Київ
Лікар онлайн
Миттєвий зв'язок з Doc.ua

Як зрозуміти, що у дитини аутизм, і що робити далі?

Батьки часто запитують: «А раптом це аутизм?», «Чому дитина не говорить?», «Чи лікується аутизм у дітей?».


У цій статті лікар Бабляк Анастасія Андріївна відповідає на найпоширеніші питання: коли проявляється аутизм, які його симптоми, як відбувається діагностика та чи потрібні додаткові обстеження. Також ви дізнаєтесь, які методи допомагають дитині адаптуватися в школі чи садочку та як батьки можуть її підтримати.

Що таке дитячий аутизм і які його основні ознаки? 

Розлад аутистичного спектра (РАС) — це нейророзвитковий стан, що впливає на сприйняття світу та взаємодію з іншими людьми. Дитина народжується з мозком, який функціонує інакше, що впливає на її поведінку, соціальні навички та чутливість до зовнішніх подразників.

Основні ознаки аутизму включають:

  • Комунікативні труднощі: дитина може не розділяти увагу, емоції, не прагнути до взаємодії з оточуючими.
  • Порушення мовного розвитку: затримка мови може бути, але це не є обов’язковою ознакою.
  • Стереотипні повторювані поведінкові моделі (мінімум дві): наприклад, чутливість до текстури тканин, звуків або певних видів їжі (за консистенцією, кольором, запахом, смаком). Дитина вибирає певні текстури їжі, наприклад, їсть тільки перетерту їжу, чи тільки тверду їжу, щоб її гарно відчувати в роті.

Наскільки розповсюджений аутизм?

Щодо поширеності аутизму, за сучасними даними, він виявляється у приблизно 5 дітей зі 100. Важливо зазначити, що зростання кількості діагностованих випадків багато в чому пов’язане з покращенням діагностики та обізнаності суспільства. Раніше дітей з аутизмом могли неправильно діагностувати або навіть приховувати через соціальну стигматизацію. Зараз, завдяки підвищенню рівня розуміння нейророзвиткових відмінностей, більше батьків звертаються за консультацією, що сприяє вчасному виявленню та підтримці дітей з РАС.

Як батьки можуть розпізнати симптоми аутизму у дітей на ранніх етапах?

Перші ознаки аутизму можуть проявлятися у вигляді нетипових рухів і поведінки. Дитина може:

  • Розгойдуватися вперед-назад або з боку в бік, обертатися навколо себе, часто стрибати, ходити “навшпиньках”, на носочках.
  • Бігати по колу або туди-назад без очевидної причини.
  • Здійснювати візуальні стимуляції – наприклад, розглядати предмети дуже близько до очей або під незвичним кутом.
    Будувати рядки або послідовності з предметів – це можуть бути рівні ряди, півкола, «змійки» тощо. Важливо, що ця послідовність не повинна порушуватись.
  • Виявляти надмірний інтерес до світлових і рухомих об'єктів – наприклад, довго спостерігати за миготливими вивісками, бігбордами, що світяться, або за обертанням вентилятора чи барабана пральної машини.
  • Фокусуватися на вузькій темі – наприклад, цікавитися лише потягами, спецтехнікою, динозаврами або космосом, знати величезну кількість фактів і говорити виключно про це.
  • Використовувати заготовлені фрази – часто це уривки з мультфільмів чи книг, які дитина повторює без змін у тексті чи інтонації.

Як рано можна діагностувати аутизм у дітей?

Коли починають говорити діти аутисти? Важливо звертати увагу на так звані «червоні прапорці» у розвитку комунікації залежно від віку:

  • До 18 місяців має бути хоча б 10 простих слів – це можуть бути «мама», «тато», звуконаслідування тварин або транспорту.
  • До 1 року дитина повинна мати хоча б один жест – наприклад, махати рукою на прощання, показувати «дай-дай» або вказувати пальцем на предмети. Відсутність лепету чи гуління до року також може бути сигналом для додаткової уваги.
  • До 2 років дитина повинна почати комбінувати два слова – наприклад, «дай м'яч», «йдемо гуляти».

Однак важливо пам’ятати, що один із цих симптомів сам по собі не є ознакою аутизму. Діагноз можна запідозрити лише при наявності двох ключових компонентів:

  1. Порушення комунікації – дитина не ініціює контакт, не ділиться емоціями, не прагне взаємодіяти.
  2. Стереотипна поведінка – повторювані рухи, фіксовані інтереси, чутливість до сенсорних стимулів.

Якщо у дитини є кілька з цих ознак, і вони викликають у батьків занепокоєння, варто звернутися до фахівця для якісної діагностики, а не намагатися поставити діагноз самостійно за матеріалами з інтернету.

Які фактори ризику або причини розвитку аутизму у дітей?

Часто батьки розповідають історії, коли їхня дитина, яка здавалася абсолютно нейротиповою, у певний момент перестала говорити, реагувати на звернення, уникати зорового контакту. Це викликає багато запитань: чи могла якась подія спровокувати аутизм?

Фахівці однозначно стверджують: розлад спектру аутизму (РАС) – це нейророзвитковий стан, а не наслідок якоїсь окремої події. Мозок дітей з аутизмом функціонує інакше від народження, навіть якщо зовнішньо це не було помітно в перші місяці життя.

Однак існує феномен відкату навичок, який найчастіше трапляється у віці від 1-1,5 до 2,5 років. Дитина, яка вже навчилася говорити перші слова або використовувала жести, раптом перестає це робити. Саме цей період розвитку збігається з такими подіями, як:

  • вакцинація (КПК у рік, АДП у 1,5 року);
  • перші вірусні інфекції та високі температури;
  • активний фізичний розвиток (період ходіння, падінь, травм);
  • сильні емоційні події.

Через цей збіг у часі може здаватися, що вакцина або хвороба «спровокували» аутизм. Проте наукові дослідження довели, що жодна з цих подій не є причиною РАС. Відкат навичок – це частина природного перебігу аутизму у деяких дітей, а не наслідок зовнішнього впливу.

Також варто бути обережними з альтернативними методами лікування, такими як безглютенова або безказеїнова дієта, прийом ноотропів чи поліненасичених жирних кислот. Вони не можуть змінити фундаментальне функціонування мозку, а наукових доказів їхньої ефективності для розвитку мовлення чи комунікації немає.

Головне – не шукати винних у розвитку аутизму, а своєчасно звернутися до спеціалістів, які допоможуть підібрати ефективну корекційну програму для дитини.

Які методи діагностики використовуються сьогодні для визначення аутизму?

Поставити діагноз «аутизм» може лише дитячий психіатр після комплексного аналізу поведінки дитини та розвитку її навичок. Педіатр або невролог можуть лише запідозрити аутизм і скерувати до дитячого психіатра. Крім того, не потрібно чекати до 3-х років: чим раніше розпочато втручання, тим кращий ефект через високу нейропластичність мозку. Важливу роль у процесі відіграють спостереження батьків, оцінка спеціалістів та стандартизовані опитувальники. 

Для первинної оцінки можливі онлайн-консультації, а відеозаписи поведінки дитини в різних ситуаціях можуть допомогти лікарю побачити важливі нюанси. 

Додаткові медичні дослідження, такі як аналізи на віруси (герпес, цитомегаловірус) або інші інфекції, не є необхідними. Дієтичні підходи (безглютенова, безказеїнова дієти) не мають доведеної ефективності, якщо немає підтверджених медичних показань. Деякі обстеження можуть знадобитися лише в певних випадках:

  • ЕЕГ (електроенцефалограма) – тільки якщо є підозра на епілепсію (судоми, абсанси).
  • УЗД судин голови та дослідження кровотоку – неінформативні для діагностики аутизму.
  • Аналіз рівня гомоцистеїну та метаболічні тести – не впливають на ефективність втручання.

Замість зайвих обстежень варто зосередитися на корекційній роботі, адаптації дитини та підтримці її розвитку.

Чи існують ефективні методи лікування або корекції симптомів аутизму? Які терапії є найбільш дієвими?

Основними ефективними методами втручання для дітей з аутизмом є поведінкові та навчальні терапії, які допомагають покращити комунікаційні, соціальні та когнітивні навички. Чи лікується аутизм у дітей? Повністю вилікувати аутизм неможливо, проте раннє втручання та комплексне лікування допомагають значно покращити якість життя.

Дієві методи терапії:

  • Поведінкова терапія – комплекс методів лікування аутизму у дітей, спрямованих на корекцію поведінкових особливостей дитини, покращення комунікації та соціалізації.
  • ABA-терапія (прикладний аналіз поведінки) – структурований підхід для розвитку навичок через позитивне підкріплення.
  • Денверська модель раннього втручання – інтеграція навчання у гру для малюків до 3 років.
  • Project Impact – коучинг батьків, які під керівництвом спеціалістів займаються з дитиною вдома.
  • Комунікативні групи – невеликі групи дітей під керівництвом фахівця для розвитку соціальних навичок.
  • Тьюторський супровід у дитячих садках та школах для адаптації до соціального середовища.

Що важливо пам’ятати:

  • Терапія повинна бути довготривалою та системною.
  • Оцінка прогресу бажана під керівництвом фахівців.
  • Звичайне середовище (садочок, школа) без спеціальної підтримки не гарантує покращення навичок.

Чи є якісь методики або підходи, яких варто уникати?

Деякі методи не мають наукового підтвердження ефективності та можуть навіть нашкодити.

Недоказові та потенційно небезпечні методи:

  • Метод Томатіс (стимуляція звуками) – не впливає на розвиток комунікації, може спричинити епіактивність (викликати судоми у дитини).
  • Ноотропи та стимулятори кровообігу мозку – немає доказів їхньої ефективності, можливі серйозні побічні ефекти.
  • Очищення організму (антигельмінтні препарати, хелати важких металів тощо) – неефективно, може викликати токсичні ураження печінки.
  • Безглютенові та безказеїнові дієти – ефект можливий лише у дітей із доведеною харчовою непереносністю, в інших випадках – марно.
  • Світло-, кольоро- та інші подібні види стимуляції – немає науково підтверджених даних про ефективність.

Що варто пам’ятати:

  • Вибір терапії має ґрунтуватися на доказовій медицині.
  • Важливо консультуватися з фахівцями, а не покладатися на рекламовані "чудодійні" методи.
  • Деякі втручання не тільки не допомагають, а й можуть завдати шкоди.

Як допомогти дитині з аутизмом адаптуватися у школі або садочку?

Адаптація дітей аутистів у школі чи садочку залежить від середовища та підтримки. Якщо це звичайний садок або клас із великою кількістю дітей і без тьютора, очікувати позитивного впливу не варто, адже вихователь фізично не зможе приділяти достатньо уваги. Однак ефективним підходом є комунікативні групи – невеликі групи з 2-3 дітей із подібними труднощами у комунікації, які працюють під керівництвом психолога. Саме в таких умовах дитина вчиться соціальній взаємодії, набуває навичок спілкування та адаптується до соціального середовища. Щоб дитина засвоювала нові навички, її потрібно активно залучати до комунікації та пропонувати стратегії взаємодії – самостійно вона цього не навчиться.

Як батьки можуть підтримувати дитину з аутизмом у повсякденному житті?

Головне завдання батьків – забезпечити дитині доступ до ефективного втручання, яке базується на доказових методах. Це можуть бути заняття з фахівцями, поведінкова терапія, робота у малих групах для розвитку соціальних навичок. Не варто витрачати ресурси на неефективні методи, такі як дієти чи непотрібні обстеження. Важливо, щоб батьки дбали ще й про власний емоційний стан, адже без ресурсу вони не зможуть підтримати дитину. Також варто не боятися звертатися до дитячого психіатра – це друг і помічник у процесі діагностики та підтримки розвитку дитини.

Дивіться наш подкаст, щоб дізнатися ще більше! У розмові з лікарем ми розкриваємо всі важливі аспекти: як зрозуміти, що у дитини аутизм, які методи діагностики справді працюють і як допомогти дитині адаптуватися. Більше деталей, практичних порад і відповіді на найпоширеніші запитання – у повному випуску!