Ерозія шийки матки часто протікає без симптомів для жінки. Проте варто звернути увагу на наступні ознаки, які можуть вказувати на її наявність:
- Часті тягучі болі внизу живота, не пов'язані з менструацією;
- Кров'янисті виділення між менструаціями;
- Кров'янисті виділення після статевого акту;
- Болісний статевий акт.
Розвиток цього захворювання може бути зумовлений різними факторами. Важливо визначити причину його виникнення, щоб призначена терапія була правильною та ефективною.
До причин виникнення ерозії відносяться:
- Механічні ушкодження шийки матки, такі як травми, розриви, аборти, пологи;
- Запальні процеси при захворюваннях, що передаються статевим шляхом;
- Порушення мікрофлори вагіни;
- Рання і безладна статева життя;
- Аномальний розвиток репродуктивних органів;
- Гормональні і ендокринні порушення, які ослаблюють захисні сили організму;
- Неконтрольоване застосування антибактеріальних препаратів;
- Термічний і хімічний вплив на шийку матки.
Методи діагностики ерозії
Для точної та правильної діагностики ерозії шийки матки необхідно більше, ніж лише огляд гінеколога. Для призначення оптимального лікування пацієнтці потрібно пройти інструментальну та лабораторну діагностику.
Методи діагностики ерозії включають:
- Кольпоскопія - огляд слизової вагіни та шийки матки за допомогою діагностичного приладу, колпоскопа;
- Розширена кольпоскопія - додаткові тести з використанням розчину Люголя (проба Шиллера) або оцтової кислоти;
- Біопсія шийки матки, якщо виявлені патологічні ділянки;
- Цитологічне дослідження (ПАП-тест);
- Аналіз на онкогенні типи вірусу папіломи людини (ВПЛ) - важливий маркер для визначення причин ерозії та дисплазії шийки матки.
Лікування ерозії шийки матки
Для жінок, які не народжували до 24 років, лікування ерозії шийки матки не проводиться. Достатньо динамічного спостереження раз на рік у гінеколога, з проведенням ПАП-тесту та кольпоскопії.
При виявленні клінічних проявів можна застосовувати медикаментозний метод лікування, включаючи протизапальні, протимікробні засоби та препарати з відновлювальним ефектом.
Прижигання ерозії шийки матки - ефективний метод лікування, вибір якого залежить від індивідуальних особливостей. Лікарі рекомендують провести аналізи перед процедурою, щоб уникнути відразування. Оптимальний час для прижигання - перший тиждень після початку менструації.
Існує кілька методів припікання, кожен з яких має свої особливості:
-
Хімічна коагуляція: цей метод використовується для лікування невеликих розмірів ерозії шийки матки. Суть його полягає в обробці зони ерозії спеціальним препаратом, що містить кислоти, які руйнують змінену тканину. Переваги: доступність, можливість застосування для неродиль, безпечність, але може знадобитися кілька процедур, можливі рецидиви.
-
Діатермокоагуляція: при цьому методі ерозія шийки матки піддається впливу електричного струму. Після прижигання на слизовій з'являється опік з подальшим утворенням шкіряного покриву, а потім шраму. Переваги: ефективність, доступність, але можливість формування шкіряних шрамів та звуження шийки матки, і більш важка переносимість.
-
Кріодеструкція: це прижигання тканин, на яких виявлена ерозія, за допомогою рідкого азоту. Під впливом низької температури вода, яка входить до складу змінених кліток, кристалізується і клітини гинуть. Переваги: безкровність, безболісність, швидкість проведення, але складно контролювати глибину проморожування і ареал деструкції.
-
Лазерна вапоризація: це прижигання без контакту, при якому використовується лазер. Переваги: мінімальне ураження здорових тканин, швидке заживлення, може застосовуватися для неродиль, але вимагає відповідного обладнання та кваліфікованого персоналу.
-
Радіохвильовий метод: це перспективний безконтактний метод, дуже схожий на лазерну вапоризацію за механізмом впливу. Переваги: безболісність, відсутність кровотечі, можливість провести біопсію та збір тканин для гістологічного дослідження.
Протипоказання
Список протипоказань може відрізнятися в залежності від обраного методу лікування.
Зазвичай лікарі не рекомендують видаляти ерозію в таких випадках:
- активний запальний процес у жіночих репродуктивних органах; гістологічно підтверджена онкологічна хвороба;
- маткові кровотечі невідомого походження;
- наявність інфекцій, що передаються під час статевих контактів;
- вагітність та період годування груддю.
Перед призначенням лікування лікар оцінить загальний стан здоров'я пацієнтки та підбере найбільш ефективний і безпечний метод терапії.
Можливі ускладнення
- Порушення мікрофлори вагіни з формуванням дисбактеріозу.
- Кольпіт та цервіцит - запальні процеси слизової вагіни та шийки матки.
- Перетворення доброякісного процесу в злоякісний.
- Хронічний процес може призвести до формування дисплазії шийки матки з утворенням атипічних структур. При ускладненні течії ерозивного процесу під час вагітності може виникнути невиношування та викидень.
Профілактика
- Дотримання правил особистої гігієни з використанням спеціальних засобів для купання.
- Використання надійних бар'єрних засобів контрацепції.
- Відмова від звичних інтоксикацій.
- Наявність постійного сексуального партнера.
- Своєчасне лікування будь-якого запального захворювання органів сечостатевої системи.
- Регулярні профілактичні огляди у гінеколога з проведенням колпоскопії.
При виникненні будь-яких симптомів захворювання або навіть найменшого дискомфорту важливо негайно звернутися до гінеколога. Лікар проведе комплексне обстеження та призначить якісне лікування патології.
