В чому різниця між психологом, психотерапевтом і психіатром?

14.04.2025

Психологічне здоров’я — це фундамент гармонійного життя. Воно впливає на все: настрій, стосунки з людьми, продуктивність, фізичне здоров’я. Але у повсякденні важко визначити причину поганого самопочуття, а ще важче визнати, що самотужки з цим не впоратися, потрібна допомога фахівця. Якого саме: психолога, психотерапевта чи психіатра?

На всі ці питання відповідає лікар-психіатр вищої категорії та психотерапевт Карлюк Олександр Тимофійович.

Що спільного між психологом, психотерапевтом і психіатром?

Психолог, психотерапевт і психіатр — це фахівці, які працюють у сфері психічного здоров’я та займаються вищою нервовою діяльністю людини: пам’яттю, емоціями, інтелектом, сприйняттям, мисленням. Як зазначає лікар у нашому інтерв’ю, спільне в них те, що всі вони мають справу з психікою людини, — недарма в усіх назвах є спільний корінь “психо”, тобто “душа”.

Проте підходи в них різні — і саме тут починається різниця між психологом, психотерапевтом і психіатром.

Чим відрізняються ці фахівці?

Чим відрізняється психолог від психотерапевта і психіатра? Найперше — це освіта та методи роботи.

Психіатр — це лікар із медичною освітою, який спеціалізується на психічних розладах. Як пояснює експерт: “Ми всі розуміємо, що психіатр — це лікар. Він вивчає психічні хвороби, і його основний інструмент — психофармакотерапія, тобто медикаменти. Крім того, у психіатра є й інші функції — експертні, юридичні, соціальні.”

Психотерапевт, на відміну від психіатра, може бути як лікарем, так і психологом за базовою освітою. “Психотерапевт — це той, хто лікує психіку, але іншим методом. Основний інструмент — це слово, розмова, тобто лікування словом. Психотерапія історично виросла з психоаналізу Фрейда. Фармакотерапія тут або не застосовується, або використовується як допоміжна.”

Сьогодні існує безліч напрямків психотерапії — від тілесно-орієнтованих до когнітивно-поведінкових, а деякі країни, зокрема США, налічують десятки тисяч офіційно визнаних психотерапевтичних шкіл.

Психолог — це фахівець із гуманітарною вищою освітою, який вивчає закономірності психіки людини в нормі. “Психолог досліджує інтелект, емоції, пам’ять, поведінкові реакції. Але психолог не лікує, він не займається патологіями. Його задача — допомогти розібратись у ситуації, провести психологічне тестування, надати рекомендації.”

Психолог чи психотерапевт: до кого йти?

Багато хто плутає ці ролі. Люди часто кажуть “піду до психолога”, маючи на увазі психотерапевта. Як пояснює наш експерт різницю між психологом та психотерапевтом: “Коли кажуть ‘потрібно піти до психолога’, то в 95% випадків мається на увазі психотерапевт. Бо психолог — це той, хто знає базу, може дати рекомендації. А психотерапія — це вже окремий, глибший рівень допомоги.”

Поширений запит звучить так: психолог чи психотерапевт, до кого йти? Якщо вам потрібна підтримка у розв'язанні життєвих питань, самопізнання, професійне тестування — це до психолога. Якщо ж мова про затяжний стрес, тривогу, депресивні стани — найімовірніше, потрібен психотерапевт або психіатр (якщо йдеться про більш серйозні розлади).

Хто такий психолог?

Психолог — це фахівець із вищою психологічною освітою, який вивчає психічні процеси та поведінку людини. Як зазначає експерт у нашому інтерв'ю: "Психолог — це спеціаліст з вищою освітою, який займається наукою, що вивчає психічну діяльність людини. Вони досліджують пам'ять, інтелект, емоції та інші закономірності у нормі."

Освіта та спеціалізація психолога

Психологи отримують гуманітарну вищу освіту за спеціальністю "Психологія". Вони не є медичними працівниками, тому не займаються діагностикою чи лікуванням психічних розладів. “Що лікує психолог?”: їхня діяльність спрямована на вивчення нормальних психічних процесів та поведінки людини. Існує багато відгалужень у психології, зокрема:

Вікова психологія: дитяча чи доросла.
Гендерна психологія: психологія чоловіків та жінок.
Професійна психологія: спеціалізація за видами діяльності чи професіями.

Як зазначає експерт: "Є дуже багато відгалужень: за віком — дитяча чи доросла, за статтю — чоловіки, жінки, за професіями. Все це розробляється, але патологіями вони не займаються."

Методи роботи психолога

У своєму арсеналі психологи використовують різноманітні методи, зокрема:

Психодіагностика: оцінка та аналіз психічних процесів і особливостей особистості.
Психологічне консультування: допомога у вирішенні життєвих труднощів та покращенні взаємостосунків.
Психокорекція: виправлення та розвиток певних аспектів поведінки чи емоційної сфери.

Важливо розуміти, що психолог не займається лікуванням психічних розладів і не призначає медикаментозне лікування.

Коли звертатися до психолога?

Звернутися до психолога варто у таких випадках:

Відчуття емоційного дискомфорту або стресу.
Труднощі у спілкуванні чи міжособистісних стосунках.
Проблеми у сімейних відносинах або вихованні дітей.
Потреба в особистісному зростанні та самопізнанні.

Коли психолог відправляє до психіатра?

У деяких випадках психолог може направити клієнта до психіатра, якщо під час консультацій виявляються ознаки психічних розладів, що потребують медичного втручання. Психіатр, своєю чергою, може рекомендувати пацієнту пройти патопсихологічне дослідження у клінічного психолога для більш детальної оцінки стану. Як пояснює експерт: "Психіатр може направити до психолога, якщо нас цікавить головний мозок або патопсихологічне дослідження. Психолог проводить обстеження, і ми маємо результат, як лабораторні аналізи."

Таким чином, психологи відіграють важливу роль у підтримці психічного здоров'я, допомагаючи людям розібратися з життєвими труднощами та покращити якість життя.

Хто такий психотерапевт?

Психотерапевт — це фахівець, який має вищу медичну освіту (найчастіше — психіатричну), додаткову спеціалізацію з психотерапії та працює на межі медицини та психології. Якщо коротко, психотерапевт — це лікар, який допомагає людині зрозуміти, що з нею відбувається, та змінити ставлення до власного досвіду й себе.

"Психотерапія — це не інструкції. Це не коли тренер каже: 'Роби так і так'. Завдання терапевта — допомогти людині зрозуміти, чому їй погано, і дати їй можливість самій ухвалити рішення."

Освіта та спеціалізація психотерапевта

Психотерапевт має медичну освіту та проходить спеціалізацію в галузі психотерапії. На відміну від психолога, він може використовувати медикаментозну терапію та працювати з психічними розладами. Водночас психотерапевтична складова його діяльності не зводиться до фармакології: "Психотрерапевт може вирішити: застосовуємо психотерапевтичний метод, або фармакотерапію, або обидва. Усе залежить від стану пацієнта."

Що лікує психотерапевт?

Психотерапевт працює з широким спектром розладів:

тривожні та депресивні стани;
розлади адаптації;
ПТСР;
емоційні кризи;
розлади поведінки.

У важких випадках (наприклад, при шизофренії чи психотичних станах) психотерапія підключається на етапі, коли пацієнт вже стабілізований медикаментозно. У більшості ж випадків психотерапевт лікує не таблетками, а словами — глибоким діалогом, зміною мислення та поведінки.

"Завдання — не дати інструкцію, а створити умови, щоб людина сама знайшла відповіді. І це працює — коли вона починає розуміти, що з нею, і змінює ставлення до цього."

Методи психотерапії

В арсеналі психотерапевта багато підходів. Найпоширеніші серед них:

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — швидко діє, фокусується на зміні мислення і поведінки. Ідеально підходить при тривожних і депресивних розладах.
Гештальт-терапія — фокусується на “тут-і-зараз” досвіді, емоційній присутності та завершенні незавершених переживань.
Психоаналіз — глибока, тривала робота з несвідомими мотивами.
Раціональна психотерапія — спадщина радянських підходів, де пацієнту пояснюють його стан з точки зору наукових теорій.

"Зараз найбільш поширена — когнітивно-поведінкова. Вона дає швидкий результат. Але буває, що людина потребує більш глибокої роботи — тоді підключають гештальт чи психоаналіз."

Коли звертатися до психотерапевта?

До психотерапевта варто звертатися у випадках, коли:

ви відчуваєте емоційне виснаження, тривогу, депресивність;
життя втратило сенс, з’явилися думки про свою нікчемність;
повторюються болісні життєві сценарії;
не вдається самостійно впоратись із кризою чи травмою;
хочеться глибше зрозуміти себе.

"Людина, яка вже звернулася по допомогу — це ознака сили. Психотерапевт допомагає не тому, що ви слабкі, а щоб ви стали сильнішими."

Ставлення до психотерапії в пострадянському просторі

У радянській традиції психотерапія існувала, але була формальною та сильно ідеологізованою. Їй надавали лише "раціоналістичне" забарвлення, базуючись на фізіологічних концепціях типу "умовних рефлексів Павлова".

"У підручнику з психотерапії була передмова: 'На виконання постанови ЦК КПРС...' — про яку гнучкість і розвиток іде мова в таких умовах?"

Справжній розвиток практичної, гуманістичної психотерапії почався лише після розпаду СРСР.

Поширені міфи про психотерапію

Міф 1: психотерапевт “змінить мою особистість”.
Міф 2: психотерапія — це “мозгоправа” або “зомбування”.
Міф 3: “мені нічого не допоможе, хіба що таблетки”.

"Жила собі людина, її привели за руку, усадили — і от вона вже інша. Насправді терапія — це коли ти сам доходиш до змін. Але вже з підтримкою."

Хто такий психіатр?

Психіатр — це лікар, який має вищу медичну освіту та спеціалізацію в галузі психіатрії. Його основна сфера діяльності — діагностика, лікування та профілактика психічних розладів. Тобто психіатр — це спеціаліст, що лікує психічні хвороби та розлади психіки, використовуючи як медикаментозні, так і психотерапевтичні методи.

"Ми всі розуміємо, що психіатр — це лікар. Він вивчає всі ці хвороби протягом багатьох років, але спеціалізується на психічних розладах."

Яку освіту має психіатр?

Психіатр спочатку здобуває медичну освіту в університеті (6 років), після чого проходить інтернатуру або резидентуру з психіатрії (зазвичай 2-3 роки). Його підготовка включає як загальноклінічні дисципліни, так і глибоке вивчення психіатрії, психофармакології, юридичних аспектів, соціальної роботи тощо.

Що лікує психіатр?

До психіатра звертаються з такими станами:

депресія, тривожні розлади;
шизофренія та інші психотичні розлади;
біполярний розлад;
панічні атаки, ОКР;
розлади харчової поведінки (анорексія, булімія);
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
розлади адаптації, психосоматичні прояви;
суїцидальні думки, тяжкі емоційні стани.

"Відмова від їжі, з тяжкими мотивами — це вже може бути показанням для госпіталізації. Або коли людина створює загрозу собі чи іншим."

Які методи використовує психіатр?

Медикаментозне лікування (психофармакотерапія) — антидепресанти, анксіолітики, стабілізатори настрою, антипсихотики тощо.
Психотерапія (якщо психіатр має додаткову підготовку або працює в тандемі з психотерапевтом).
Юридично-соціальна підтримка, оцінка працездатності.
Супровід пацієнтів із хронічними психічними розладами.

"Психіатр свою діяльність переважно будує на психофармакотерапії, але також може використовувати психотерапевтичні методики — комбінувати підходи."

Коли звертатися до психіатра?

Коли "все не так" — але не зрозуміло чому.
Коли виникає відчуття, що "все нормально, але не зі мною".
Коли є нав’язливі думки, тривога, страхи, порушення сну чи апетиту.
Коли життя втрачає сенс або з’являються думки про смерть.
Коли поведінка стає незрозумілою для оточення чи небезпечною.

"Може бути таке відчуття, що насправді все ненормально, але не зі мною. Стоїть такий фільтр у людини, і вона цілком впевнена, що все погано і нічого не варто робити."

А якщо людина не хоче йти до психіатра?

Згідно з Законом України про психіатричну допомогу, лікування повинне бути добровільним, за винятком випадків, коли:

людина становить загрозу собі чи іншим;
її стан швидко погіршується, і без лікування це призведе до ще тяжчих наслідків;

"Такі випадки потребують судового рішення про примусову госпіталізацію, але це займає до 24 годин — досить швидко."

Чи варто боятися психіатра?

Ні. Сучасна психіатрія — це не про смиренні сорочки чи “закриті кімнати”. "Найгірше, що станеться — вас вислухають і порадять лікування. А тих сорочок уже давно немає." До того ж обліку психіатричних пацієнтів в класичному сенсі більше не існує. Є внутрішні медичні реєстри, але жодних “позначок на все життя” немає. Приватна допомога — повністю конфіденційна.

І наостанок — порада від лікаря: розбивайте великі проблеми на маленькі кроки, не тягніть усе разом і не бійтеся звертатися по допомогу. А якщо хочете дізнатися більше про те, як справді працює психіатрія, як фахівці самі справляються з вигоранням і чому спілкування — це найкращі ліки, дивіться повний випуск нашого подкасту з лікарем. Там — ще більше щирих відповідей, корисних порад і трохи терапевтичного гумору.