Київ
Лікар онлайн
Миттєвий зв'язок з Doc.ua

Що таке розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) і як з ним жити?

РДУГ — це стан, за якого складно зосередитися, контролювати імпульси та залишатися на місці. Він впливає на навчання, роботу і стосунки та зустрічається як у дітей, так і дорослих.


Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) — це нейропсихіатричний розлад, який характеризується стійкими симптомами неуважності, гіперактивності та імпульсивності, що значно перевищують вікові норми та впливають на повсякденне життя людини. РДУГ зазвичай проявляється в дитячому віці, але може зберігатися і в дорослому житті.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), поширеність РДУГ варіюється від 3% до 20% у різних країнах. В Україні, за даними епідеміологічних досліджень, поширеність РДУГ серед дітей становить близько 5—10%.

Симптоми РДУГ 

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) проявляється різноманітними симптомами у дітей і дорослих, які можна класифікувати за типами.

Типи та симптоми РДУГ у дітей

У дітей діагностують три типи РДУГ:

Неуважний тип

Люди з цим типом РДУГ відчувають серйозні труднощі з концентрацією уваги, завершенням завдань і виконанням інструкцій. Діти з таким типом часто залишаються не діагностованими.

  • Легко відволікається на сторонні стимули.
  • Має складнощі з виконанням інструкцій і завершенням завдань.
  • Погано слухає співрозмовника.
  • Допускає недбалі помилки.
  • Забуває про повсякденні справи.
  • Має труднощі в організації завдань і діяльності.
  • Часто втрачає речі.
  • Схильний до частих мрій.

Гіперактивно-імпульсивний тип

Цей тип РДУГ характеризується гіперактивною та імпульсивною поведінкою. Увага в таких дітей страждає менше, але вони можуть зазнавати труднощів з очікуванням своєї черги, самоконтролем і дотриманням правил.

  • Постійно совається, не може всидіти на місці.
  • Встає з місця, коли очікується, що він буде сидіти.
  • Не може грати тихо і спокійно.
  • Постійно в русі, немов «на моторі».
  • Говорить надмірно багато.
  • Насилу чекає своєї черги.
  • Різко дає відповіді, не дослухавши запитання.
  • Перериває або втручається в розмови та ігри інших.

Змішаний тип

Це найпоширеніший тип РДУГ, за якого спостерігаються симптоми як неуважності, так і гіперактивності-імпульсивності. Люди з цим типом демонструють труднощі з концентрацією уваги, схильність до імпульсивних дій і надмірну активність.

Симптоми РДУГ у дорослих

  • Хронічні запізнення та забудькуватість.
  • Відчуття внутрішнього занепокоєння.
  • Труднощі в контролі гніву.
  • Імпульсивні дії.
  • Проблеми з організацією завдань.
  • Схильність до відкладання справ.
  • Легка фрустрація.
  • Часте відчуття нудьги.
  • Труднощі з концентрацією при читанні.
  • Перепади настрою.
  • Схильність до депресії.

Причини та фактори ризику РДУГ

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) — це нейропсихіатричний розлад, точні причини якого до кінця не вивчені. Однак дослідження вказують на кілька чинників, які можуть сприяти його розвитку:

  1. Генетична схильність. РДУГ часто спостерігається у близьких родичів, що вказує на спадкову природу розладу.
  2. Порушення в роботі мозку. У людей зі РДУГ можуть бути зміни в структурі та функції мозку, особливо в ділянках, що відповідають за увагу, контроль імпульсів і самоконтроль.
  3. Зниження рівня дофаміну. Дослідження показують, що зниження дофаміну, який відповідає за передачу сигналів у мозку і контролює емоції та рухи, може бути пов'язане зі РДУГ.
  4. Вживання психоактивних речовин під час вагітності. Куріння, алкоголь або наркотики, що вживаються матір'ю під час вагітності, підвищують ризик розвитку РДУГ у дитини.
  5. Токсичний вплив. Вплив шкідливих речовин, таких як свинець, під час вагітності або в ранньому дитинстві збільшує ризик розладу.
  6. Недоношеність і низька вага при народженні. Ці фактори також можуть сприяти розвитку РДУГ.
  7. Пологові травми. Фізичні травми під час пологів можуть вплинути на мозкову активність дитини.
  8. Сімейна обстановка. Конфлікти в сім'ї, емоційна нестабільність або агресивне середовище посилюють прояви РДУГ.
  9. Нестача сірої речовини в мозку. У людей зі РДУГ може спостерігатися зменшення об'єму сірої речовини, що відповідає за мовлення, самоконтроль, ухвалення рішень і моторні функції.

Чим загрожує РДУГ?

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) може мати значний вплив на різні аспекти життя людини.

Можливі наслідки РДУГ:

  • Соціальні труднощі: труднощі у спілкуванні та побудові взаємостосунків можуть призвести до соціальної ізоляції.
  • Низька самооцінка: постійні невдачі в навчанні або роботі сприяють розвитку почуття неповноцінності та зниженню впевненості в собі. 
  • Проблеми в професійній сфері: труднощі з організацією, концентрацією і виконанням завдань негативно позначаються на кар'єрному зростанні та професійних досягненнях.
  • Емоційні проблеми: не діагностований РДУГ у дорослих може призводити до розчарування, спалахів гніву, перепадів настрою і труднощів в управлінні стресом.

Діагностика РДУГ

Як визначити РДУГ? Діагностика РДУГ вимагає комплексного підходу, оскільки не існує єдиного тесту, здатного визначити наявність цього розладу.

  1. Збір інформації про симптоми. Лікар оцінює симптоми, які проявлялися в пацієнта протягом останніх шести місяців. Для дітей часто залучаються вчителі або шкільні психологи, щоб надати дані про їхню поведінку та успішність.
  2. Клінічні рекомендації. Використовуються керівництва Американської психіатричної асоціації (DSM-5), які включають критерії оцінки кількості та тривалості симптомів, а також їхній вплив на повсякденне життя.
  3. Виключення інших станів. Лікар виключає такі стани, як тривожні розлади, депресія, порушення сну, проблеми зі щитоподібною залозою, а також сенсорні порушення (проблеми із зором, слухом, моторикою).
  4. Оцінювальні шкали й тести. Застосовуються спеціальні опитувальники та рейтингові шкали для кількісної оцінки симптомів.
  5. Фізичне та неврологічне обстеження. Проводиться оцінка загального стану здоров'я, включно з перевіркою слуху, зору, моторики та вербальних навичок.
  6. Психологічне тестування. Тести можуть включати оцінку інтелекту, когнітивних здібностей, навичок обробки інформації та особистісних рис.

Якщо діагноз підтверджується, лікар, який спеціалізується на психічному здоров'ї (наприклад, психіатр, невролог або клінічний психолог), проводить подальшу діагностику і розробляє індивідуальний план лікування.

Для батьків важливо вести записи про особливості поведінки дитини та ділитися цими спостереженнями з лікарем, щоб допомогти в постановці точного діагнозу.

Як вилікувати РДУГ?

Лікування РДУГ вимагає комплексного підходу, що включає медикаментозну терапію, психотерапію і коригування способу життя.

  • Медикаментозна терапія: стимулювальні або нестимулювальні засоби, які приймають строго під медичним контролем, щоб мінімізувати можливі побічні ефекти та підібрати відповідне дозування.
  • Психотерапія: когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) і поведінкова терапія допомагають розвивати навички управління симптомами, покращувати самоконтроль і організацію, а також формувати більш позитивні поведінкові стратегії.
  • Зміни способу життя: регулярна фізична активність, збалансоване харчування, обмеження часу перед екраном і встановлення стабільного режиму сну сприяють поліпшенню загального стану та управлінню симптомами РДУГ.

5 порад, як жити зі РДУГ

  1. Створіть і дотримуйтеся розпорядку дня. Встановіть чіткі щоденні плани, щоб упорядкувати завдання та знизити стрес. Використовуйте списки справ, календарі та нагадування, щоб не забувати важливі моменти.
  2. Підтримуйте фізичну активність. Регулярні фізичні вправи допомагають знизити гіперактивність, поліпшити концентрацію і загальне самопочуття. Обирайте заняття, які приносять задоволення, наприклад, прогулянки, біг або спорт.
  3. Працюйте з професіоналами. Зверніться до лікаря. Він допоможе розробити стратегії управління симптомами та порекомендує відповідне лікування.
  4. Розвивайте навички управління часом і стресом. Використовуйте техніки релаксації, такі як медитація або дихальні вправи, щоб справлятися із занепокоєнням. Для дітей корисні ігрові форми навчання самоорганізації.
  5. Спілкуйтеся та знаходьте підтримку. Взаємодійте з близькими, вчителями та колегами, щоб розповісти про свої потреби. Приєднуйтесь до груп підтримки, щоб отримати цінні поради від людей зі схожим досвідом.

Довідка DOC.UA: записатися на прийом до психотерапевта можна на сайті.