Значення здоров’я ШКТ
Шлунково-кишковий тракт (ШКТ) — це система внутрішніх органів людини, яка забезпечує перетравлення їжі, всмоктування з неї поживних речовин та виведення неперетравлених залишків з організму. До органів травлення належать:
- ротова порожнина,
- горлянка;
- стравохід;
- шлунок;
- тонкий і товстий кишківники;
- пряма кишка;
- анальний отвір.
Крім основних у роботі ШКТ беруть участь допоміжні органи. Вони виділяють у травний канал речовини, які сприяють перетравленню їжі. До допоміжних органів належать: слинні залози, печінка та жовчний міхур.
Основні захворювання ШКТ
Захворювання травної системи можуть бути:
- локалізованими або загальними;
- інфекційними або неінфекційними;
- гострими або хронічними.
За локалізацією хвороби ШКТ поділяють на чотири основні групи:
- Захворювання шлунка та підшлункової залози, зокрема:
- гастрит — запальний процес слизової оболонки шлунка;
- виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки — ураження, спричинене активністю бактерії Helicobacter pylori та шлункових ферментів;
- панкреатит — запалення підшлункової залози.
- Захворювання стравоходу, зокрема:
- рефлюксна хвороба — хронічне рецидивне захворювання, яке характеризується часто повторюваним закиданням в стравохід шлункового вмісту або ферментативних рідин (жовчю, шлунковою кислотою та панкреатичним соком);
- виразкова хвороба стравоходу — утворення виразок слизової оболонки стравоходу внаслідок рефлюксу.
- Захворювання товстого й тонкого кишківника, зокрема:
- хвороба Крона — запальний процес, що характеризується появою патологічних каналів, абсцесів і глибоких виразок;
- синдром подразненого кишківника — комплекс розладів, що супроводжуються функціональними порушеннями роботи кишківника;
- виразковий коліт — хронічне запальне захворювання слизової оболонки товстої кишки.
- Захворювання печінки та жовчовивідної системи, зокрема:
- цироз — поступальне захворювання печінки, внаслідок якого здорова тканина замінюється фіброзною (рубцевою), в результаті чого змінюється структура печінки, і вона перестає справлятися зі своїми функціями;
- гепатит — гостре хронічне запальне захворювання;
- жовчнокам’яна хвороба — патологічний процес, при якому в жовчному міхурі та його протоках утворюються камені;
- холецистит — запалення жовчного міхура через утворення у ньому каміння;
- гепатоз або жирове переродження печінки — руйнування клітинної оболонки печінки через накопичення жиру в її клітинах, це призводить до запалення печінки, яке може призвести до цирозу та онкології.
Загальними захворюваннями ШКТ є ті, що впливають на декілька органів травної системи одночасно або на всю систему в цілому. Прикладами таких захворювань можуть бути:
- гастроентерити — запальні процеси в шлунку та кишківнику, які можуть бути викликані інфекціями, алергіями, отруєннями, стресом і іншими факторами;
- ентероколіти — запальні процеси в тонкому й товстому кишківнику з різною етимологією.
Причиною виникнення інфекційних захворювань травної системи є порушення правил гігієни: немиті руки, фрукти, овочі; недотримання норм кулінарної обробки їжі та зберігання продуктів; купання та пиття води із забруднених водойм; контакт із хворими на ці хвороби. Переносниками багатьох інфекційних хвороб травних шляхів є мухи.
Найпоширенішими та найнебезпечнішими інфекційними захворюваннями травних шляхівє:
- дизентерія — запальне захворювання кишківника, спричинене одноклітинними паразитами (амебами) або бактеріями (дизентерійна паличка) та передається через забруднену воду або їжу;
- хвороба Боткіна, або вірусний гепатит (жовтяниця) — це гостре інфекційне захворювання печінки спричиняють віруси гепатиту А, В або С;
- ботулізм — небезпечна хвороба, яка викликається бактерією Clostridium botulinum, що потрапляє в організм з недоброякісними консервами, овочами або грибами; токсин цієї бактерії паралізує м’язи та може призвести до смерті;
- сальмонельоз — інфекційне захворювання, спричинене бактерією Salmonella, яка може міститись в яйцях, молоці, м’ясі;
- холера — інфекційне захворювання, спричинене бактерією Vibrio cholerae, яке супроводжується сильною діареєю та може призвести до смерті; передається через забруднені воду або їжу.
Симптоми захворювань ШКТ
Майже всі захворювання травної системи проявляються такими симптомами:
- нудота, блювання;
- газоутворення, метеоризм ;
- болі та спазми у різних ділянках живота;
- зниження апетиту;
- печія;
- гірка або кисла відрижка;
- неприємний запах із рота;
- порушення стільця (діарея, закреп).
Одна з характерних ознак ураження печінки — жовтушність. Шкіра, склери очей та слизові оболонки набувають жовтого відтінку.
Розлади шлунка
Розлад шлунка — це умовна назва для різних станів, які супроводжуються дискомфортом, болем або печією в верхній частині живота. Розлад шлунка може бути пов'язаний з порушенням функції шлунка, стравоходу або дванадцятипалої кишки. Симптоми розладу шлунка можуть включати:
- відчуття переповнення, важкості або розпирання в животі;
- відрижка повітрям, кислим або тухлим;
- нудота або блювання;
- печія або печіння за грудиною;
- погіршення апетиту.
Розлад шлунка можуть спричинити різні фактори, серед них:
- неправильне харчування (переїдання, їжа на ніч, вживання жирної, смаженої, копченої, гострої їжі, алкоголю);
- стрес, тривога, депресія;
- інфекція шлунка або кишківника (гастроентерит);
- запалення слизової оболонки шлунка (гастрит);
- виразка шлунка або дванадцятипалої кишки;
- гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
- синдром подразненого кишківника (СПК);
- хелікобактерна інфекція (Helicobacter pylori);
- алергія або непереносимість деяких продуктів (наприклад, лактоза, глютен);
- ліки, які подразнюють шлунок (наприклад, нестероїдні протизапальні препарати, аспірин, антибіотики).
Проблеми з травленням
Проблеми з травленням — це загальна назва для різних станів, які супроводжуються порушенням функції органів травної системи. Проблеми з травленням можуть виникати через різні причини, такі як:
- інфекції, викликані вірусами, бактеріями, грибами, паразитами;
- неправильне харчування;
- стрес, емоційні переживання, психосоматика;
- хронічні захворювання органів травлення: гастрит, виразка, коліт, гепатит, панкреатит тощо;
- недостатнє вироблення травних ферментів або жовчі;
- гормональні зміни під час менструації, вагітності, менопаузи;
- вживання лікарських препаратів: антибіотиків, протизапальних, гормональних.
На проблеми з травленням вказують такі симптоми:
- біль або спазм у животі;
- диспепсичний синдром: важкість, печія, відрижка, нудота, блювання;
- зміна характеру калу: діарея, запор, кров’янистий або жировий кал;
- здуття живота та підвищене газоутворення;
- зниження апетиту, втрата ваги;
- загальна слабкість.
Захворювання кишківника
Захворювання кишківника — це різні патологічні стани, при яких порушується здатність кишківника всмоктувати та виводити продукти обміну речовин. Захворювання кишківника можуть бути запальними, функціональними, обмінними, вродженими або набутими. Захворювання кишківника можуть зачіпати тонку або товсту кишку, а також окремі їхні відділи.
До захворювань тонкої кишки відносять:
- ентерит — запалення слизової оболонки тонкої кишки;
- диспепсія — порушення травлення в тонкій кишці;
- ензимопатії — порушення функцій травних ферментів;
- дивертикуліт — запалення килевидні випинання стінки товстого кишківника;
- рак тонкої кишки — злоякісне новоутворення з епітелію тонкої кишки.
До захворювань товстої кишки відносяться:
- коліт — запалення слизової оболонки товстої кишки;
- синдром подразненого кишківника — функціональне порушення моторики товстої кишки;
- рак товстої кишки — злоякісне новоутворення з епітелію товстої кишки;
- поліпоз — утворення доброякісних виростів на слизовій оболонці товстої кишки;
- аномалії розвитку — вроджене подовження або гіпертрофія товстої кишки;
- хвороба Крона — хронічне запалення всього шлунково-кишкового тракту;
- ішемічний коліт — ураження судин стінки товстої кишки.
Симптоми захворювань кишківника можуть бути різноманітними. Їх прояв залежить від причини, що викликала захворювання, локалізації та характеру ураження. Назагал, захворювання кишківника проявляють себе так само як і проблеми із травленням:
- болем, спазмами або кольками у животі;;
- важкістю, печією, відрижкою, нудотою, блюванням;
- зміною характеру столу;
- здуттям живота, метеоризмом;
- відсутністю апетиту;
- слабкістю.
Препарати для лікування ШКТ
Препарати для лікування ШКТ можуть мати різну форму випуску (таблетки, капсули, розчини, свічки тощо), спосіб застосування (оральний, ректальний, ін'єкційний тощо) і механізм дії (антисекреторний, протизапальний, антиспазматичний, пробіотичний тощо).
Будь-які лікарські засоби призначає лікар індивідуально, в залежності від діагнозу, симптоматики, супутніх захворювань та особливостей пацієнта. Не рекомендується самовільно приймати препарати для лікування ШКТ без консультації з лікарем.
До найпоширеніших груп препаратів для лікування ШКТ відносяться:
- антациди;
- прокінетики;
- протисекреторнi препарати;
- протизапальнi препарати;
- пробiотики;
- сорбенти;
- спазмолiтики.
У каталозі Аптеки Doc.ua для лікування захворювань травного тракту виділені такі категорії:
Перед вживанням будь-якого препарату необхiдно проконсультуватися з лiкарем.
Дія та застосування препаратів
Препарати для лікування ШКТ мають різну фармакологічну дію:
- антациди — нейтралізують соляну кислоту в шлунку і зменшують печію;
- прокінетики — покращують моторику шлунка й кишківника та усувають важкість, нудоту;
- протисекреторні препарати — пригнічують виділення соляної кислоти в шлунку та захищають слизову оболонку від ураження;
- протизапальні препарати — зменшують запалення й біль в органах травлення;
- пробіотики — нормалізують мікрофлору шлунка й кишківника;
- сорбенти — збирають та виводять із системи травлення токсини;
- спазмолітики — розслабляють гладку мускулатуру органів травлення, знімають спазми й кольки.
Перед вживанням будь-якого препарату необхідно ознайомитися з інструкцією та проконсультуватися з лікарем.
Побічні ефекти
Побічні реакції після вживання препаратів для лікування ШКТ залежать від дози, тривалості приймання та індивідуальної чутливості. Вони можуть впливати на різні органи й системи давати алергічні реакції. Найчастіше ці препарати можуть викликати такі побічні реакції організму:
- диспепсичні розлади: нудота, блювання, діарея, запор, метеоризм, гастрит, виразка тощо;
- головний біль, запаморочення, сонливість, слабкість, депресивний стан;
- зниження артеріального тиску (гіпотензію), зміни у серцебитті (тахікардію чи аритмію);
- зміну функції нирок: зменшення швидкості клубочкової фільтрації, збільшення креатиніну й сечовини в крові, появу білка (протеїнурію) або крові (гематурію) в сечі тощо;
- зміну функції печінки: збільшення активності печінкових ферментів АЛТ і АСТ, білірубіну в крові, жовтяницю тощо;
- зміни у кровотворенні: анемію (зниження гемоглобіну й еритроцитів), лейкопенію (зниження лейкоцитів), тромбоцитопенію (зниження тромбоцитів) тощо;
- алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок.
При виникненні будь-яких небажаних симптомів після вживання препарату необхідно звернутися до лікаря. Також необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування, часу прийому та тривалості курсу лікування. Не можна припиняти вживання препарату без консультації з лікарем.
Рекомендації зі застосування препаратів
Рекомендації щодо застосування препаратів для лікування ШКТ залежать від конкретного препарату, його форми випуску, дози, показань і протипоказань.
Нижче перелічені загальні рекомендації:
- Приймати препарати для лікування ШКТ потрібно тільки за призначенням лікаря і відповідно до інструкції.
- Дотримуйтесь режиму прийому препарату: кількість разів на добу, час прийому, до або після їди тощо.
- Не перевищуйте рекомендовану дозу препарату і не продовжуйте курс лікування без консультації з лікарем.
- Не припиняйте прийом препарату раптово.
- Стежте за побічними реакціями після прийому препарату і повідомляйте про них лікаря.
- Уникайте вживання алкоголю, кави, міцного чаю, гострої та жирної їжі під час лікування ШКТ.
- Уникайте поєднання препарату з іншими ліками, харчовими добавками, травами без консультації з лікарем.
- Зберігайте лікарські засоби у сухому, прохолодному, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Профілактика захворювань ШКТ
Здоров’я ШКТ залежить від багатьох факторів. На нього впливають харчування, фізична активність, сон, психологічний стан, умови життя та праці, генетична спадковість тощо. Для підтримки здоров'я травного тракту необхідно дотримуватися здорового способу життя, який передбачає:
- раціональне та збалансоване харчування, що містить достатню кількість води, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів та фітонутрієнтів;
- регулярну фізичну активність, що сприяє нормалізації метаболізму, поліпшенню кровообігу та перистальтики кишківника, запобігає ожирінню та захворюванням серця;
- якісний та достатній сон, що дає органам шлунково-кишкового тракту можливість відновитись після денної роботи, а також регулює апетит і гормональний баланс;
- психологічну рівновагу й контроль рівня стресу, що запобігає запальним і виразковим процесам в органах ШКТ;
- загартовування та дотримання особистої гігієни, що зміцнює імунну систему та захищає від інфекційних захворювань ШКТ.
Профілактика захворювань травної системи полягає в дотриманні наступних правил:
- ретельно мийте руки після відвідування туалету та перед їдою;
- вживайте тільки свіжі та якісні продукти;
- мийте перед вживанням овочі й фрукти;
- піддавайте термооброці м’ясо і рибу;
- пийте тільки кип'ячену або фільтровану воду;
- не зловживайте алкоголем, кавою, гострою та жирною їжею;
- не паліть тютюн;
- уникайте стресу й перенапруження.
ШКТ впливає на функціонування всього організму, він пов’язаний та взаємодіє з іншими системами організму: нервовою, ендокринною, імунною, серцево-судинною тощо. Тому здоров'я ШКТ — це одна зі складових загального здоров’я людини. Будь-яке порушення процесу травлення впливає на стан здоров'я і якість життя. Захворювання травної системи не можна залишати без уваги, оскільки вони можуть мати серйозні наслідки.
