Що таке урологія
Урологія — це наука та галузь медицини, що вивчає захворювання та методи лікування сечовидільної системи людини. Вона займається не тільки чоловічою сечостатевою системою, але й жіночою сечовою системою та вродженими вадами розвитку сечостатевої системи у дітей.
Урологія поділяється на декілька розділів, кожен з яких має свою спеціалізацію: андрологія, урогінекологія, дитяча урологія, геріатрична урологія, онкоурологія та інші.
Андрологія — це розділ урології, який спеціалізується на вивченні та лікуванні чоловічих статевих органів. Цей напрямок у медицині допомагає чоловікам запобігати й усувати такі проблеми зі здоров’ям:
- запальні захворювання (простатит, уретрит, цистит);
- пухлини (рак передміхурової залози, рак сечового міхура);
- еректильну дисфункцію;
- урологічні травми;
- безпліддя тощо.
Види урологічних захворювань
Найпоширенішими є такі види урологічних захворювань у чоловіків:
- Варикоцеле — варикозне розширення вен сім’яного канатика, яке є причиною 50% усіх причин чоловічого безпліддя.
- Везико-уретеральний чи міхурово-сечовідний рефлюкс — захворювання, при якому через ураження клапанів відбувається зворотний відтік сечі зі сечового міхура у сечоводи. Внаслідок цього інфекція поширюється на нирки, викликаючи періодичні рецидиви гострого пієлонефриту та рубцеві зміни нирок.
- Пієлонефрит — запалення нирок і сечоводів, яке зазвичай спричиняється бактеріальною інфекцією.
- Уретрит — запалення сечоводу, яке може бути інфекційним (гнійним) або неінфекційним (негнійним).
- Простатит — запалення передміхурової залози, яке буває гострим або хронічним. Простатит викликають бактерії, віруси, грибки, травми, стрес, імунні розлади.
- Орхіт — запалення яєчка або яєчок, яке може бути спричинене інфекцією, травмою, аутоімунною реакцією.
- Цистит — запалення сечового міхура, яке проявляється біллю внизу живота, частим й болючим сечовипусканням. Може бути інфекційним або неінфекційним.
- Сечокам'яна хвороба — утворення каменів у нирках або інших частинах сечовивідної системи. Камені утворюються з різних речовин: урати, оксалати, фосфати, цистини.
- Еректильна дисфункція — нездатність досягати або підтримувати ерекцію, достатню для задовільного сексуального акту. На ерекцію впливають різні захворювання, зокрема: серцево-судинні, цукровий діабет, порушення гормонального балансу, психологічні фактори.
- Безпліддя — нездатність зачати дитину протягом року регулярних незахищених статевих актів. Причиною безпліддя можуть бути: варикоцеле, інфекції, генетичні аномалії, імунні розлади, знижена якість сперми.
Класифікація урологічних препаратів
Урологічні препарати застосовуються для лікування захворювань сечовидільної системи у чоловіків і жінок. Умовно їх можна поділити на декілька класів за механізмом дії, складом та показаннями. Ось основні:
- антибактеріальні препарати;
- спазмолітичні препарати;
- сечогінні препарати;
- протизапальні препарати;
- протигрибкові препарати;
- для лікування сечокам'яної хвороби;
- для лікування еректильної дисфункції;
- для лікування безпліддя.
Нижче деякі з них розглянемо докладніше.
Препарати для лікування інфекцій сечових шляхів
Інфекції сечових шляхів — це захворювання, які викликані патогенними мікроорганізмами, що потрапляють у сечовидільну систему і спричиняють запалення. Інфекції сечових шляхів поділяють на:
- інфекції верхніх сечових шляхів: нирок (пієлонефрит) або сечоводів (уретерит);
- інфекції нижніх сечових шляхів: запалення сечового міхура (цистит), запалення сечівника (уретрит) і запалення передміхурової залози (простатит).
Лікування інфекцій сечових шляхів залежить від типу інфекції, виду збудника, ступеня тяжкості симптомів та наявності ускладнень. Найчастіше застосовуються:
- Антибактеріальні препарати — пригнічують розвиток або знищують бактерії, що викликають інфекційні захворювання сечовивідних шляхів: цистит, пієлонефрит, уретрит, простатит, орхіт тощо. До цього класу, зокрема, належать пеніциліни, цефалоспорини, фторхінолони, макроліди, нітрофурани, сульфонаміди.
- Протизапальні препарати — які зменшують запалення та біль у сечовивідних органах при нефриті, уретриті, аденомі передміхурової залози тощо. До цього класу належать: нестероїдні протизапальні препарати (диклофенак, ібупрофен), гормональні протизапальні препарати (преднізолон), рослині протизапальні препарати (екстракт пальми сереноа) та ін.
- Протигрибкові препарати — які пригнічують розвиток або знищують гриби, що викликають мікози сечовивідних шляхів: кандидоз, аспергільоз, криптококоз тощо. До цього класу ліків, зокрема, відносять: флуконазол, кетоконазол, ністатин, клотримазол.
- Спазмолітичні препарати — розслабляють гладкі м'язи сечовивідних шляхів і зменшують біль при спазмах. До цього класу належать: дротаверин (но-шпа), папаверин, дуспаталін.
- Сечогінні препарати — збільшують кількість та об'єм сечовиділення і сприяють виведенню зайвої рідини та солей з організму, очищенню сечовивідних органів. До цього класу, зокрема, належать: діуретики (фуросемід, гіпотіазид), рослинні препарати (брусничний лист, кукурудзяні рильця, березовий сік).
Препарати для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) — це чоловіче захворювання, яке супроводжується збільшенням передміхурової залози (простати) та порушенням сечовипускання.
Симптоми ДГПЗ:
- послаблення та переривання потоку сечі;
- утруднений початок сечовипускання;
- почуття неповного спорожнення сечового міхура;
- часте бажання сходити в туалет, особливо вночі;
- біль або печія під час сечовипускання;
- кров у сечі.
Лікування ДГПЗ залежить від розміру простати, тяжкості симптомів, наявності ускладнень та загального стану здоров'я пацієнта. Лікар може призначити препарати для покращення сечовипускання та зменшення прояву симптомів. До них належать:
- альфа-блокатори — препарати, які розслабляють гладкі м'язи простати та шийки сечового міхура, що полегшує прохід сечі. Приклади альфа-блокаторів: тамсулозин, доксазозин, альфузозин, теразозин. Ці препарати можуть спричинити дати такі побічні ефекти, як головний біль, запаморочення, низький кров'яний тиск, слабкість, закладеність носа.
- 5-альфа-редуктаза інгібітори — препарати, які блокують перетворення тестостерону в дигідротестостерон, що сприяє зменшенню розміру простати. Приклади: фінастерид, дутастерид. Приймання цих препаратів може призвести до зниження сексуального бажання, еректильної дисфункції, зменшення об'єму еякуляту (сперми).
- інгібітор фосфодіестерази типу 5 — препарат, який покращує кровопостачання простати та сечового міхура, полегшуючи цим сечовипускання. Приклад фосфодіестерази-5 є тадалафіл. Цей препарат може покращити ерекцію у чоловіків з еректильною дисфункцією, але він має і негативні побічні ефекти: головний біль, нудота, почервоніння обличчя, закладеність носа, м'язовий біль. Якщо ви приймаєте будь-які ліки для серця, застосовувати цей препарат без консультації з лікарем небезпечно.
Препарати для лікування сечокам’яної хвороби
Під час сечокам'яної хвороби у сечовидільній системі чоловіків та жінок утворюються камені або пісок із солей, мінералів та можуть з’являтись такі симптоми:
- біль у попереку, животі, пахвинній області або статевих органах, який може змінювати інтенсивність та локалізацію;
- колька або раптовий гострий біль, що виникає через рух каменю сечоводом;
- порушення сечовипускання: часте, болюче, складне або неможливе;
- зміна кольору або запаху сечі через присутність у ній крові або гною;
- наявність піску або камінців у сечі.
Процес лікування сечокам'яної хвороби залежить від типу, розміру, кількості та місця розташування каменів, а також від ступеня тяжкості симптомів та наявності ускладнень.
Консервативне лікування полягає у призначенні медичних препаратів, які можуть допомогти розчинити або вивести камені, зменшити біль та запалення, попередити виникнення інфекції та утворення нових каменів. До них належать:
- протизапальні препарати, які зменшують запалення та біль при кольках, наприклад: ібупрофен, диклофенак, нурофен;
- спазмолітики, які розслабляють гладкі м'язи сечовивідних органів, що полегшує прохід каменів, наприклад: но-шпа, папаверин, спазмалгон;
- діуретики, які мають сечогінний ефект, сприяють виведенню піску й дрібних каменів, наприклад: фуросемід, гіпотіазид, гідрохлортіазид, верошпірон;
- препарати на рослинній основі, які мають розчинну, протизапальну, антисептичну та імуномодулювальну дію, наприклад: канефрон, цистон, фітолізин.
Бувають випадки, коли замість консервативного лікування призначають хірургічне.
Препарати для лікування еректильної дисфункції
Препарати для лікування еректильної дисфункції у чоловіків покращують ерекцію та сексуальну активність. До цього класу лікарських засобів, зокрема, відносять:
- інгібітори фосфодіестерази типу 5 (силденафіл, тадалафіл, варденафіл);
- простагландин Е1 (алпростадил), який стимулює розширення кровоносних судин у пенісі та сприяє ерекції;
- препарати тестостерону — чоловічого гормону, що відповідає за сексуальне бажання, ерекцію та сперматогенез; їх застосовують у вигляді гелю, пластиру чи імплантату.
Поради із застосування урологічних препаратів
Кращий спосіб лікування — це профілактика. Для попередження урологічних захворювань дотримуйтесь правил гігієни, пийте достатньо рідини, не затримуйте сечу, регулярно ходіть в туалет, уникайте переохолодження та стресу, вживайте вітаміни й мікроелементи, лікуйте хронічні захворювання, використовуйте бар'єрні контрацептиви та не вступайте у випадкові статеві зв'язки.
Якщо ж захворіли, та лікар призначив вам медикаменти, тоді заходьте у каталог онлайн-сервісу Аптека Doc.ua, в якому урологічні препарати для зручності згруповані в категорії за призначенням:
Переходьте до потрібного вам препарату, порівнюйте ціну в різних аптеках України та обирайте найкращий для себе варіант.
Під час застосування урологічних препаратів дотримуйтесь таких загальних порад:
- прочитайте інструкцію до препарату та виконуйте вказані у ній вимоги щодо умов зберігання, терміну придатності та способу застосування;
- не змінюйте дозу, частотою та тривалість курсу лікування, призначені лікарем;
- якщо ви приймаєте інші ліки, БАДи чи вітаміни, повідомте про це лікаря, оскільки небажана взаємодія може призвести до побічних реакцій;
- при алергії на будь-який компонент препарату або появі неочікуваних симптомів, негайно зверніться до лікаря;
- таблетки та інші оральні засоби вживайте з достатньою кількістю рідини (якщо не вказано інше), щоб полегшити їх розчинення та всмоктування;
- уникайте споживання алкоголю, кави, чаю, соків або інших напоїв, які можуть впливати на дію препарату або спричинити подразнення сечовидільної системи;
- дотримуйтеся режиму харчування та фізичної активності, які рекомендував лікар для попередження або усунення причин захворювання;
- не припиняйте приймання препарату без консультації з лікарем, навіть якщо ви почуваєтеся краще, це може призвести до загострення симптомів або розвитку опірності до препарату.
