Фіброаденома у дівчаток-підлітків: оперувати чи ні?

Фіброаденома — частий діагноз у дівчаток. Що з нею робити, як не нашкодити, і коли справді потрібна операція? 

---

На ці та інші питання відповідає Сичов Юрій Віталійович — пластичний хірург, ендокринолог у TOP Clinic DENIS та МЦ «Mediland».

Що це за утворення — фіброаденома?

Фіброаденома молочної залози — це доброякісне новоутворення, яке найчастіше з’являється у молодих дівчат, особливо у період статевого дозрівання. Це щільне, рухливе на дотик утворення, яке виникає як реакція організму на зміни гормонального фону.

і симптоми фіброаденоми грудей, які варто знати:

1. Щільне утворення (як гумова кулька або камінчик), чітко окреслене й гладке.
2. Локальний безболісний вузлик — біль зазвичай відсутній, але іноді виникає напередодні менструації.
3. Рухається під шкірою, легко зміщується при пальпації.
4. Розмір від 1 до 3 см, іноді більше (йдеться про ювенільні чи «гігантські» фіброаденоми).
5. Повільно зростає, можливе зменшення або повне зникнення — іноді під час циклу, вагітності або в перименопаузу.
6. Розташований зазвичай у верхньо-зовнішніх відділах грудини, хоча можуть бути одиничні або множинні утворення.

Основн"Фіброаденома — це відповідь організму на гормональні коливання. У дівчаток, які переживають гормональну перебудову, часто виникають такі утворення. Вони можуть збільшуватись, залишатись стабільними або навіть зникати самостійно."

Ключове про фіброаденому у дівчат:

• доброякісна пухлина;
• формується в молочній залозі;
• не пов'язана зі злоякісними процесами;
• часто не потребує оперативного втручання.

Чим вона відрізняється від інших новоутворень у грудях?

Фіброаденома має низку ознак, які допомагають відрізнити її від інших новоутворень, наприклад, від кіст (які заповнені рідиною) або атероми (утворення в підшкірній клітковині). Фіброаденома — це щільна фіброзна тканина, яка чітко відмежована та легко зміщується при дотику.

"Вона відрізняється від інших утворень у грудях — кіст, жировиків, атером. Це саме фіброзно-залозиста пухлина, і вона доброякісна."

Фіброаденома молочної залози — це:

• не кіста (вона не заповнена рідиною);
• не жировик (не виникає у підшкірній клітковині);
• чітко окреслена й рухлива;
• майже ніколи не переходить у рак.

Чому виникає у дівчаток саме у підлітковому віці?

Період підліткового віку — це час активної гормональної перебудови, коли молочна залоза швидко розвивається та реагує на коливання рівнів естрогенів та прогестерону. Саме через це може з’явитися фіброаденома у дівчат.

"Це період серйозних гормональних змін. Молочна залоза розвивається, і тканини дуже чутливі до змін. Так і виникають фіброаденоми у підлітка."

Чому з'являються фіброаденоми у підлітків:

• гормональна нестабільність;
• індивідуальна реакція тканин молочної залози;
• спадкові фактори;
• іноді — відповідь на стрес або зміни способу життя.

Чи завжди потрібно видаляти фіброаденому?

Ні, фіброаденому не завжди потрібно видаляти. У більшості випадків достатньо просто спостерігати за нею. Лікарі завжди оцінюють ризики — як медичні, так і емоційні.

"Не все, що доброякісне, потрібно одразу видаляти. Особливо, якщо мова йде про дитину. Адже після операції можуть залишитись естетичні дефекти, які вплинуть на самооцінку та психіку."

Фіброаденома у підлітка — коли потрібно оперувати:

• якщо утворення швидко росте;
• якщо є сумніви в діагнозі;
• якщо виникає біль або серйозний дискомфорт;
• якщо є психологічна тривога у дитини чи батьків.

Сьогодні лікарі мають клінічні настанови та протоколи, які допомагають правильно оцінити стан новоутворення. Вони дозволяють уникнути зайвого втручання та гарантують, що симптоми фіброаденоми молочної залози будуть своєчасно виявлені та контрольовані.

Скільки часу проходить від моменту, коли є підозра, до прийняття рішення, що потрібно хірургічне втручання?

Все дуже індивідуально. Перший фактор, який впливає на часові рамки — поведінка самої дитини. Адже фіброаденома у підлітка часто виявляється випадково — під час душу, перевдягання чи гігієнічних процедур. Дівчина може довго вагатися, чи варто розповідати батькам, соромитися чи просто ігнорувати зміни в тілі.

"Одна з моїх пацієнток приховувала новоутворення півтора року. За цей час воно виросло до такого розміру, що стало помітним навіть під одягом і деформувало форму грудей. Ми були змушені оперувати."

Натомість інша дівчина одразу звернулась до мами. Через тиждень пройшли обстеження, підтвердили діагноз — фіброаденома молочної залози, і зробили операцію. Це дозволило не лише уникнути ризиків, а й зберегти естетику грудної залози без шрамів чи западіння.

Фактори, що впливають на час до лікування:

• коли дівчина помітила симптоми;
• наскільки швидко звернулась до батьків;
• наскільки оперативно відбулося обстеження;
• чи є косметичні або психологічні ризики;
• темпи росту утворення.

Чи фіброаденома небезпечна для здоров’я підлітка?

Попри те, що фіброаденома молочної залози — це доброякісне утворення, її наявність все одно може впливати на психоемоційний стан дівчини. Основна проблема — не фізіологічна, а саме психологічна.

"Перше, що виникає у дівчини, коли вона знаходить утворення в грудях — це страх. Вона розуміє, що так не має бути, і це її лякає. Навіть якщо пухлина не болить — сам факт її існування викликає напругу."

Фіброаденома у дівчат рідко спричиняє фізичний дискомфорт:

• може бути відчуття тиску або помірного болю перед менструацією;
• але найчастіше — жодних відчуттів;
• новоутворення росте повільно;
• дає достатньо часу на прийняття рішення.

Тож сама по собі фіброаденома не несе загрози життю, однак її ігнорування може призвести до косметичних дефектів або стресу, що важливо враховувати при виборі тактики лікування.

Наскільки часто фіброаденоми зустрічаються у дівчат-підлітків?

Фіброаденома у підлітків — одне з найпоширеніших захворювань молочної залози в цьому віці. За різними даними, від 40% до 65% усіх звернень з патологією грудей у дівчат припадає саме на цей діагноз.

"Це — поширене явище. В різних країнах підхід до статистики та спостереження трохи відрізняється, але всюди фіброаденома займає значну частку."

Цікаві факти:

• серед усіх доброякісних утворень у дівчат фіброаденоми — лідери;
• у Європі та США ведеться активна статистика й чіткі протоколи лікування;
• в Україні ми також орієнтуємось на європейські та американські рекомендації щодо діагностики та спостереження.

Як реагують батьки дівчини, коли дізнаються про проблему?

Більшість батьків реагують з тривогою або панікою. Їх охоплює страх, часто пов'язаний із браком знань та домислами з інтернету або з чужих історій. Вони одразу думають про найгірше — онкологію, хоча в підлітковому віці злоякісні новоутворення надзвичайно рідкісні. Тому перше, що потрібно зробити лікарю — це заспокоїти батьків, пояснити, що необхідно пройти певні етапи діагностики, впевнитися в діагнозі й діяти поступово.

Важливо, щоб батьки не затягували зі зверненням до фахівця, не шукали сумнівних «альтернативних шляхів» або не наполягали на очікуванні «поки розсмокчеться».

Чи потрібно дівчат навчати самообстеженню?

Так, це важливо, але з урахуванням віку й психологічних особливостей. Мова не про класичне самообстеження, як у дорослих жінок, а про базову уважність до змін у своєму тілі. Починати говорити про це варто приблизно з 14–15 років, але не заборонено й раніше, якщо дівчина вже має сформований цикл і розвинуту грудну залозу. Важливо, щоб інформація подавалась доступно, м’яко, без залякування. Мета — щоб дівчина не боялась говорити з батьками й лікарем про зміни у своєму тілі.

Які діагностичні методи застосовуються в цьому віці? Чи потрібне щось інвазивне?

Основним методом діагностики є ультразвукове дослідження (УЗД). Це абсолютно безпечний, неінвазивний, інформативний метод, що дозволяє оцінити структуру утворення, його розміри, динаміку. У більшості випадків його достатньо. Якщо ж після УЗД залишаються сумніви, можуть бути показані додаткові обстеження, але до інвазивних методів, таких як біопсія, у підлітків вдаються дуже рідко.

Чи варто показувати дитину ще й мамологу, ендокринологу, чи достатньо одного фахівця?

Все залежить від загальної клінічної картини. Якщо йдеться лише про доброякісне новоутворення, яке чітко підтверджене УЗД, то достатньо одного досвідченого хірурга або педіатра, який має досвід у дитячій мамології. Проте, оскільки причиною таких новоутворень часто є гормональні зміни, варто звернути увагу на загальний стан дитини. 

Якщо в лікаря виникають підозри на супутні ендокринні порушення (наприклад, проблеми зі щитоподібною залозою або гіпофізом), він обов’язково направить до ендокринолога. Мамолог як спеціаліст — це, по суті, мультидисциплінарна роль, яку може виконувати хірург, гінеколог або лікар УЗД після відповідного навчання.

А якщо фіброаденома не болить і маленька — її треба видаляти? Чи може фіброаденома зникнути сама?

Це одне з найчастіших питань від батьків: якщо фіброаденома молочної залози маленька, безболісна, не росте, чи варто її взагалі чіпати? У таких випадках діяти потрібно обдумано: важливі спокій і контроль. Якщо фіброаденома менша за 2 см, не викликає деформації грудної залози та не створює психологічного дискомфорту у дівчинки, то часто обирається лікування без операції — тобто динамічне спостереження. УЗД допомагає переконатись, що новоутворення справді доброякісне, відповідає низькому ступеню ризику за шкалою BI-RADS. У таких випадках фіброаденому можна просто спостерігати кожні 6 місяців — вона може залишатись стабільною або навіть зменшуватись. 

Але якщо почне зростати, це вже сигнал до втручання, бо великі утворення потребують складніших операцій, які можуть вплинути на зовнішній вигляд молочної залози.

Чи існує ризик, що фіброаденома переродиться у щось злоякісне?

Ні, фіброаденома не перероджується у рак. Це доброякісне новоутворення, і ризик його злоякісної трансформації практично відсутній. Водночас дуже важливо переконатись, що це дійсно фіброаденома, а не інша, потенційно злоякісна пухлина. Саме для цього й проводять УЗД або інші обстеження. Якщо є сумніви, іноді призначають додаткові тести. 

Тобто відповідь на запитання, як відрізнити фіброаденому від раку, — це правильна і точна діагностика у фахівця, який використовує сучасні інструменти. Лише підтвердивши діагноз, можна впевнено сказати: «Це безпечно, можна не хвилюватися».

Як проводиться операція з видалення фіброаденоми молочної залози?

Операція з видалення фіброаденоми молочної залози — це поширене і безпечне хірургічне втручання. Воно виконується під загальним наркозом і триває близько 30–60 хвилин. Щоб зберегти зовнішній вигляд грудей, хірург намагається зробити мінімальний косметичний розріз, наприклад:

• під складкою молочної залози,
• по краю ареоли (там, де шрам майже не видно).

Це дозволяє уникнути помітного рубця та зберегти форму грудей. Лікування фіброаденоми передбачає повне видалення пухлини, не пошкоджуючи здорову тканину, що особливо важливо для майбутньої лактації. Такий підхід часто застосовується, коли фіброаденома розташована неглибоко та вчасно виявлена.

Коли потрібно видаляти фіброаденому?

• Коли вона швидко росте;
• коли змінює форму або щільність молочної залози;
• при больових відчуттях або дискомфорті;
• якщо є підозра на інше утворення.

Методи хірургії для мінімізації рубців та збереження естетики

У сучасній хірургії фіброаденоми молочної залози особливу увагу приділяють не лише безпеці, а й естетичному результату. Щоб після втручання груди виглядали природно, використовуються спеціальні хірургічні техніки, які дозволяють мінімізувати видимі сліди операції.

1. Найпоширеніший метод — це косметичний відкритий доступ, коли розріз робиться в природній складці шкіри або по краю ареоли. Завдяки такому розташуванню слід від шва практично непомітний навіть при уважному огляді. Після загоєння залишається тоненька лінія, яка з часом ще більше світлішає та втрачає рельєф. Цей підхід забезпечує хороший візуальний ефект і водночас дозволяє хірургу повністю видалити фіброаденому грудей.
2. Існують також теоретичні варіанти, наприклад ендоскопічна хірургія, яка виконується через кілька дрібних проколів. Але на практиці цей метод використовується дуже рідко, оскільки потребує додаткових доступів, пов’язаний із більшим травмуванням тканин і не дає очевидних переваг при роботі з доброякісними утвореннями молочної залози.
3. Інші альтернативні методики — такі як видалення фіброаденоми за допомогою електричних хвиль або спроби її "розсмоктування" — практично не застосовуються. Причина проста: вони не гарантують повного видалення патологічної тканини, а отже, підвищують ризик рецидиву.

Найбільш ефективним і надійним варіантом у більшості випадків залишається традиційна хірургія з косметичним швом. Вона дає змогу зберегти як здоров’я, так і зовнішню естетику грудей.

Що робити, якщо після операції груди виглядають нерівномірно?

Іноді після видалення фіброаденоми, особливо якщо вона була великою або швидко зростала, виникає асиметрія грудей. Це не є ускладненням у прямому сенсі, але воно створює естетичний дискомфорт. У таких випадках використовуються коригувальні методи, які допомагають відновити природну форму грудей.

1. Найпоширеніший спосіб — ліпофілінг, тобто введення власного жиру в зону втрати об’єму. Жир для цього беруть із ділянок, де його більше — наприклад, з живота або стегон. Процедура проводиться під місцевим знеболенням, практично безболісна, а результат зазвичай виглядає природно. Для досягнення ідеального ефекту іноді необхідна повторна процедура, бо частина жиру може поступово розсмоктатися.
2. Ще більш точним методом є наноліпографтинг — технологія, при якій жирові клітини спеціально обробляються перед пересадкою. Це дозволяє досягнути більш тривалого та стабільного ефекту.
3. У випадках, коли жирової тканини недостатньо, застосовується реконструктивна хірургія. У такій ситуації хірург переміщує частину здорової тканини самої грудної залози в зону, де є дефіцит. Це дає змогу відновити форму без потреби в імплантах, які не використовуються у дітей та підлітків.

Ці методи дозволяють досягти симетрії та зберегти природний вигляд грудей, навіть після складних випадків.

Скільки часу займає відновлення після видалення фіброаденоми молочної залози?

Після видалення фіброаденоми грудей пацієнтка зазвичай повертається додому вже наступного дня. Повне відновлення, щоб повернутись до звичного життя, займає близько місяця. Однак протягом цього періоду важливо дотримуватись рекомендацій лікаря.

У перші дні:

• проводяться перев’язки та контрольні огляди;
• іноді накладаються шви, які потребують зняття, іноді — саморозсмоктувальні.

Через 4–7 днів пацієнтка може повернутись до навчання чи легкої активності. Але навіть якщо самопочуття добре, перший місяць має бути з обмеженням фізичних навантажень, особливо якщо до цього був спорт чи плавання.

Надмірна активність може:

• спровокувати післяопераційний набряк,
• подовжити процес загоєння,
• погіршити стан рубця.

Яке спостереження потрібне після операції?

Стандартний графік спостереження після видалення фіброаденоми молочної залози включає:

• контрольний огляд через 1 місяць;
• повторні огляди через 3 місяці та 6 місяців;
• далі — раз на пів року, з ультразвуковим дослідженням і оглядом хірурга.

Проведення УЗД вирішується індивідуально — залежно від загоєння, скарг і клінічної картини.

Чи може фіброаденома виникнути знову?

Якщо утворення видалено повністю, воно не з’явиться на тому ж місці. Але нові фіброаденоми можуть утворитись знову — вже в іншому сегменті грудної залози або з іншого боку.

Причина — гормональні порушення, тому такі пацієнтки часто потребують спостереження не лише хірурга, а й:

• гінеколога,
• ендокринолога.

Це особливо актуально при скаргах на порушення менструального циклу.

Чи впливає операція на розвиток молочної залози та грудне вигодовування?

У переважній більшості випадків — ні, не впливає. Навіть після операції в підлітковому віці молочна залоза розвивається нормально. За майже 30 років практики хірург не зафіксував жодного випадку, щоб у пацієнтки виникли проблеми з лактацією у майбутньому.

Але є кілька умов:

• операція має бути виконана делікатно, з дотриманням усіх хірургічних принципів;
• важлива акуратність у поводженні з тканинами, особливо у дітей та підлітків.

Як проходить консультація лікаря?

Зазвичай консультація триває від 30 хв до 1 години. Якщо вже виявлене утворення — бажано одразу провести УЗД молочних залоз.

Найкращий час для УЗД — 5–9 день менструального циклу, коли гормональні коливання мінімальні. Але якщо ситуація термінова або викликає сильне занепокоєння — можна звертатись у будь-який день.

Консультація включає:

• бесіду з пацієнткою та батьками;
• фізикальний огляд;
• інтерпретацію УЗД;
• обговорення плану лікування або подальших кроків.

Хочете дізнатися більше про фіброаденому грудей, коли її потрібно видаляти, як проходить лікування та відновлення? А ще — що важливо знати батькам дівчат-підлітків?

У нашому подкасті лікар Сичов Юрій Віталійович — пластичний хірург, дитячий хірург, ендокринолог із понад 28 років досвіду — розповідає просто і доступно про складне.

Що ще почитати:

• Як упоратися з болем під час менструації?
• Чому не можна їсти перед операцією?
• Навіщо призначають антибіотики до та після операції?