Важливість здоров'я нирок та сечового міхура
Здорові люди не помічають, як працюють їхні нирки. Але вони не можуть не помітити, якщо робота цього парного бобовидного органу порушилась. Відчуття втоми, зниження працездатності, порушення сну, підвищення артеріального тиску, мішки під очима, набряки ніг, сухість шкіри, проблеми при сечовипусканні, біль у поперековій ділянці, що віддає у низ живота — ці симптоми можуть свідчити про те, що нирки працюють неправильно, та в організмі накопичуються токсини.
Тож здорові нирки та сечовий міхур є дуже важливими для загального самопочуття людини, якості її життя. Вони виконують такі функції:
- виводять з організму воду, солі, продукти обміну речовин та токсини;
- регулюють артеріальний тиск, обмін кальцію, синтез еритроцитів;
- забезпечують рівновагу рідини та електролітів в організмі;
- беруть участь у регуляції кислотно-лужного балансу крові.
Нирки та сечовий міхур складають основу сечовидільної системи людини. Нирки фільтрують кров та виділяють сечу, яка через сечоводи потрапляє до сечового міхура. Там вона накопичується до моменту сечовипускання.
Серед причин, які викликають ниркову недостатність, є цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, інші серцево-судинні захворювання, ожиріння, обструктивні захворювання сечовивідних шляхів (камені, аномалії сечовивідних шляхів, захворювання передміхурової залози тощо).
Поширені захворювання нирок та сечового міхура
В Україні до урологів — лікарів, що спеціалізуються на діагностиці та лікуванні сечовивідної системи, найчастіше звертаються з такими захворюваннями:
- Пієлонефрит — запальне захворювання нирок, яке спричиняють різні бактерії, які потрапляють у нирки з кровотоком або із сечового міхура. Симптоми пієлонефриту: підвищення температури тіла, озноб, біль у попереку, часте або болюче сечовипускання, зміни кольору або запаху сечі.
- Сечокам’яна хвороба — утворення у нирках або сечовивідних шляхах каменів із різних елементів: кальцію, урати, оксалатів, цистину. Причиною хвороби є: порушення обміну речовин, недостатнє споживання води, харчування з високим вмістом солей або білків, застій сечі або інфекції. Симптоми сечокам'яної хвороби: різкий біль у попереку, животі та у паху, який може поширюватися на статеві органи або стегно, часте й болюче сечовипускання, кров у сечі, нудота, блювота.
- Цистит — запалення сечового міхура, на яке частіше хворіють жінки ніж чоловіки. Найчастіше його спричиняють: переохолодження, порушення гігієни, травми, статеві інфекції, застій сечі. Симптоми циститу: часте й болюче сечовипускання, подразнення слизової оболонки статевих органів, поява крові або гною в сечі.
- Нефроптоз — опущення нирки нижче її фізіологічного положення. Може бути вродженим або набутим внаслідок травми, різкого схуднення, вагітності, патології хребта, підйому важких предметів.
- Гломерулонефрит — запалення ниркових клубочків, які відповідають за фільтрацію крові та утворення сечі. Його спричиняють: інфекції, аутоімунні реакції, генетичні аномалії або токсичні речовини. Симптоми гломерулонефриту: зниження кількості сечі, підвищення артеріального тиску, набряки на обличчі або ногах, кров у сечі, біль у попереку.
Основні види препаратів для нирок та сечового міхура
Препарати для лікування захворювань нирок та сечового міхура розділяють на групи залежно від їхнього складу та принципу дії. Ось основні з них:
- антибіотики — знищують або пригнічують ріст бактерій, які викликають запальні процеси в нирках або сечовому міхурі;
- уросептики — очищують сечовивідні шляхи від бактерій, грибків, вірусів або паразитів;
- цитрати — змінюють кислотно-лужний баланс сечовивідної системи, розчиняють та запобігають утворенню каменів у нирках або сечовому міхурі;
- діуретики — стимулюють виділення сечі;
- альфа-адреноблокатори — знімають спазм сечоводу, полегшення вихід каменів;
- спазмолітики — розслабляють гладкі м'язи внутрішніх органів, зменшують біль і дискомфорт;
- рослинні уроантисептики — мають протизапальну, антисептичну, спазмолітичну та діуретичну дії на сечовивідну систему.
Нижче розглянемо деякі з них докладніше.
Протимікробні препарати для лікування інфекцій сечовивідних шляхів
Протимікробні препарати вбивають або зупиняють ріст мікроорганізмів, що викликають інфекції сечовивідних шляхів. Інша їх назва — уросептики. Це лікарські засоби з антимікробними й антисептичними властивостями, які спрямовані на відновлення нормальної діяльності нирок, сечового міхура і сечовивідних шляхів.
Уросептики очищують сечовивідні шляхи від бактерій, грибків, вірусів або паразитів. Вони бувають рослинного та хімічного походження та поділяються на групи на основі мікроорганізмів, проти яких діють. Наприклад, антибіотики використовують для знищення бактерій, а протигрибкові засоби — для знищення грибків.
Антибіотики бувають:
- бактерицидними — які вбивають бактерії;
- бактеріостатичними — які сповільнюють або зупиняють ріст бактерій.
Приклади антибактеріальних препаратів, які добре проникають у сечу та використовуються для лікування інфекцій сечовивідних шляхів:
- Нітроксолін — ефективний проти грампозитивних і грамнегативних бактерій: Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae та ін.;
- Азтреонам — природний антибіотик з групи монобактамів обмеженого спектра дії, ефективний проти грамнегативних бактерій, таких як Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis та ін.;
- Амоксицилін — пеніциліновий антибіотик, ефективний проти грампозитивних і деяких грамнегативних бактерій, як-от: Enterococcus faecalis, Streptococcus agalactiae, Escherichia coli;
- Фуразолідон — нітрофурановий антибіотик, ефективний проти грампозитивних і грамнегативних бактерiй, як-от: Escherichia coli, Proteus mirabilis, Staphylococcus saprophyticus та ін.
Для лікування захворювань нирок та сечового міхура, викликаних бактеріальною інфекцією, використовують такі групи антибіотиків, як
- цефалоспорини, які часто призначають для лікування пієлонефриту, циститу, уретриту, сечокам'яної хвороби (Цефазолін, Цефуроксим, Цефтазидим, Цефепім);
- макроліди, які добре проникають в тканини нирок і сечового міхура та використовуються для лікування ускладнених або рецидивних інфекцій, а також для профілактики післяопераційних ускладнень (Азитроміцин, Кларитроміцин, Еритроміцин).
З обережністю та лише під контролем лікаря слід застосовувати групу напівсинтаксичних антибіотиків — аміноглікозиди. Вони ефективні проти таких грамнегативних бактерій, як Escherichia coli, Klebsiella, Proteus, Pseudomonas, Enterobacter. Але мають серйозну побічну дію — нефротоксичність, тобто здатність пошкоджувати ниркову тканину і викликати ниркову недостатність.
Прикладом уросептика з протигрибковою дією є Флуконазол. Він добре проникає в сечу та є ефективним проти грибів роду Candida.
Препарати для руйнування та виведення ниркового каміння
Патологічний хронічний стан, який виникає через порушення в організмі водно-сольового обміну, призводить до утворення каменів у нирках. Залежно від того, з якого матеріалу утворилися камінці, їх розділяють на такі типи:
- оксалатні — з кальцієвих солей щавлевої кислоти, погано піддаються розчиненню ліками;
- фосфатні — з кальцієвих солей фосфатної кислоти; легко піддаються дробленню та розчиненню;
- уратні — з сечової кислоти чи її солі, успішно виводиться за допомогою дієти;
- цистинові — зі сірчистих сполук амінокислоти цистину; лікуються препаратами, що призупиняють перетворення цистеїну на цистин;
- карбонатні — з кальцієвих солей вугільної кислоти;
- холестеринові — з холестерину; мають м’яку консистенцію;
- ксантинові — з ксантину, який не видно на рентгенографії;
- білкові — з фібрину, солі та бактерій, мають м’яку консистенцію;
- струвітні — формуються в інфікованому лужному середовищі з осаду, який складається з карбонатів, магнію, амонію та фосфору, видаленню ліками не піддаються.
Найчастіше в урологічній практиці зустрічаються оксалатні, фосфатні та уратні каміння. Для боротьби з ними використовують спеціальні лікарські засоби:
- препарати, які впливають на метаболізм оксалатів і сприяють їх виведенню з організму: Проліт, Цистон, Канефрон;
- препарати, які знижують кислотність сечі та сприяють розчиненню уратних каменів: Блемарен, Ураліт У, Фітолізин;
- препарати, які підвищують кислотність сечі та сприяють розчиненню фосфатних каменів: Марена красильна, Вітамін С, Пеніциламін.
Препарати для зниження артеріального тиску та підтримки функції нирок
Паралельно із засобами, які розчиняють каміння, використовують діуретики — сечогінні препарати, вони стимулюють вихід зайвої рідини та солей з організму, чим знижуть артеріальний тиск.
Діуретики призначають при набряках, підвищеному кров'яному тиску, серцевій недостатності, хронічній нирковій недостатності або інших станах, пов'язаних із затримкою рідини в організмі. Приклади діуретичних препаратів: Буфенокс, Верошпірон, Гідрохлортіазид.
Таким чином простежується зв’язок між препаратами, які знижують артеріальний тиск, та тими, що підтримують функцію нирок. До препаратів цієї групи належать ліки, які розширюють кровоносні судини та знижують опір кровотоку, наприклад: Еналаприл, Валсартан, Лозартан.
Препарати для симптоматичного лікування та полегшення дискомфорту
Для зменшення сильного, гострого болю та полегшення дискомфорту, викликаного сечокам'яною хворобою, пієлонефритом, циститом чи іншим захворюванням нирок або сечового міхура, застосовують спазмолітики. Це препарати, які розслаблюють гладкі м'язи сечовивідних шляхів і полегшують вихід каменів та піску, зменшують біль.
Спазмолітики можуть бути міотропними (діють безпосередньо на м'язову тканину) або нейротропними (діють на нервову систему). Приклади: Спазмалгон, Атропін, Платифілін, Но-шпа, Папаверин.
Знімають спазм сечоводу та полегшують вихід каменів також альфа-адреноблокатори. Зазвичай їх призначають після літотрипсії — процедури з дроблення каменів у сечовому міхурі, сечоводах і нирках. Приклади: тамсулозин, Доксазозин, теразозин та альфузозин. Залежно від стану пацієнта ці препарати можуть призначати разом з анальгетиками та антибіотиками.
Лікування препаратами для нирок та сечового міхура
При захворюваннях нирок та сечового міхура призначають широкий спектр різноманітних препаратів, про які йшлося вище. Звісно, це не повний перелік. І кожен із цих препаратів має особливості у застосуванні та може давати побічні реакції. Зазвичай це вказано в інструкції до препарату. Ось деякі загальні правила:
- Антибіотики — приймаються залежно від типу бактерій, що викликали інфекцію, та їхньої чутливості до препаратів. Зазвичай антибактеріальні засоби приймають 1-2 рази на добу протягом 5-14 днів. Вони повинні прийматися регулярно і без перерв, щоб уникнути розвитку резистентності бактерій. Їх слід вживати разом з їжею або питтям, щоб зменшити подразнення шлунка. Під час приймання антибіотиків потрібно контролювати своє самопочуття і повідомляти лікарю про будь-які побічні ефекти.
- Спазмолітики — приймаються для зняття больового спазму в сечових шляхах. Вони бувають у формі таблеток, капсул, свічок, ін'єкцій або сиропів. Дозування й тривалість курсу залежать від інтенсивності болю та стадії захворювання. Зазвичай спазмолітики приймають 2-3 рази на добу протягом 3-5 днів. Їх вживають, коли виникає біль або спазм.
- Розчинники конкрементів — приймаються для розчинення каменів у нирках або сечовому міхурі та їх виведення сечею. Вони бувають у формі таблеток, капсул, сиропів або розчинів. Дозування й тривалість курсу залежать від типу та розміру каменів, стану нирок і сечовивідних шляхів. Рослинні препарати для виведення каменів мають менше побічних ефектів, синтетичні — більше. Тому завжди уважно читайте інструкцію перед використанням та виконуйте приписи вашого лікаря.
Побічні ефекти та запобіжні заходи
При застосуванні препаратів для нирок та сечового міхура можливі ускладнення. Наприклад, сечогінні препарати можуть викликати вимивання кальцію з організму, порушення водно-електролітного балансу, зниження артеріального тиску, а разом із ним головний біль.
Алергічні реакції можливі від приймання будь-яких лікарських засобів. Усе залежить від індивідуального сприйняття організму. Особливо обережними потрібно бути та контролювати свій стан під час вживання антибіотиків та анальгетиків. Розлади роботи шлунково-кишкового тракту — це найпоширеніша реакція на них.
Сонливість, запаморочення, головний біль, тахікардію та сухість у роті можуть викликати спазмолітики. З ними потрібно бути особливо обережними вагітним. Зрештою, як і з сечогінними препаратами та антибіотиками.
Вагітні, жінки під час лактації, діти до 3-х років та люди похилого віку — групи ризику, які потребують уважного підбора медикаментів та визначення дози.
Перед тим, як приймати будь-який лікарський засіб:
- проконсультуйтесь із лікарем, тільки він може підібрати лікування та визначити дозу, режим і тривалість курсу, відповідно до діагнозу;
- прочитайте інструкцію із застосування, зверніть увагу на розділ про побічні ефекти;
- контролюйте своє самопочуття та, якщо помітили якісь непередбачувані симптоми, зверніться по допомогу до фахівця.
Вибрати та купити ефективні препарати для сечового міхура та нирок
Щоб не бігати містом у пошуку потрібного препарату, зайдіть у розділ «Препарати при захворюваннях нирок і сечового міхура» на Аптека Doc.ua та виберіть усе необхідне за найкращою ціною у вашому районі.
А потім перейдіть до Кошика та виконайте кілька простих маніпуляцій, щоб якнайшвидше отримати потрібні ліки:
- Вкажіть свою адресу.
- Виберіть аптеку: або на мапі, або за допомогою фільтрів «Найближча» чи «Найдешевша».
- Визначте спосіб отримання: самовивіз, кур’єром iPOST («Швидка доставка») чи «З доставкою Новою поштою».
- Виберіть форму оплати: онлайн на сайті чи кур’єру при отриманні.
Зверніть увагу, що при замовленні доставки «Новою поштою» оплата проводиться лише онлайн на сайті Doc.ua.
5. Введіть свої дані, натисніть «Оформити замовлення» та очікуйте на підтвердження від Doc.ua, яке надійде на вказаний вами номер телефону.
Перед тим, як здійснити покупку препарату, радимо проконсультуватись з урологом онлайн.
