує швидкої медичної допомоги.
- Епілепсія — хронічне захворювання нервової системи, яке характеризується періодичними судомами. Причинами епілепсії можуть бути генетичні фактори, травми головного мозку, інфекції, пухлини. Епілепсія лікується за допомогою протисудомних препаратів.
- Хвороба Альцгеймера — дегенеративне захворювання головного мозку, що призводить до поступової втрати пам'яті, розумових здібностей та особистісних змін. Хвороба є невиліковною, але існують ліки для підтримки та полегшення симптомів.
- Хвороба Паркінсона — хронічне захворювання нервової системи, що впливає на рухову функцію. Причиною хвороби є поступове відмирання нейронів, які виробляють дофамін, що регулює рухи. Паркінсона невиліковна хвороба, але існують ліки та хірургічні методи, які можуть зменшити симптоми та покращити якість життя хворих.
Види ліків та препаратів для нервової системи
Найчастіше препарати для нервової системи розділяють на групи за механізмом дії. Наприклад:
- антидепресанти — покращують настрій, зменшують тривогу, апатію;
- протисудомні — запобігають або припиняють неконтрольовані скорочення м'язів у тілі;
- заспокійливі — зменшують тривогу, напругу, страх, стрес.
В онлайн-сервісі Аптеки від Doc.ua ліки та препарати для нервової системи розділені на такі категорії:
Нижче докладно розглянемо деякі з найпоширеніших груп препаратів для нервової системи.
Препарати для лікування тривожних та панічних розладів
Тривога — це нормальна реакція людина на стресові ситуації. Вона допомагає підготуватись до викликів або загроз. Але коли тривога є надмірною, неконтрольованою, перешкоджає нормальному життю, вона стає тривожним розладом.
Ознакою панічного розладу є панічна атака — раптовий приступ сильного страху або дискомфорту, який супроводжується рядом соматичних та когнітивних симптомів: сильним серцебиттям, задишкою, пітливістю, ознобом, відчуттям задухи, страхом смерті або втрати контролю. Панічні атаки зазвичай тривають кілька хвилин і минають самостійно, але можуть залишати по собі страх повторення. Тому люди з панічним розладом часто хвилюються в очікуванні наступної панічної атаки та уникають місць або ситуацій, які можуть її спровокувати.
Лікування тривожних та панічних розладів зазвичай проходить комплексно, у поєднанні медикаментів та психотерапії.
До препаратів для лікування тривожних та панічних розладів входять три великі групи медикаментів:
- Антидепресанти — покращують настрій, зменшують тривогу, апатію, безнадію та інші симптоми депресивних розладів. Вони змінюють рівень нейромедіаторів, які передають сигнали між нейронами. Існує багато типів антидепресантів, наприклад: селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трициклічні антидепресанти (ТЦА), інгібітори моноаміноксидази (МАО-А та МАО-Б). Антидепресанти є першою лінією лікування панічного розладу та демонструють високу ефективність у зменшенні частоти та інтенсивності панічних атак.
- Транквілізатори — це ліки, які зменшують тривогу, напругу, страх та інші психологічні стреси. Вони посилюють діяльність гамма-аміномасляної кислоти — головного гальмівного нейромедіатора мозку. Транквілізатори можуть бути рослинні (валеріана, собача кропивниця, материнка) або синтетичні (діазепам, феназепам, афобазол, гідроксизин). Транквілізатори застосовують для екстреного лікування панічних атак або для зменшення тривоги на початку лікування антидепресантами.
- Нейролептики — пригнічують надмірну активність нервової системи та застосовуються для усунення симптомів психозів, зокрема: галюцинацій, психомоторного збудження, марення, напруженості, агресивності та інших порушень емоційного стану. Вони не спричиняють порушення свідомості, діють шляхом блокування рецепторів дофаміну в різних частинах мозку, що регулюють психомоторну активність, емоції, мотивацію та когнітивні функції.
Іноді при тривожних станах призначають прегабалін — протиепілептичний препарат, який має заспокійливу дію. Прегабалін впливає на активність кальцієвих каналів у нервових клітинах та знижує вивільнення нейромедіаторів, що сприяють тривозі. Тому його використовують при тривожних та панічних розладах. Особливо у людей, які не переносять або не реагують на антидепресанти.
Препарати для лікування депресії та біполярного афективного розладу
Депресія — це психічний розлад, який характеризується зниженням настрою, втратою інтересу до життя, почуттям вини, безнадії, низькою самооцінкою, порушенням сну та апетиту, зниженням енергії та концентрації. За ступенем вираженості симптомів депресія може бути легкою, помірною або важкою. А за походженням: реактивною (викликана стресовими подіями) або ендогенною (зумовлена біологічними факторами). Часто депресія стає одним із симптомів біполярного афективного розладу.
Біполярний афективний розлад проявляється маніакальними або депресивними станами, а також їх поєднанням, коли у хворого спостерігають ознаки депресії та манії одночасно, наприклад: туга зі збудженням, неспокоєм або ейфорія із загальмованістю. Біполярний розлад можуть спричинити: генетична схильність, стрес, порушення нейромедіаторного балансу в мозку.
Для лікування депресії застосовують антидепресанти та психотерапію.
Для лікування біполярного афективного розладу крім антидепресантів і психотерапії можуть використовувати:
- препарати, які стабілізують настрій (літій, вальпроат, карбамазепін);
- антипсихотики (оланзапін, рисперидон, кветіапін).
Препарати для лікування шизофренії та інших психотичних розладів
Діагноз шизофренія об’єднує групу психічних розладів з хронічним перебігом. Ці розлади мають дві спільні риси:
- поступову зміну особистості (шизофренічний дефект);
- втрату єдності психічних процесів: відчуття, сприйняття, мислення, свідомості, пам’яті, мовлення, уяви.
Шизофренія характеризується:
- втратою контакту з реальністю;
- галюцинаціями;
- маячінням;
- розладами мови та поведінки:
- обмеженням емоцій;
- порушенням мислення та невмінням розв'язувати проблеми;
- соціальною та професійною дисфункцією.
Раннє виявлення та початок лікування покращують стан пацієнта у довгостроковій перспективі. Паралельно з когнітивною терапією та психосоціальною реабілітацією при лікуванні шизофренії застосовують антипсихотичні засоби, які пригнічують такі симптоми, як галюцинації, маячіння, розлади мови й поведінки.
Антипсихотичні засоби поділяються на два покоління:
- Перше типове — препарати, які блокують дофамінові рецептори в мозку, особливо D2-типу. До них належать; галоперидол, хлорпромазин, трифлуоперазин, флуфеназин. Ці препарати ефективно зменшують симптоми шизофренії, але можуть викликати серйозні побічні ефекти, серед яких гормональні порушення та залежність.
- Друге атипове покоління — препарати, які разом із дофаміновими блокують ряд інших нейромедіаторів у мозку. До них належать такі ліки: оланзапін, рисперидон, кветіапін, арипіпразол, клозапін. Ці препарати ефективно зменшують симптоми шизофренії та полегшують когнітивні функції. Вони менше впливають на рухову систему та гормональний баланс, але можуть спричинити метаболічні порушення.
Крім шизофренії є інші психотичні розлади, які мають ознаки психозу, але є переважно короткотривалими. Їх лікування залежить від причини та тяжкості симптомів та включає ті ж антипсихотики, психотерапію та психосоціальну підтримку.
Препарати для лікування невралгії та хронічного болю
Невралгія — сильний біль в зоні чутливості якогось нерва — може виникнути з різних причин: внаслідок травми, запалення, інфекції, стискання, старіння. Невралгія може вражати різні нерви в різних частинах тіла. Найчастіше зустрічаються:
- невралгія трійчастого нерва, яка проявляється болем в щоках, щелепах, зубах, губах або очах;
- міжреберна невралгія — біль в області ребер;
- невралгія сідничного нерва (ішіас) — болючі відчуття у сідницях, попереку, простріли в ноги, часом важко розігнутися та наступати на ноги;
- невралгія зовнішнього шкірного нерва стегна, яка викликає печіння та оніміння в зоні стегна;
- невралгія крилопіднебінного вузла (синдром Слюдера), яка супроводжується больовими відчуттями в оці, носі, верхній щелепі та зубах;
- невралгія язикоглоткового нерву — біль в корені язика, горлі, вухах, щелепі;
- невралгія потиличного нерва — біль у потилиці, скронях, очах.
Біль при невралгії може з'являтися спонтанно або під впливом подразників: холоду, тепла, світла, звуку, руху або дотику.
Лікування невралгії залежить від причини й тяжкості симптомів і може включати фізіотерапію та хірургічну операцію. А серед медикаментів зазвичай призначають препарати такої дії:
А також — вітаміни групи B для покращення обміну речовин в нервових клітинах.
Препарати для лікування судомних станів та епілепсії
Для зменшення частоти й тяжкості епілептичних нападів використовують препарати для лікування судомних станів та епілепсії. Вони впливають на різні механізми, які викликають судомну активність в головному мозку, такі як рецептори нейромедіаторів, проникність мембран нейронів, обмін речовин в нервових клітинах тощо.
За механізмом дії препарати для лікування судомних станів розділяють на препарати:
- що підвищують рівень гальмівного нейромедіатора ГАМК або посилюють його дію на рецептори, приклади: фенобарбітал, бензодіазепіни, вальпроєва кислота;
- що знижують рівень збудливого нейромедіатора глутамату або блокують його дію на рецептори, приклади: фенітоїн, карбамазепін, ламотриджин;
- що змінюють проникність мембран нейронів для іонів (калію та кальцію), знижуючи їх судомну активність, приклади: етосуксимід, леветирацетам.
За спектром дії розрізняють препарати широкого та вузького спектра дії.
За поколінням ці препарати діляться на дві групи::
- Препарати першого покоління були розроблені до 1970 року, вони мають більше побічних ефектів і взаємодій з іншими ліками: фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, етосуксимід;
- Препарати другого покоління були розроблені після 1970 року, вони мають менше побічних ефектів і взаємодій з іншими ліками: вальпроєва кислота, ламотриджин, леветирацетам, топірамат.
Препарати для покращення когнітивних функцій та пам'яті
Препарати для покращення когнітивних функцій та пам'яті — це ліки, які впливають на роботу головного мозку, покращують процеси мислення, уваги, запам'ятовування та навчання. Вони можуть застосовуватися для лікування захворювань, що супроводжуються порушеннями когнітивних функцій, як-от: деменція, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, епілепсія тощо. А також використовуються для профілактики або корекції змін у мозку, пов'язаних зі старінням, стресом, перевтомою.
За механізмом препарати для покращення функцій пам’яті розділяють на ті:
- що покращують синтез і виділення нейромедіаторів: леводопа, фенелзин, флуоксетин;
- що покращують рецепторну чутливість до нейромедіаторів: мемантин, арипіпразол;
- що покращують метаболізм і кровообіг у мозку: цинаризин, пентоксифілін;
- препарати, що покращують пластичність і регенерацію нервових клітин: церебролізин, піритинол, цитиколін;
- що покращують антиоксидантний захист мозку від вільних радикалів: мексидол, глутамін, кверцетин;
- що покращують енергетичний обмін у мозку: гліцин, цитофлавін.
За спектром дії розрізняють препарати:
- що покращують усі види пам'яті: короткочасну, довгочасну, оперативну;
- що покращують тільки деякі види пам'яті;
- що покращують не тільки пам'ять, а й інші когнітивні функції: увагу, мислення, мовлення тощо.
Препарати для лікування порушень сну та безсоння
Ліки, які допомагають швидше заснути, спати глибше й довше, а також покращують якість сну і самопочуття, відносять до групи препаратів для лікування порушень сну та безсоння. Їх застосовують для лікування безсоння через стрес, тривогу, депресію, хронічний біль, зміну часових поясів. Можуть призначать і з профілактичною метою або корекції вікових змін у сні, пов'язаних зі старінням, менопаузою та андропаузою.
За механізмом дії розрізняють препарати:
- що впливають на ГАМК-ергічну систему: бензодіазепіни, небензодіазепіни, барбітурати;
- що впливають на серотонінову систему: мелатонінові рецепторні агоністи, антидепресанти тощо;
- що впливають на гістамінову систему — антигістаміни;
- що впливають на орексинову систему — суворексант;
- що впливають на інші нейромедіатори: адреналінові, ацетилхолінові та опіоїдні рецептори.
Препарати для лікування інших розладів нервової системи
Препарати для лікування інших розладів нервової системи можна класифікувати за хімічною будовою:
- наркотичні анальгетики: морфін, кодеїн, трамадол, оксикодон;
- препарати проти мігрені: суматриптан, золмітриптан, наратриптан;
- ноотропи: пірацетам, цитиколін, гліцин, гопантенова кислота;
- рослинні препарати: валеріана, материнка, настоянка глоду, пасифлора, гінкго білоба.
Опис популярних ліків та препаратів для нервової системи
Найпопулярнішими препаратами для нервової системи є седативні засоби. Вони заспокоюють, зменшують дратівливість, тривожність, безсоння та застосовуються при неважких стресах, нервовому перенапруженні, неврозах. Седативні засоби бувають рослинного та синтетичного походження. Ось кілька їх прикладів:
- валідол — містить ментол і валеріану, допомагає заспокоїти нерви, полегшити серцебиття, зняти головний біль і запаморочення;
- валокордин — містить фенобарбітал і етиловий ефір ізовалеріанової кислоти, має седативну та спазмолітичну дію;
- барбовал — комбінований препарат, який містить фенобарбітал, етилбромізовалеріанат і олію м’яти, має седативну, протиконвульсантну й спазмолітичну дію.
Це лише деякі з популярних ліків для нервової системи, які можна купити в аптеках України. Зазвичай їх застосовують без консультації з лікарем. Але так категорично не можна робити зі всіма препаратами для нервової системи, про які йшлося у цій статті.
Кожен із розладів нервової системи потребує уважного вивчення та кваліфікованого підбору лікування. Тільки лікар може підібрати конкретний препарат, форму його випуску, визначити дозу й тривалість курсу застосування. Важливо дотримуватися цих рекомендацій лікаря та не припиняти лікування без його відома. Також повідомляйте лікарю про побічні реакції та симптоми, які з’являються під час приймання будь-яких лікарських препаратів. Самолікування або зміна дози чи режиму приймання може бути небезпечною для вашого здоров'я.
