Міфи про рак молочної залози: що насправді не впливає на розвиток хвороби

Дізнайтеся правду про найпоширеніші міфи про рак молочної залози: чи впливають бюстгальтери, дезодоранти чи травми на розвиток хвороби, та що викликає рак грудей насправді.

---

Чому навколо раку молочної залози існує багато міфів і чим це небезпечно

Рак молочної залози — друге за поширеністю онкологічне захворювання у світі. Ми всі маємо грудну тканину, тому хвороба може вражати і чоловіків, і жінок, але найчастіше діагностується саме у жінок. За останні десятиліття наука зробила величезний прогрес у ранньому виявленні та лікуванні цього виду раку, і завдяки цьому виживаність значно зросла. Однак це все ще одна з провідних причин смертності від онкологічних захворювань у жінок віком до 50 років, адже деякі форми залишаються більш агресивними та складними для терапії.

В Україні, за даними Національного канцер-реєстру, у 2023 році зареєстровано понад 12 тисяч нових випадків раку молочної залози, і близько 3,5 тисяч пацієнток померли від цієї хвороби (офіційних даних щодо 2024 та 2025 років наразі немає). При цьому важливо знати, що на ранніх стадіях рак молочної залози виліковний у 95 % випадків. Це доводить: рання діагностика та достовірна інформація можуть рятувати життя.

На жаль, саме через брак знань або поширення неправдивих порад навколо теми існує чимало міфів. Вони змушують людей недооцінювати ризики або ж, навпаки, боятися речей, які насправді не впливають на розвиток хвороби. У статті розповімо про найпоширеніші з них.

Міф: Бюстгальтери з кісточками викликають рак грудей

Часто можна почути твердження, що носіння бюстгальтерів із кісточками начебто підвищує ризик розвитку раку. Логіка прихильників цього міфу проста: кісточки тиснуть на тканини молочної залози, порушують кровообіг і "провокують" злоякісні зміни. Але чи викликають бюстгальтери рак грудей насправді?

Факти:

• Наукових доказів того, що бюстгальтери з кісточками викликають рак грудей, немає.
• Дійсно, бюстгальтери можуть бути незручними або спричиняти відчуття тиску, проте біль чи дискомфорт не мають жодного відношення до виникнення пухлин.
• Більшість випадків раку молочної залози розвиваються у верхньо-зовнішніх квадрантах грудей, тоді як кісточки бюстгальтера прилягають до нижньої частини. Це ще раз доводить відсутність зв’язку.
• Біль у грудях узагалі рідко є симптомом раку.

Отже, якщо білизна з кісточками вам зручна, носіть її без страху — вона не впливає на розвиток хвороби.

Міф: Дезодоранти та антиперспіранти підвищують ризик раку молочної залози

Ще одне поширене побоювання стосується антиперспірантів: у них містяться солі алюмінію, які тимчасово блокують потові залози. Дехто вважає, що ці речовини можуть накопичуватися в тканині молочної залози та провокувати рак.

Факти про дезодоранти та рак молочної залози:

• Дезодоранти та антиперспіранти широко використовуються вже понад століття, і жодне серйозне дослідження не підтвердило їхнього зв’язку з онкологічними захворюваннями.
• Якби алюміній справді був ключовим чинником, ми б бачили таку ж частоту хвороби й у чоловіків, які теж користуються антиперспірантами. Але статистика цього не показує.
• Сліди алюмінію можна знайти навіть у здоровій тканині молочної залози, тому їх виявлення у пухлинах не означає причинно-наслідкового зв’язку. Це класичний приклад плутання кореляції з причинністю.

Таким чином, побоювання, що дезодоранти та рак молочної залози пов’язані, не мають наукового підґрунтя. Використовувати ці засоби цілком безпечно.

Міф: Удар чи травма грудей може стати причиною раку

Багато хто хвилюється, що сильний удар чи пошкодження грудей можуть спричинити злоякісне переродження клітин. Утім, важливо розуміти, що травма грудей викликати рак не може.

Факти:

• Ушкодження можуть спричинити біль, синці, гематому чи рубцеві зміни (наприклад, після операції або біопсії), але це доброякісні процеси, які з часом зазвичай минають.
• Іноді рак виявляють після травми, але лише тому, що саме удар привернув увагу до вже наявного вузлика. Причиною пухлини він не є.
• Якщо у вас є рубцева тканина після травми чи ви нещодавно зазнали пошкодження, повідомте про це лікаря перед мамографією — це допоможе уникнути плутанини в знімках.

Міф: Якщо немає болю у грудях, немає і хвороби

Часто люди думають: "Якщо в мене нічого не болить, то й хвороби немає". Насправді біль далеко не завжди є ознакою онкології. Щобільше, симптоми раку грудей без болю зустрічаються набагато частіше, ніж із ним.

Які симптоми справді мають насторожити:

• поява нового ущільнення або вузлика в грудях (навіть безболісного);
• зміна форми чи розміру грудей;
• виділення з соска, особливо з домішками крові;
• втягнення соска чи зміни шкіри навколо нього;
• набряк або ущільнення в пахвовій ділянці;
• локальний біль у грудях чи соску, який не минає з часом.

Важливо пам’ятати: біль у грудях частіше пов’язаний із гормональними змінами, незручним бюстгальтером чи травмою, але не з раком. Проте будь-які нові або незвичні зміни у грудях потрібно обговорити з лікарем.

Міф: Рак грудей виникає тільки у жінок старшого віку

Багато хто вважає, що рак молочної залози — хвороба лише зрілих жінок. Але це міф: рак молочної залози у молодих жінок теж трапляється, хоч і рідше.

Пояснення та факти:

• Хоча ризик зростає з віком, діагноз може бути встановлений у жінок навіть у 20–30 років. За останніми даними, захворюваність серед молодших жінок (наприклад, до 40-45 років) зростає щорічно на ~2,2 %.
• В Україні рак грудей нині є помітною причиною хвороб у вікових групах 18–24 роки — він має третє місце у структурі захворюваності серед українок цієї вікової групи. 
• Більшість випадків справді діагностують у жінок середнього та старшого віку, але це не означає, що молоді жінки не в зоні ризику.

Отже, ніколи не ігноруйте будь-які підозрілі зміни у грудях через свій вік — рання діагностика важлива незалежно від року народження.

Міф: Рак молочної залози завжди спадковий

Існує хибна думка, що рак грудей — це завжди “спадковий” діагноз, переданий через покоління. Насправді спадковий рак грудей становить лише невелику частину всіх випадків.

Пояснення та факти:

• Лише 5–10 % випадків раку молочної залози пов’язані з успадкованими генетичними мутаціями. 
• Решта випадків — так звані спорадичні або набуті мутації, які формуються протягом життя, не обов’язково через родинний анамнез.
• Жінки з позитивним родинним анамнезом дійсно мають підвищений ризик, особливо якщо мова про перших родичів (мати, сестра), але це не означає, що рак “передається” у 100 %.
• Деякі керовані генетичні синдроми (наприклад, мутації BRCA1, BRCA2) справді значно підвищують ризик, але їх наявність не гарантує, що рак обов’язково розвинеться.

Таким чином, навіть без родинної історії раку можна захворіти, і навпаки — спадкова схильність не означає неминучості діагнозу.

Чому важливо перевіряти інформацію у лікарів та проходити регулярні обстеження?

У темі раку молочної залози багато емоційної інформації й міфів — тому перевіряти факти у кваліфікованих лікарів і не пропускати скринінги критично важливо для раннього виявлення і кращого прогнозу.

Ключові факти та аргументи:

• Головна причина смертності від раку молочної залози — метастази, коли пухлина поширюється з грудей в інші органи (кістки, легені, печінку, мозок). Коли відбувся перехід у метастатичну стадію, лікування стає значно складнішим. 
• Ранній діагноз дає величезну перевагу: за патологічною стадією I 10-річна виживаність становить близько 96–97 %, тоді як при діагнозі на стадії IV 10-річна виживаність падає до приблизно 11–16 % залежно від підгрупи й віку. Це демонструє, наскільки важлива рання діагностика. 
• Діагностика на ранніх стадіях дозволяє почати таргетну терапію або гормонотерапію, поки пухлина ще локалізована; для деяких підтипів (наприклад, ER-позитивних або HER2-позитивних) є ефективні цілеспрямовані ліки. Але для агресивних підтипів, як triple-negative, цільових терапій менше — це велика наукова проблема.
• Ранні обстеження знижують ймовірність того, що пухлина буде виявлена вже в метастатичній стадії; політика раннього виявлення й скринінгу (як у країнах з сильними програмами скринінгу) показує кращі результати виживання і менше ускладнень. Україна обрала стратегію раннього виявлення, а не масового скринінгу в умовах обмежених ресурсів, — проте регулярні візити до лікаря і планові мамограми/обстеження для груп ризику лишаються критично важливими. 
• Рак може ставати резистентним до лікування: пухлинні клітини еволюціонують, мутації виникають під час терапії, і те, що працювало спочатку, іноді перестає діяти — тому моніторинг, другі лінії терапії та участь у клінічних дослідженнях іноді рятують життя. 

Практичні поради:

1. Перевіряйте інформацію у лікаря-онколога або мамолога, особливо якщо читаєте про «чудо-засоби» в інтернеті.
2. Дотримуйтеся настанов щодо скринінгу у своїй країні (вікові групи, інтервали), та повідомляйте лікаря про сімейний анамнез.
3. Якщо помічаєте будь-які зміни у грудях (новий вузлик, виділення, зміни шкіри чи соска), не відкладайте візит — раннє обстеження може врятувати життя. 

Довідка DOC.UA: Записатися на прийом до мамолога можна на сайті.

Що ще почитати:

• Як правильно проводити самообстеження грудей: покрокова інструкція
• Все, що потрібно знати про меланому: важливі питання онкологу
• Найпоширеніші види онкологічних захворювань в Україні і в світі
• Як підтримати близьку людину, яка зіткнулася з онкологією