Знеболювальні препарати — це лікарські засоби, які зменшують або припиняють біль різного походження: після травми, опіку, під час онкологічних захворювань, під час менструації у жінок, а також головний біль, зубний біль тощо. Знеболювальні препарати бувають різних груп і механізмів дії та мають різний ступінь безпеки та впливу на організм.
Деякі анальгетики, як-от парацетамол, можна купувати й вживати без рецепта. Але це не означає, що вони не мають побічних ефектів або протипоказань. Тому перед вживанням будь-якої таблетки слід уважно прочитати інструкцію, дотримуватися рекомендованої дози й частоти приймання, а також проконсультуватися з лікарем або фармацевтом про взаємодію з іншими ліками.
Біль є симптомом багатьох хвороб і захисною реакцією організму, що сигналізує про патологічний процес або небезпеку. Він може бути різного характеру, інтенсивності, тривалості та локалізації. Так само і ліки проти болю розділяють на групи, ось основні з них:
Фармакологічна група |
Принцип дії |
Приклади препаратів |
Нестероїдні протизапальні |
Блокують фермент циклооксигеназу, який регулює вироблення простагландинів — речовин, що підсилюють запалення й чутливість нервових закінчень до болю. |
аспірин, ібупрофен, диклофенак, найз, ацетилсаліцилова кислота, німесулід, анальгін |
Міорелаксанти |
Розслаблюють скорочення м’язових волокон і зменшують їхній тонус. Застосовуються при м’язових спазмах, спазматичних болях у животі, спинномозкових травмах та ін. |
|
Протиспазматичні |
Діють на рецептори гладких м'язів або на ензими, що регулюють їх скорочення. В результаті м'язи розслаблюються і стають менш чутливими до болю. Є ефективними при больовому синдромі у внутрішніх органах: холецистит, панкреатит, гастрит, коліт та ін. |
|
Опіоїди |
Впливають на рецептори у центральній та периферійній нервових системах, зменшуючи передачу і сприйняття болю. Опіоїди мають сильний знеболювальний ефект, але можуть викликати залежність і небажані побічні дії. |
морфін, трамадол, кодеїн, фентаніл |
Анестетики (у т. ч. місцева анестезія) |
Блокують проведення нервових імпульсів уздовж нервових волокон обмеженої ділянки. Анестезія застосовується при хірургічних втручаннях та стоматологічних та інших процедурах. |
Будь-який вид болю потребує уваги й лікування. Для зменшення або припинення болю застосовують знеболювальні препарати.
У зручному каталозі Аптеки на Doc.ua ви швидко знайдете знеболювальний препарат від болю, який вас турбує. У нас всі ліки розділені на категорії за призначенням:
Є також Довідник торгових найменувань, де препарати розташовані за абеткою.
Побічні дії знеболювальних препаратів — це будь-які небажані реакції, що виникають під час їхнього застосування. Вони залежать від типу препарату, дози, тривалості застосування, індивідуальної чутливості та взаємодії з іншими ліками.
Ось приклади побічних дій основних груп знеболювальних:
Група знеболювальних препаратів |
Можливі побічні дії |
Нестероїдні протизапальні |
Подразнення шлунка, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, кровотеча у травному каналі, порушення функцій нирок, підвищення артеріального тиску, алергічні реакції тощо. |
Міорелаксанти |
Ослаблення м’язового тонусу, головний біль, зниження артеріального тиску, сухість у роті, порушення сечовиділення тощо. |
Протиспазматичні |
Алергічні реакції на шкірі, розлади травлення та серцево-судинної системи, головний біль, запаморочення, сонливість або збудження, слабкість, зниження потенції та порушення сечовиділення. |
Опіоїди |
Запаморочення, сонливість, закреп, судоми, свербіж тощо. Найнебезпечнішим побічним ефектом є залежність від цих препаратів. |
Анестетики (у т. ч. місцева анестезія) |
Порушення чутливості м’язових волокон, подразнення шкіри, алергічні реакції тощо. |
Якщо у вас виникли побічні реакції на застосування знеболювальних препаратів, повідомте про це свого лікаря. Він може змінити дозу, тип або спосіб застосування препарату, або призначити симптоматичне лікування. Не припиняйте застосування препарату без консультації з лікарем.
Звикання до знеболювальних препаратів характеризується зниженням реакції організму на лікарський засіб при повторному або тривалому вживанні. Звикання може бути:
Фармакодинамічне звикання настає, коли організм починає слабше реагувати на знеболювальний препарат, тобто клітини, які відповідають за передачу болю (наприклад, нервові клітини або рецептори), стають менш чутливими до препарату.
Фармакокінетичне звикання настає, коли організм починає швидше розкладати й виводити знеболювальний препарат. Тоді його до місця дії (наприклад, до нервових закінчень або до мозку) доходить все менше, і ефективність слабшає.
Поведінкове звикання виникає під час використання певних психотропних медикаментів при повторному або частому їх вживанні. У цьому випадку людина звикає до поведінкового впливу засобу, наприклад, до підвищеної рухової діяльності від метамфетаміну.
Не всі знеболювальні препарати викликають звикання. Найбільш схильними до цього є опіоїди, які мають сильний знеболювальний ефект. Нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти та місцева анестезія не викликають звикання.
Знеболювальні препарати можуть взаємодіяти з іншими ліками, що призводить до зміни їх ефективності. Така взаємодія може бути:
Ось деякі приклади взаємодії знеболювальних з іншими препаратами:
Знеболювальним препаратам слід користуватися тільки за призначенням лікаря або згідно з інструкцією. Не слід перевищувати рекомендовану дозу або тривалість курсу лікування. Звертайте увагу на можливі побічні дії, протипоказання та взаємодію з іншими ліками.
Якщо біль не зникає або погіршується, зверніться до лікаря. Не збільшуйте дозу ліків самовільно. Передозування може завдати сильної, іноді незворотної шкоди організму і, за відсутності медичної допомоги, призвести до важкого отруєння або смерті.
Для уникнення передозування слід дотримуватися таких правил: