Як протистояти булінгу?

Більшість з нас стикається з булінгом у певні моменти свого життя, наприклад, з булінгом в школі або булінгом на роботі. І хоча багато хто вважає, що знущання трапляються тільки в дитинстві, на жаль, вони не завжди припиняються, коли ви стаєте дорослими.

---

Віолета Яценко, підліткова та юнацька психологиня, психотерапевтка, розповідає детальніше про булінг серед дітей.

Що таке булінг?

Булінг — це небажана агресивна поведінка, найчастіше дітей шкільного віку, яка пов'язана з реальним або передбачуваним дисбалансом сил. Така поведінка повторюється або може повторюватися з плином часу. В результаті, наслідки булінгу можуть мати серйозний вплив, як на кривдника, так і на його жертву.

Чим він відрізняється від звичайних конфліктів?

У звичайному конфлікті дві сторони мають власну думку й намагаються її обґрунтувати або відстояти. Натомість булінг — це форма агресії, в якій одна сторона систематично цькує іншу без наявного конфлікту чи реальної причини. Це не обмін позиціями чи думками, а цілеспрямоване пригнічення.

Види булінгу

Щоб вважатися булінгом, поведінка повинна бути агресивною та включати:

• Дисбаланс сил: люди, які залякують, використовують свою силу, доступ до інформації або популярність, щоб контролювати інших або завдавати їм шкоди. Дисбаланс сил може змінюватися з часом і в різних ситуаціях, навіть якщо в них беруть участь одні й ті ж люди.
• Повторення: знущання трапляються більш ніж один раз або мають тривалий характер.

Булінг містить у собі такі дії, як загрози, поширення чуток, напад на когось фізично або словесно, а також навмисне виключення кого-небудь з товариства.

Існує чотири основні види булінгу:

Словесний булінг — це висловлювання або написання гадостей. До словесних знущань належать:

• піддражнювання;
• навішування ярликів;
• неприйнятні коментарі сексуального характеру;
• глузування;
• погрози заподіяти шкоду.

Соціальний булінг має на увазі заподіяння шкоди будь-чиїй репутації або відносинам. Соціальне знущання включає:

• навмисне виключення когось із суспільства;
• налаштування інших проти однієї людини;
• поширення чуток про когось;
• збентеження когось на публіці.

Фізичний булінг має на увазі заподіяння шкоди тілу або майну людини. Фізичне знущання включає:

• удари / стусани / щипки;
• плювки;
• штовхання;
• умисну крадіжку або ламання чиїхось речей;
• жорстокі або грубі жести руками.

Кібербулінг — будь-яка форма залякування, яка відбувається в Інтернеті або за допомогою мобільного пристрою. Воно може бути усним чи письмовим і може включати загрози насильства, а також зображення, відео та / або аудіо.

Включає:

• посилання підлих текстових повідомлень;
• публікацію недобрих або неправдивих заяв у Інтернеті про когось;
• негативні коментарі в Інтернеті про когось;
• згоду з тими, хто публікує щось образливе.

Але на цьому не все. За словами психолога, сьогодні кібербулінг часто підпадає під реальне життя: «Коли створюють фейкові акаунти, намагаються подружитися, зав'язати довіру — і тільки-но людина відкриється, всі переписки зливають у мережу, сміються над нею. Або ж системно атакують профіль: масово надсилають скарги, блокують сторінки, фотошоплять зображення, щоб висміяти. Це вже не просто миттєвий імпульс, це цілеспрямовані дії, які потребують часу, енергії та, на жаль, глибокої внутрішньої агресії».

Що таке мобінг? Чим він відрізняється від булінгу?

Мобінг — це форма психологічного насильства у вигляді масового переслідування людини в групі. Мобінг у школі це свого роду емоційне насильство, коли весь клас, або більшість учнів налаштовані проти іншого та починають переслідувати його з певними намірами, наприклад, щоб змусити покинути школу. Часто це трапляється з "новачками".

Булінг — це також систематичні, повторювані утиски з боку учня, або групи учнів стосовно до іншої дитини, яка слабша та не може захистити себе. Зазвичай це робиться у формі психологічного терору, який повинен налякати жертву, деморалізувати, принизити та змусити цю людину підкорятися переслідувачеві.

У чому проявляється булінг дорослого або дитини?

Ознаками потерпілого від булінгу можуть бути:

• страх піти в школу або на роботу;
• погана або гірша ефективність роботи / навчання, нездатність сконцентруватися;
• замкнута поведінка;
• депресія;
• втрата впевненості;
• небажання виходити на вулицю;
• рваний одяг, розбиті окуляри, зниклі речі;
• синці й травми.

Як зрозуміти, що дитина зіткнулася з булінгом? Які ознаки мають насторожити?

Батьки можуть і не здогадуватись про проблеми, з якими стикається їхня дитина. «Якщо дитина раптом звузила коло спілкування або повністю ізолювалася, стала надмірно емоційною — часто плаче, сердиться, або ж агресивно відмовляється відвідувати заняття, гуртки — це можуть бути тривожні сигнали, — пояснює фахівець. Те, що здається нам “просто капризами” чи “поганою поведінкою”, може виявитися наслідком глибокого стресу».

Особливо уважними варто бути з молодшими школярами. Вони ще не завжди можуть пояснити словами, що з ними відбувається. «Молодші діти не завжди розуміють, що таке булінг, і що саме з ними трапляється, — додає лікар. Тому ми орієнтуємося на поведінку: якщо дитина раптом кричить у відповідь на просте прохання, відсторонюється від друзів або, навпаки, стає агресивною — усе це може бути ознаками булінгу, проявами глибокої внутрішньої напруги».

Як говорити з дитиною про булінг?

«Загальні запитання про школу чи друзів — це добре, але якщо дитина на них не реагує або ухиляється, варто спробувати інші підходи. Можна звернути увагу на те, що вона малює, які ролі обирає в іграх, як розповідає про інших. Такі спостереження допомагають краще зрозуміти, що відбувається всередині дитини», — радить спеціаліст.

Чому відбувається булінг серед дітей?

Психолог підкреслює: «Для насильства не існує виправданих причин — ні для фізичного, ні для морального, ні для економічного. Але підсвідомі мотиви, звісно, можуть бути. Часто булери самі мають внутрішню невпевненість або не вміють будувати стосунки інакше, ніж через агресію. Тобто для них це своєрідна компенсація власної слабкості чи незахищеності».

Хто найчастіше стає жертвою булінгу?

Найвразливішою до булінгу віковою групою, за спостереженнями психологів, є підлітки. Саме в цьому віці діти особливо чутливі до зовнішньої оцінки, емоційно вразливі та ще не мають достатньо інструментів для самозахисту. Молодші школярі також часто піддаються цькуванню, хоча зазвичай ще не до кінця розуміють, що з ними відбувається. 

«Я не маю точної статистики, — каже лікар, — але за моїм досвідом, найбільше звернень саме від підлітків, далі — молодші школярі, і значно рідше — дорослі. Проте навіть за даними до повномасштабного вторгнення, 67% дітей, які зверталися по психологічну допомогу, повідомляли про досвід булінгу. А скільки ще тих, хто не звернувся — ці цифри справді шалені».

Типи дітей, які можуть піддатися знущанням:

Успішні

Діти, у яких добре виходить те, що вони роблять, можуть піддатися знущанням. Часто над ними знущаються, тому що вони отримують багато позитивної уваги з боку однолітків і дорослих.

Розумні, цілеспрямовані, творчі

У школі ці учні намагаються з усіх сил виконувати шкільні завдання. Або вони вчаться дуже швидко та виконують проєкти й завдання швидше, ніж інші учні. Наприклад, обдарованих учнів часто переслідують за відмінну успішність в школі.

Уразливі

Діти-інтроверти з тривожним або покірним характером більш схильні до знущань, ніж діти-екстраверти з наполегливим характером. Більшість кривдників хочуть відчувати себе сильними, тому часто вибирають дітей слабших, ніж вони самі.

Ізольовані

У багатьох жертв знущань, як правило, менше друзів, ніж в інших дітей. Вони можуть бути відкинуті однолітками, виключені з громадських заходів і навіть можуть проводити обід і перерву на самоті.

З примітним зовнішнім виглядом

Практично будь-які фізичні характеристики, відмінні або унікальні, можуть привернути увагу кривдників. Жертва може бути невисокого зросту або висока, худорлява або гладка. Може носити окуляри або мати прищі, великий ніс або вуха, які стирчать. Кривдник обирає особливість і перетворює її на ціль.

З релігійними або культурними переконаннями

Діти нерідко зазнають знущань за їх релігійні переконання, які відрізняються від інших.

Іншої раси

Іноді діти знущаються з інших, тому що вони іншої раси.

З хворобою або інвалідністю

Кривдники часто переслідують дітей з особливими потребами. Це може включати дітей з розладом аутистичного спектра, синдромом Аспергера, дефіциту уваги / гіперактивності, дислексією, Дауна або будь-яким іншим характерним станом. Діти з харчовою алергією, астмою, поганим зором та іншими захворюваннями також можуть стати мішенню для кривдника.

«Важливо усвідомити: проблема не в самій дитині, а в середовищі, де вона опинилася. Булінг — це не про “не таку” особистість, а про нездорову ситуацію. Тому, якщо є така можливість, я раджу змінити середовище — наприклад, перейти до іншої школи або гуртка. У багатьох випадках булінг припиняється просто через зміну простору», — пояснює фахівець.

Наслідки булінгу

Знущання мають негативні наслідки як для жертв, так і для кривдників. Постраждавши, дитина отримує ряд психологічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті:

1. Психічні розлади. Навіть одиничний випадок цькування залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає особливого лікування у психолога. Дитина стає агресивною та тривожною, схильною до депресій та відхилень у поведінці. 
2. Труднощі зі встановленням відносин. Жертви цькування в дитинстві часто стають жертвами знущань на робочому місці. Психологи відзначають, що більшість дорослих, які зазнали насильства в дитинстві, зазвичай залишаються самотніми в житті, досягають менших успіхів у своїй кар'єрі та зазнають труднощів у повсякденному спілкуванні.
3. Хвороби. Звичайні наслідки цькування — фізичні нездужання та хвороби на психологічному підґрунті: анорексія та булімія, неврози, порушення сну, порушення серцево-судинної системи.

Попри те, що кривдник менше страждає від знущань, ніж жертва, це все одно має наслідки для його життя:

• Труднощі в спілкуванні. Примітивні антисоціальні форми поведінки рідко призводять до успішної соціальної адаптації: кривдники, як правило, відчувають труднощі в спілкуванні з іншими, мають конфлікти та в цілому низький соціальний статус. 
• Проблеми у взаєминах. Діти, які були кривдниками, стають агресорами в родині та на роботі. Навіть якщо вони досягають високих результатів в кар'єрі, відсутність друзів і труднощі в спілкуванні призводять до психологічних проблем.
• Проблеми в родині. Інші люди, як правило, відчувають себе некомфортно поруч із колишніми кривдниками. Вони не знають, як побудувати теплі довірливі стосунки з дітьми та з близькими.

Наслідки булінгу в дорослому віці

Якщо ситуацію цькування виявили рано і вдалось вчасно змінити середовище, булінг міг не спричинити тривалих ран, а залишитися просто неприємним спогадом. Але в окремих випадках навіть у дорослому віці можуть проявлятися наслідки:

1. Страх висловлюватися. Людина може уникати публічних виступів, мовчати в групових обговореннях через внутрішнє напруження або сором.
2. Занижена самооцінка. Формуються переконання: «Я недостойний», «Я гірший», «Моя думка нічого не варта».
3. Проблеми у стосунках. Через внутрішню невпевненість дорослим, які зазнали булінгу в дитинстві, важче будувати довірливі зв’язки з партнерами, друзями чи колегами.
4. Психосоматичні симптоми. Навіть без офіційного діагнозу можуть з’являтися тривожність, депресивні стани, безсоння, порушення апетиту чи болі на нервовому ґрунті.

Знущання та цькування в школі — це негативне соціальне явище, яке погано впливає на психологічне здоров'я як жертви, так і агресора. Для того, щоб запобігти таким наслідкам, обов'язково зверніться за допомогою до психолога або психотерапевта.

Як протистояти булінгу?

Наступні поради допоможуть тим, хто не знає як протистояти булінгу, набути впевненості в собі та покласти край знущанням.

1. Не реагуйте. Хоча може здатися привабливим дати відсіч знущанням, це може викликати додаткові проблеми. Залякування у відповідь або гнів дадуть кривдникові зрозуміти, що він заподіює вам біль. Не відповідайте кривднику більшою агресією, щоб змусити його піти або зупинитися. 
2. Виявляйте кривдників і уникайте їх. Кривдники зазвичай дуже популярні та надмірно самовпевнені, можуть фізично або усно намагатися заподіяти шкоду іншій людині. Дізнавшись, що ви перебуваєте в присутності кривдника, ви зможете уникнути його оточення.
3. Не бійтеся постояти за себе словесно. Словесні знущання відбуваються, коли хтось говорить вам щось, щоб заподіяти біль або знизити самооцінку. Не бійтеся бути наполегливим і постояти за себе, але уникайте агресивних дій.
4. Не залишайтеся на самоті. Самотні люди можуть здаватися більш вразливими та інколи стають привабливою мішенню для кривдників. Намагайтеся завжди бути поруч із друзями, однолітками або іншими людьми протягом дня.
5. Допоможіть тому, хто піддається булінгу. Якщо ви бачите або чуєте про те, що хтось піддається знущанням, негайно втрутьтеся та припиніть їх. Якщо ви не можете втрутитися самі, знайдіть того, хто зможе.
6. Захистіть себе від кібербулінгу. Подумайте про те, що ви пишете та публікуєте в Інтернеті, а також про те, хто це бачить. Тримайте свій пароль у секреті від інших. Навіть друзі можуть видати ваш пароль або використовувати його, щоб зламати та отримати вашу особисту інформацію.

Як запобігти булінгу на роботі або в школі?

Якщо ви потерпаєте від булінгу на роботі або в школі, ви повинні знати про те, як протидіяти булінгу. Якщо дитину ображають у школі, або ви стали свідком знущань, є речі, які ви можете зробити, щоб заступитися за когось іншого. Ви також можете працювати над підвищенням обізнаності серед своїх однолітків і дізнатися про різні способи звернення за допомогою.

1. Повідомляйте про булінг. Важливо відразу ж повідомити про знущання, щоб хтось з авторитетів міг покласти їм край. Сказавши комусь, що над вами знущаються, не соромно, а правильно, адже так ви зможете показати кривдникам, що не будете миритися з їх знущаннями. Куди звертатись, якщо в школі булінг? Знайдіть вчителя, батьків, шкільного консультанта або когось іще, хто може вам допомогти, і негайно розкажіть їм, що кривдник говорив або робив з вами.
2. Зверніться до роботодавця. У роботодавців є моральне, а часто і юридичне зобов'язання запобігати та припиняти булінг на робочому місці. Довідники для співробітників повинні включати чіткі визначення домагань та дискримінації та пояснювати як політику компанії щодо скарг, так і наслідки для тих, хто здійснює булінг на робочому місці. Поговоріть зі своїм керівником або співробітником відділу кадрів. Можливо, вам буде корисно вести письмовий облік свого досвіду або залучити третю сторону, що стала свідком знущань.
3. Зверніться в поліцію. Згідно зі статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за моральне або фізичне насильство, агресію в будь-якій формі передбачено штраф від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. У разі повторного цькування протягом року — штраф зростає до 1700–3400 грн або громадські роботи на 40–60 годин. Якщо булінг вчиняє підліток віком від 14 до 16 років, відповідальність за булінг в школі несуть батьки.
4. Зверніться на безкоштовну дитячу лінію підтримки за номером 116111 — вона працює з питаннями булінгу, насильства та будь-яких інших складних ситуацій. 
5. Розповсюдьте інформацію про те, що цькування повинні припинитися. Багато шкіл проводять кампанії по боротьбі зі знущаннями, очолювані учнями, які хочуть, щоб їх школи були безпечними та доброзичливими. Приєднуйтесь до групи або створіть її у своїй школі, щоб розповісти про проблему знущань і знайти способи її вирішення.
6. Зверніться за професійною допомогою. Якщо ви стали жертвою жорстокого знущання, можливо, вам варто звернутися до психолога або психотерапевта. Лікар може допомогти вам або вашим знайомим впоратися зі знущаннями, знову здобувши впевненість у собі, та підвищити самооцінку, усуваючи наслідки знущань.

Що робити батькам, щоб захистити дитину від булінгу?

Батьки мають підтримувати, слухати й бути поруч — саме це найкраща профілактика булінгу, каже лікар. Дитина, яка відчуває безумовну підтримку вдома, рідше сприймає образи близько до серця і краще розуміє, що з нею все в порядку. Ось що можуть зробити батьки:

1. Будьте в контакті. "Спілкуйтеся з дитиною відкрито і на різні теми — це формує довіру".
2. Говоріть про булінг заздалегідь.  "Через мультики, приклади чи бесіди покажіть, що це існує — і що це не ок".
3. Пояснюйте, що проблема — не в дитині.  "Ці образи — не про тебе. Просто зараз відбувається булінг. Це не має до тебе жодного стосунку".
4. Допоможіть знайти здорове середовище. "Хай це буде спорт, малювання чи онлайн-ігри — де дитина відчуває себе цінною".
5. Залучайте фахівців.  "Дитина, яка звернулася до шкільного психолога, вже зробила важливий крок. Це може змінити ситуацію".

Пам'ятайте! Булінг — це НЕ нормально, круто або прийнятно. Ніхто НІКОЛИ не заслуговує на цькування або знущання. Ще більше порад батькам та підліткам, як захиститися від булінгу, в нашому подкасті.

Що ще почитати:

• Як зрозуміти, що у дитини аутизм, і що робити далі?
• Що таке РДУГ і як з ним жити?
• Як подолати стрес?