Все, що потрібно знати про меланому: важливі питання онкологу

Літо — час сонця, відпочинку й прогулянок просто неба. Але чи безпечне сонце для нашої шкіри? Розбираємось у міфах, фактах і правилах безпечного літа разом із лікарем-онкодерматологом.

---

У новій статті з онкодерматологом Катериною Разумейко говоримо про те, як засмагати розумно, чи справді варто боятися родимок, що таке меланома, й чому рання діагностика може врятувати життя.

Що таке меланома і чим вона відрізняється від інших видів раку шкіри?

Меланома — це один із найнебезпечніших видів раку шкіри, що розвивається з меланоцитів — клітин, які виробляють пігмент меланін і відповідають за колір нашої шкіри та засмагу. 

«Саме меланоцити активуються під впливом ультрафіолету та виробляють більше меланіну, який, своєю чергою, захищає шкіру від шкідливого сонячного випромінювання», — пояснює лікар. 

На відміну від інших типів раку шкіри, які виникають з інших клітин (наприклад, базаліома — з клітин базального шару шкіри, а плоскоклітинна карцинома — з клітин плоского епітелію, меланома шкіри має свій специфічний «субстрат». 

Як виглядає меланома?

Її зовнішній вигляд може варіюватися — від темних або багатокольорових плям до рожевих утворень, схожих на інші типи пухлин, що значно ускладнює самодіагностику. 

«На ранніх етапах самостійно розпізнати меланому практично неможливо. Тому найкраще — звернутися до лікаря, який проведе дерматоскопію — спеціальне обстеження, що дозволяє побачити зміни в структурі шкіри на мікроскопічному рівні», — наголошує фахівець.

Наскільки поширена меланома в Україні та світі?

Хоча меланома вважається найагресивнішим видом раку шкіри, її частота, на щастя, відносно невисока. В Україні, за довоєнною статистикою, це 4-6 випадків на 100 тисяч населення. В структурі раків шкіри вона займає третє місце після базальноклітинної та плоскоклітинної карциноми. Набагато тривожніша ситуація, наприклад, в Австралії, де показники сягають від 30–50 випадків на 100 тисяч. Це пов'язано з високим рівнем ультрафіолетового випромінювання та великою кількістю людей зі світлою шкірою, яка генетично не адаптована до активного сонця.

Хто перебуває в групі ризику?

Захворіти на меланому може кожен, але існують чіткі фактори ризику, які значно підвищують імовірність її виникнення. Лікарі особливо радять звернути увагу на себе людям, які мають такі особливості:

• Світла шкіра, волосся та очі (I–II фототип за Фіцпатріком).
• Вік 60+ років, особливо чоловіки — через накопичене за життя сонячне опромінення.
• Наявність великої кількості родимок або атипових невусів.
• Часта засмага та використання солярію.
• Робота або відпочинок на відкритому сонці без належного захисту.
• Прийом фоточутливих препаратів, наприклад, деяких антибіотиків або ретиноїдів.
• Сімейна історія меланоми.

Чому виникає меланома? «УФ-випромінювання діє не одразу — його ефект накопичується роками, пошкоджуючи ДНК клітин. І саме в старшому віці ці ушкодження можуть проявитися як злоякісна пухлина», — наголошує лікар.

Щоб знизити ризик, експерт радить стежити за ультрафіолетовим індексом (УФ-індексом), який доступний у стандартних додатках погоди, і дотримуватися правил "тінь, одяг, правильний час". Якщо УФ-індекс вищий за 3 — час ховатися від сонця або наносити захист.

Чи існує спадковість у меланоми?

Так, спадковий фактор при меланомі дійсно існує. Якщо в родині були випадки цього захворювання серед близьких родичів (особливо в молодому віці або кілька випадків у різних членів родини), ризик для інших родичів зростає. Це одна із ключових причин меланоми, яку лікарі враховують під час оцінки загального ризику.

Чи варто робити генетичні тести на меланому?

Так, але не всім підряд. Справді, існує онкологічна генетична панель — тест, який дозволяє виявити мутації у 9 ключових генах, пов’язаних з високим ризиком розвитку меланоми. Проте такий тест рекомендований лише певним категоріям людей.

Кому може бути доцільно складати генетичний тест:

• Людям, у яких в родині кілька випадків меланоми.
• Тим, у кого меланома виникла в молодому віці.
• Пацієнтам, у яких була меланома кількох локалізацій одночасно (наприклад, на руці, спині та нозі).
• Тим, хто має інше онкозахворювання в анамнезі.

Такий тест не є профілактичним для всіх — він лише покаже, підвищений у вас ризик чи ні. Але навіть якщо виявлено генетичну мутацію, це не означає, що захворювання точно розвинеться. І навпаки — відсутність мутацій не звільняє від необхідності захищати шкіру від ультрафіолету та регулярно перевіряти родимки.

Які сучасні методи діагностики використовуються для виявлення меланоми? 

Окрім класичної дерматоскопії, з'явилися нові високотехнологічні методи для раннього виявлення меланоми. Один із найефективніших — картування шкіри (total body mapping) з використанням штучного інтелекту.

Що таке картування шкіри?

Це комплексне фотографування всього тіла спеціальним апаратом, який:

• Робить 360-градусне фото тіла з різних ракурсів.
• Аналізує всі новоутворення шкіри: родимки, ангіоми, плями.
• Визначає підозрілі зміни з часом (особливо під час повторних обстежень).
• Створює "карту шкіри", за якою лікар може порівнювати стан новоутворень у динаміці.

«Це не просто фото — це діагностика, яку виконує система зі штучним інтелектом. Вона точно розпізнає, де була кожна родимка навіть при зміні форми тіла — схудненні, вагітності чи нарощуванні м’язів», — пояснює лікар.

Як часто потрібно проходити огляд у дерматолога?

Рекомендації залежать від ваших індивідуальних факторів ризику:

1 раз на рік – для більшості людей з нормальною шкірою без значної кількості родимок.

1 раз на 6 місяців – якщо:

• У вас світла шкіра (I–II фототип за Фіцпатріком).
• Багато родимок (особливо понад 50).
• Є родимки атипового вигляду.
• Ви часто засмагаєте або відвідуєте солярії.
• Є сімейна історія меланоми або інші генетичні фактори.

Щоразу при появі нових родимок або зміні існуючих – зміна кольору, розміру, форми чи симптоми, як-от свербіж, кровотеча або лущення — необхідно звернутись до дерматолога негайно.

Як виглядає меланома на ранній стадії? На що слід звертати увагу?

Звичайна родимка зазвичай має однорідну структуру, чіткі межі, рівномірне забарвлення і не змінюється з часом. Лікарі навіть називають її «гарною» або «нудною», бо вона не викликає тривоги.

«Коли ми бачимо асиметрію, хаос, чорні клякси, білі смужки, крапкові судини — це вже виглядає підозріло, як симптоми меланоми. Такі родимки не цікаві пацієнту, але дуже цікаві нам», — каже лікар.

Звертайте увагу на такі зміни родимок:

• Асиметрія — одна половина родимки не схожа на іншу.
• Нечіткі або "рвані" краї — межі родимки розмиті або нерівномірні.
• Нерівномірний колір — поєднання кількох відтінків: чорного, коричневого, білого, блакитного, червоного.
• Збільшення розміру — особливо, якщо родимка росте швидко.
• Зміна форми або кольору — навіть якщо раніше вона була стабільною.
• Свербіж, кровоточивість, лущення, біль — фізичний дискомфорт — це сигнал.

«Просто збільшення родимки ще нічого не означає. Але якщо є зміни структури, судин, кольору — ми вже насторожуємось», оскільки це все може бути ознаками меланоми, — пояснює дерматолог.

Що бачить лікар під дерматоскопом?

«Звичайна родимка під дерматоскопом — це як хороша картина: однорідна, спокійна, без несподіванок. Але якщо зʼявляється біло-блакитна вуаль, атипова пігментна сітка — тоді ми вже говоримо про підозру».

Лікар оцінює ці картини в динаміці, а також порівнює з минулими фото, якщо ви проходите картування шкіри. Це дозволяє помічати найменші зміни — ще до появи зовнішніх симптомів.

Чи завжди потрібно видаляти родимки, якщо вони змінюються?

«Меланома — це не те, з чим можна зволікати. Якщо родимка змінюється, стає асиметричною, змінює колір, збільшується в розмірах або кровоточить — її потрібно обов’язково обстежити. Видаляти родимки самостійно або в косметологічному кабінеті категорично не можна», — пояснює лікар. Первинна діагностика — це біопсія з мінімальним відступом у межах 1–2 мм, після якої проводиться гістологічне дослідження для підтвердження діагнозу.

Як лікують меланому сьогодні?

Сучасне лікування меланоми передбачає декілька етапів: первинна біопсія, радикальна операція з урахуванням глибини інвазії за шкалою Бреслоу, а за потреби — біопсія сторожевого лімфовузла. «Це дозволяє точно визначити стадії меланоми та оцінити, чи є поширення на інші органи», — зазначає лікар. Якщо меланома ін сіту (in situ, нульова стадія), часто достатньо однієї операції. У більш розвинених випадках призначається імунотерапія або таргетна терапія — це новітні методи, які значно підвищують ефективність лікування. В Україні вони доступні обмежено, але можлива медична евакуація для лікування за кордоном.

Які методи лікування доступні в Україні?

В Україні пацієнтам з меланомою доступна хірургія, обмежена імунотерапія та участь у міжнародних протоколах. Раніше діяли державні програми, що покривали лікування, зараз ситуація ускладнилася через війну. «Зараз частина пацієнтів має можливість виїхати на лікування за кордон через Центр медичної евакуації МОЗ. Там доступна та імунотерапія, і таргетна терапія — сучасні, але дороговартісні методи», — каже лікар. Меланома — це захворювання, яке вимагає міждисциплінарного підходу, тому пацієнти з пізніми стадіями лікуються також клінічними онкологами та хімієтерапевтами.

Який прогноз пацієнтів з різними стадіями меланоми?

Скільки живуть з меланомою, чи виліковна меланома — питання, відповідь на які залежить від стадії на момент встановлення діагнозу. На ранніх стадіях меланома шкіри є повністю виліковною. «Перша стадія — це практично завжди повне одужання після хірургії. При другій стадії також є шанс на повне одужання, але часто призначається імунотерапія. На третій і четвертій стадіях прогноз гірший, однак сучасні протоколи дозволяють досягати тривалої ремісії», — пояснює лікар. І навіть у запущених випадках меланома не є вироком — лікування триває до року, але результати можуть бути обнадійливими.

Що робити для профілактики меланоми?

Щоб уникнути меланоми, слід дотримуватися простих, але ефективних правил профілактики:

1. Уникати сонця з 10:00 до 16:00, коли ультрафіолетовий індекс найвищий.
2. Обов’язково використовувати сонцезахисний крем з SPF 30–50 на відкриті ділянки шкіри.
3. Носити капелюхи, одяг з довгими рукавами та сонцезахисні окуляри.
4. Регулярно проходити дерматоскопію, особливо якщо є багато родимок.
5. Робити карту родимок — це дозволяє відстежити найменші зміни.

«Культура засмаги — шкідлива. Краса не варта ризику захворіти на рак. Замість шкідливої засмаги краще інвестувати в здоров’я своєї шкіри», — наголошує лікар.

Ще більше про меланому і як вчасно себе вберегти — у новому епізоді нашого подкасту. Крім того, розвінчуємо найпоширеніший (але напрочуд живучий!) міф: «Зачепив родимку — і помер». Звідки взялася ця страшилка, чому вона має зерно правди, але більше не актуальна — пояснюємо просто і з прикладом з минулого.