Що таке іпохондрія і як її подолати?
Нав'язливі думки про хвороби, постійна тривога за своє здоров'я і страх проґавити небезпечні симптоми — з цим стикаються тисячі людей. Поговоримо про те, що стоїть за цими відчуттями.
Що таке іпохондрія?
Іпохондрія — це психічний розлад, за якого людина відчуває нав'язливу тривогу щодо свого здоров'я та впевнена, що має серйозне захворювання, попри відсутність об'єктивних медичних підстав. Простими словами, коли людина вигадує собі хвороби. Навіть незначні тілесні відчуття можуть сприйматися як ознаки небезпечної патології. Страх за здоров'я стає настільки нав'язливим, що заважає зосередитися на повсякденному житті, роботі та стосунках.
Типи іпохондрії
Іпохондрія (або тривожний розлад, пов'язаний із хворобою) проявляється у двох основних формах:
- Іпохондрія з пошуком допомоги (care-seeking): людина часто звертається до лікарів, проходить численні обстеження і консультується у різних фахівців, прагнучи підтвердити або спростувати свої побоювання.
- Іпохондрія з уникненням допомоги (care-avoidant): людина, навпаки, уникає медичних закладів, побоюючись почути поганий діагноз або не довіряючи лікарям, що тільки посилює тривогу і страх.
Поширеність іпохондрії
Іпохондрія зустрічається відносно рідко: у США на неї страждає близько 0,1% населення. Однак в умовах підвищеного стресу, наприклад, під час пандемії або військових конфліктів, рівень тривожних розладів загалом значно зростає. В Україні, за даними досліджень 2022 року, симптоми тривожних розладів спостерігаються у 54% населення, а 26% відповідають критеріям посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Хоча точні дані про поширеність іпохондрії в Україні відсутні, з огляду на високий рівень тривожності, можна припустити, що кількість випадків іпохондрії також збільшується.
Симптоми іпохондрії
Цей стан супроводжується різними психологічними, поведінковими та фізичними симптомами:
Психологічні симптоми
- Нав'язливі думки про наявність або ризик серйозного захворювання.
- Складнощі в заспокоєнні після отримання негативних медичних результатів.
- Постійне занепокоєння, яке заважає повсякденному життю.
Поведінкові симптоми
- Часті відвідування лікарів і проходження медичних обстежень без об'єктивної необхідності.
- Уникнення медичних установ зі страху почути поганий діагноз.
- Постійний моніторинг свого тіла на предмет симптомів.
- Надмірне обговорення своїх симптомів із близькими.
- Постійний пошук інформації про хвороби в інтернеті.
Фізичні симптоми
- Посилена увага до нормальних тілесних відчуттів, таких як серцебиття або травлення.
- Інтерпретація звичайних відчуттів як ознак серйозного захворювання.
- Фізичні прояви тривоги, такі як прискорене серцебиття, пітливість, запаморочення.
Причини іпохондрії
Чому виникає іпохондрія? Іпохондрія виникає під впливом комплексу чинників, включно з особистим досвідом, психологічними особливостями та зовнішніми обставинами:
Психологічні та соціальні чинники
- Особистий або сімейний досвід хвороби. Пережиті в дитинстві серйозні захворювання або спостереження за хворобою близьких формують стійку тривогу за здоров'я.
- Травматичні події. Фізичне або емоційне насильство, зневага в дитинстві, а також втрата близьких сприяють розвитку іпохондрії.
- Підвищена тривожність і депресія. Люди з тривожними розладами або депресією більш схильні до розвитку іпохондрії.
- Сімейна схильність. Наявність у родині випадків тривожних розладів або іпохондрії збільшує ризик розвитку цього стану.
Біологічні та когнітивні особливості
- Неврологічні особливості. Порушення в роботі головного мозку, особливо в ділянках, що відповідають за сприйняття болю і тривоги, сприяють виникненню іпохондрії.
- Індивідуальні риси характеру. Недовірливість, підвищена чутливість до тілесних відчуттів і схильність до катастрофізації відіграють роль у розвитку розладу.
- Вплив інформації з інтернету. Надмірне вивчення медичної інформації онлайн може посилити тривогу і призвести до так званої “кіберхондрії”.
Чим небезпечна іпохондрія?
Іпохондрія — це не просто тривога про здоров'я, а серйозний психічний розлад, здатний істотно погіршити якість життя. Постійний страх захворіти може призвести до:
- Хронічного стресу, який негативно впливає на фізичне та психічне здоров'я.
- Соціальної ізоляції, адже через постійні побоювання людина може уникати спілкування та громадських місць.
- Фінансових труднощів, через часті медичні обстеження та пропущені робочі дні.
- Ризику розвитку депресії, через постійну тривогу та відчуття безвиході.
Крім того, дослідження показують, що люди з іпохондрією мають підвищений ризик передчасної смерті, зокрема через серцево-судинні захворювання та самогубства.
Хто схильний до іпохондрії?
Іпохондрія може виникнути у людей різного віку, проте найчастіше вона проявляється в ранньому дорослому віці. Середній вік постановки діагнозу становить 35 років (у межах 30-40 років).
Жінки та чоловіки схильні до іпохондрії приблизно однаковою мірою. Однак деякі дослідження вказують на вищу поширеність тривожних розладів серед жінок.
Додаткові фактори ризику включають:
- Міське проживання: дослідження показують, що близько 68% пацієнтів з іпохондрією проживають у міських районах.
- Освіта: середній рівень освіти серед пацієнтів становить близько 12 років.
- Сімейний стан: близько 46% пацієнтів перебувають у шлюбі.
Коли варто звернутися до лікаря?
Якщо тривога за здоров'я стає нав'язливою, заважає повсякденному життю, роботі, відпочинку та стосункам, а страх хвороби не зникає навіть після медичних обстежень, важливо не відкладати візит до фахівця. Це особливо актуально, якщо ви помічаєте:
- постійні та нав'язливі думки про захворювання;
- складнощі в контролі тривоги, навіть при отриманні нормальних результатів аналізів;
- уникнення або, навпаки, надмірне відвідування лікарів;
- проблеми в соціальному та професійному житті на тлі тривожності.
У такому разі необхідно звернутися по професійну допомогу.
До якого лікаря звертатися?
Перший крок — консультація терапевта, який допоможе виключити реальні захворювання і, за необхідності, направить до психотерапевта або психіатра. Саме ці фахівці займаються лікуванням тривожних розладів, включно з іпохондрією.
Лікування іпохондрії
Основним методом лікування іпохондрії є психотерапія. Найефективнішою вважається когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка допомагає пацієнтам розпізнавати та змінювати спотворені переконання про своє здоров'я. КПТ сприяє зниженню тривожності та зменшенню нав'язливих думок про захворювання.
Залежно від індивідуальних особливостей пацієнта застосовуються й інші психотерапевтичні підходи, такі як.
- Раціональна психотерапія.
- Гештальт-терапія.
- Психоаналітична терапія.
- Сімейна терапія.
Як вилікуватися від іпохондрії? У разі важких форм іпохондрії або у випадках, коли психотерапія недостатньо ефективна, рекомендована медикаментозна терапія. Застосовуються такі групи препаратів:
- Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): флуоксетин, сертралін, пароксетин. Вони допомагають знизити рівень тривожності та контролювати нав'язливі думки.
- Бензодіазепіни: алпразолам, діазепам. Використовуються короткостроково для зняття гострого тривожного стану, однак через ризик розвитку залежності їхнє застосування обмежене.
- Бета-блокатори: пропранолол. Застосовуються для усунення соматичних проявів тривоги, таких як прискорене серцебиття і тремор.
Призначати та контролювати приймання медикаментів повинен тільки кваліфікований фахівець.
Як допомогти собі самостійно?
Хоча допомога фахівця важлива, ви можете багато чого зробити самостійно, щоб знизити рівень тривоги:
Ведіть щоденник
Записуйте, як часто ви:
- оглядаєте своє тіло;
- шукаєте підтвердження від інших людей про свої хвороби;
- читаєте про хвороби в інтернеті.
Намагайтеся поступово скорочувати ці дії протягом тижня, спостерігаючи за своїми думками та реакціями.
Киньте виклик своїм думкам
Створіть таблицю з двома колонками:
- У першій — тривожні думки, наприклад: “Цей біль у грудях — ознака серцевого нападу”.
- У другій — альтернативні, більш раціональні пояснення: “Я часто відчуваю це, коли тривожуся або погано сплю”.
Повертайтеся до звичайної діяльності
Якщо ви стали уникати певних занять — наприклад, спорту, прогулянок, спілкування — через тривогу про здоров'я, намагайтеся повертатися до них поступово. Це допомагає “зруйнувати” зв'язок між тривогою і повсякденною активністю.
Займіться відволіканням
Коли виникає бажання перевірити симптоми або загуглити діагноз — переключіться:
- зателефонуйте другу;
- пройдіться на свіжому повітрі;
- увімкніть фільм або займіться хобі.
Керуйте стресом
Практики дихання, йога, фізичні вправи та техніки релаксації допомагають знизити загальний рівень тривоги.
Обмежте пошук інформації
Поставте собі чіткі рамки: наприклад, не читати медичні статті без нагальної потреби та тільки на перевірених ресурсах. Надмірний пошук симптомів тільки посилює тривожність і формує “замкнене коло”.
Довідка DOC.UA: записатися на прийом до психотерапевта можна на сайті.
Що ще почитати:
