Астма: причини, симптоми, лікування — розповідає алерголог
Астма — не вирок, а виклик, який вимагає самодисципліни, регулярного лікування та усвідомленого підходу до власного здоров’я. Попри доступність сучасних препаратів і чіткі міжнародні протоколи, щороку у світі через астму помирають сотні тисяч людей — і причина не в медицині, а в тому, що багато хто недооцінює хворобу або ігнорує лікування.
Напередодні Всесвітнього дня боротьби проти астми ми поговорили з експертом — професором Сергієм Вікторовичем Зайковим, доктором медичних наук, пульмонологом і алергологом. У цьому матеріалі розбираємо, що таке бронхіальна астма, як розпізнати її симптоми, яке лікування дійсно працює та як жити з діагнозом активно, без страху та обмежень.
Що таке астма?
Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке вражає бронхи — повітроносні канали, що проводять повітря в легені та назад. Як пояснює лікар-алерголог, "астма — це насамперед хронічний запальний процес у бронхах. Це потрібно пам'ятати, оскільки від цього залежить саме лікування — тривале, практично пожиттєве". Унаслідок такого запалення бронхи звужуються, що ускладнює нормальне проходження повітря.
Під час астматичного нападу пацієнт відчуває утруднене дихання, задишку, а іноді навіть задуху. Характерна особливість — це утруднення саме на видиху. Пацієнт може зробити вдих, але повністю видихнути повітря вже не вдається. Часто це супроводжується хрипами, свистячим диханням, сухим нав’язливим кашлем і відчуттям тиску в грудях. Такі симптоми суттєво погіршують якість життя, особливо при хронічній астмі.
"Астма змушує людину докладати набагато більше зусиль до звичайного процесу дихання, — пояснює лікар. — І якщо бронхи звужені, то організм отримує менше кисню, з'являється відчуття задухи, кашель, задишка. Усе це — щоденна реальність пацієнта з астмою".
Що відбувається в легенях під час нападу?
Бронхи — це трубки різного калібру, що доставляють повітря в альвеоли, де відбувається газообмін: кисень надходить у кров, а вуглекислий газ — видаляється з організму. Під час запалення бронхи набрякають і звужуються, виділяють слиз, що перешкоджає нормальному проходженню повітря. Це і є механізм, який лежить в основі астматичного нападу.
Причини астми
Виникнення бронхіальної астми може бути зумовлене різними факторами. Як зазначає лікар, важливо розрізняти види запалення, що лежать в основі захворювання:
- Алергічне запалення — найчастіша причина, особливо при астмі у дітей. В цьому випадку астма розвивається як реакція на алергени: пилок, пилових кліщів, шерсть тварин тощо. Це так звана алергічна астма або астма через алергію.
- Інфекційне запалення — може бути спричинене вірусами, бактеріями чи грибками. Частіше характерне для дорослих пацієнтів.
- Комбіноване запалення — коли алергени та віруси діють одночасно, посилюючи одне одного.
- Спадкова астма — генетична схильність також відіграє роль. Якщо в родині є хворі на астму чи інші алергічні захворювання, ризик захворювання підвищується.
"Навіть при астмі у дитини, яка має алергічне походження, звичайна вірусна інфекція може стати провокуючим фактором. Астма — це дуже індивідуальне захворювання, і його причини часто поєднуються", — додає лікар.
Важливо: астма не лікується антибіотиками, адже це не бактеріальне запалення. Використання антибіотиків може бути виправдане лише при наявності супутніх інфекцій, таких як пневмонія.
Коли треба бити на сполох: які симптоми астми часто ігнорують?
Багато людей, особливо дорослі, часто не помічають або недооцінюють ранні симптоми астми, вважаючи їх “нормальними” проявами втоми або наслідками куріння. Наприклад, ранковий кашель, утруднене дихання під час фізичних навантажень, відчуття стискання в грудях — усе це астма симптоми, які не варто ігнорувати. Особливо насторожити мають нічні або ранкові епізоди кашлю, які виникають без явної причини.
“Коли доросла людина, особливо курець, відчуває щоденний кашель чи задишку, вона може не звернути на це уваги. Але насправді це можуть бути ознаки астми у дорослих, які потребують діагностики”, — застерігає лікар.
Також тривожними сигналами є:
- сухий, нав’язливий кашель, особливо вночі або після фізичного навантаження;
- стискання в грудях;
- свистяче дихання;
- реакції на пил, шерсть тварин, пилок рослин, які проявляються ускладненим диханням чи кашлем;
- симптоми, що з’являються або погіршуються під час вірусних інфекцій.
Це типові симптоми бронхіальної астми, які варто вчасно розпізнати. Часто люди не звертають уваги на зв’язок таких проявів із впливом алергенів (пилових кліщів, шерсті тварин, цвілі, тарганів тощо) або сезонними чинниками. В таких випадках може йтися про алергічну астму, яка потребує спеціального підходу до лікування.
У дітей діагностика складніша, особливо до 6 років, адже вони не завжди можуть виконати дихальні тести. Тому в педіатрії особливо важливо орієнтуватися на клінічні прояви та сімейний анамнез. Якщо у дитини протягом року спостерігаються 3–4 епізоди характерних симптомів (кашель, задишка, свистячі хрипи), варто пройти обстеження на наявність астми у дітей.
“Якщо ми вчасно виявимо як проявляється астма на ранніх етапах — через атопічний дерматит, алергічний риніт чи харчову алергію — ми зможемо попередити розвиток бронхіальної астми в майбутньому”, — зазначає лікар.
Пам’ятайте: лікування астми ефективніше на ранніх стадіях. Ігнорування тривожних сигналів може призвести до тяжких загострень та зниження якості життя.
Чи правда, що астма — це «модний» діагноз? Її ставлять надто легко?
Чи астма — це “модний” діагноз? Така думка справді побутує, але вона хибна. Як пояснює Сергій Зайков, сучасні діагностичні критерії дозволяють виявляти бронхіальну астму на ранніх етапах — це не “перестраховка”, а доказовий підхід. Навпаки, хворобу часто недооцінюють і не доводять діагностику до кінця, що призводить до неправильного лікування або ігнорування симптомів.
Які фактори ризику найчастіше провокують розвиток астми в дитинстві?
Астма у дітей може формуватися під впливом багатьох чинників, і часто її прояви починаються дуже рано. Серед ключових причин – обтяжена спадковість. Якщо один із батьків має алергічне захворювання, ймовірність того, що у дитини виникне спадкова астма або інша алергічна патологія, становить близько 30%. Якщо алергія є в обох батьків – ризик зростає до 70%.
Другою групою факторів є контакти з алергенами, які можуть бути як у приміщенні, так і зовні: пилові кліщі, шерсть тварин, цвіль, грибки, пилок рослин тощо. Часто астма через алергію (іншими словами – алергічна астма) проявляється у дитини після контакту з такими подразниками. Це одна з найпоширеніших форм захворювання в дитячому віці.
Однак що викликає астму, крім спадковості та алергенів? Велике значення мають так звані пускові чинники:
- Пасивне куріння: вдихання тютюнового диму, особливо в сім’ях, де батьки курять.
- Забруднене повітря та погіршення екології — особливо актуально для міст і зон бойових дій.
- Проживання у вологих, погано вентильованих приміщеннях (укриття під час війни, де є грибок, бактерії, пил).
- Погано обслуговувані кондиціонери, які можуть поширювати мікроорганізми та грибки.
- Інфекції дихальних шляхів у ранньому віці.
- Використання вейпів, електронних сигарет — сучасна, надзвичайно тривожна тенденція серед підлітків.
Особливо загрозливою є ситуація серед підлітків: вони часто ігнорують симптоми, соромляться користуватися інгаляторами, а водночас можуть палити кальяни, вейпи або цигарки. Наслідком стає хронічна астма, загострення якої загрожують навіть життю. Статистика свідчить: найбільша кількість смертей від астми фіксується саме серед підлітків і молодих дорослих.
За даними ВООЗ, щороку у світі від астми помирає близько 350–400 тисяч людей, і це при наявності сучасних методів лікування.
Чи астма — це плата за сучасний комфорт? Чисті оселі, антибактеріальне мило, кондиціонери?
Так, у певному сенсі астма дійсно є «розплатою» за цивілізаційні зручності. Існує навіть гігієнічна теорія, яка пояснює, що алергічна астма, як і інші алергічні захворювання, частіше виникає в умовах надмірної чистоти. Коли людина живе у стерильному середовищі — з кондиціонерами, фільтрами, антибактеріальним милом — її імунна система не має звичних «ворогів», як-от паразити чи інфекції, і починає неадекватно реагувати на природні речовини, такі як пилок, шерсть чи кліщі домашнього пилу. Це і призводить до хронічного алергічного запалення — основи бронхіальної астми.
Чи астма — це психосоматична хвороба?
Певною мірою — так. Хоч астма і має фізіологічну природу, стрес може бути тим тригером, який запускає хворобу у схильних людей. Після COVID-19 і на тлі війни в Україні кількість нових випадків астми у дорослих зросла. Стрес, тривога, страх — усе це впливає на імунну систему, знижуючи її толерантність до звичних алергенів, що посилює симптоматику або навіть провокує дебют захворювання. Таким чином, астма через алергію може виникнути не лише через спадковість або екологію, а і як реакція організму на емоційне та психологічне навантаження.
Комбіновані алергічні стани ускладнюють перебіг астми
Часто бронхіальна астма — не єдина проблема. Вона поєднується з іншими формами алергії — наприклад, алергічним ринітом, атопічним дерматитом, або харчовою алергією. У таких випадках маємо справу з пацієнтом із комбінованою патологією, і лікування значно ускладнюється. Якщо у пацієнта спостерігаються ознаки астми, разом з ураженням шкіри чи носа, це вже потребує глибшої діагностики та комплексного лікування астми.
Чим дитяча астма відрізняється від дорослої?
Хоч симптоми астми загалом схожі — напади задухи, кашель, утруднене дихання, стискання в грудях, які посилюються вночі, зранку, при фізичному навантаженні або контакті з алергенами — дитяча і доросла астма мають суттєві відмінності.
1. Походження захворювання
У дітей астма майже завжди має алергічну природу. Часто супроводжується іншими алергічними захворюваннями — дерматитом, ринітом. У дорослих же астма може бути як алергічною, так і неалергічною. Особливо важко піддається лікуванню астма, що виникає у середньому та старшому віці, адже вона часто не пов’язана з алергією.
2. Симптоми у дітей можуть бути неочевидні
Дитина не завжди може точно описати напади ядухи. Часто симптоми виглядають як наполегливий сухий кашель, особливо вночі або на тлі ГРВІ. Якщо таких епізодів 3–4 і більше на рік, це — тривожний сигнал. Особливо якщо дитина має спадкову схильність до алергії.
3. Роль інфекцій
У дітей вірусні інфекції часто провокують загострення або перші прояви астми. У дорослих інфекційний фактор часто стає провідним у розвитку неалергічної хронічної астми, яка зазвичай протікає тяжче.
4. Реакція на лікування
Астма у дітей зазвичай краще піддається лікуванню, особливо при ранній діагностиці та контролі алергенів. У дорослих, особливо при пізньому дебюті, астма часто має хронічний перебіг, вимагає довготривалої терапії та гірше контролюється.
Таким чином, дитяча та доросла форми мають різні механізми розвитку, симптоматику та чутливість до лікування, і вимагають індивідуального підходу.
Чи можна повністю «перерости» астму? І в якому віці це найімовірніше?
Повністю перерости астму — ні, але можливий тривалий період ремісії, коли симптоми зникають, іноді навіть на роки. Особливо це характерно для дітей, у яких астма почалася в ранньому віці, — у підлітковому періоді часто настає покращення або зникнення симптомів. Проте це не є одужанням, а лише ремісія.
Астма — це хронічне запальне захворювання, і тому говорити про повне вилікування некоректно. Навіть після тривалого періоду без симптомів, хвороба може раптово загостритись — наприклад, після контакту з алергеном, стресу чи вірусної інфекції.
Також важливо розуміти, що контроль астми — це ключова мета лікування. Якщо тривають роки без симптомів, якщо немає потреби в терміновій терапії, функція легень у нормі, то ми говоримо про добре контрольований перебіг, але не про повне зникнення хвороби.
Отже, "перерости" астму можна лише умовно — у вигляді довготривалої ремісії, але не як остаточне одужання.
Які обстеження є «золотим стандартом» для підтвердження діагнозу астми?
«Золотим стандартом» у діагностиці астми є функціональні методи дослідження дихання — спірографія або спірометрія. Вони дозволяють оцінити, наскільки вільно повітря проходить через бронхи. Якщо результати показують порушення бронхіальної прохідності, а після вдихання бронхолітика (препарату, що розширює бронхи) ці показники значно покращуються — це чітка ознака астми.
Також важливо провести алергологічну діагностику — шкірні проби або лабораторні тести на алергії. Наприклад, Фадіатоп (для дорослих) і Фадіатоп Інфант (для дітей до 5 років) — це скринінгові аналізи, які допомагають запідозрити алергічну природу астми.
Як не переплутати астму з бронхітом або іншими захворюваннями дихальних шляхів?
Астму можна переплутати з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), бронхітом або іншими захворюваннями, тому важливо враховувати такі фактори:
- Вік пацієнта: астма часто починається у дитинстві або молодому віці, ХОЗЛ — у людей старших за 35 років.
- Куріння: ХОЗЛ зазвичай виникає у курців із тривалим стажем (10 пачко-років і більше).
- Зв'язок з алергенами: астма часто має алергічну природу, її симптоми з’являються при контакті з пилком, пилом, шерстю тощо.
- Реакція на бронхолітики: при астмі стан покращується після інгаляційного бронхорозширювача, при ХОЗЛ — зміни не такі виражені.
Таким чином, поєднання спірографії, алергопроб та клінічної картини дозволяє точно встановити діагноз і відрізнити астму від інших захворювань.
Як виглядає сучасне лікування астми: що змінилося за останні 10 років?
За останнє десятиліття підхід до того, як лікувати астму, суттєво змінився. Головна мета — не просто зняти симптоми, а контролювати хронічне запалення в бронхах.
Основні напрямки лікування бронхіальної астми:
- Базисна терапія. Застосовуються інгалятори при астмі, що містять глюкокортикостероїди (гормони з місцевою дією) і бронхолітики.
- Комбіновані препарати. Один інгалятор — два ефекти: знімає запалення і розширює бронхи.
- Небулайзерна терапія. Часто використовується для лікування астми у дітей, особливо молодшого віку.
- Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ). Єдиний метод, який впливає на причину алергічної астми.
«Це не симптоматичне лікування, а вплив на імунну систему. Воно може зменшити чутливість до алергенів», — пояснює лікар.
АСІТ триває 3–5 років і є ефективною профілактикою астми у перспективі.
Чи завжди при астмі потрібен інгалятор?
Так. У переважній більшості випадків препарати від астми вводяться саме через інгалятор.
Чому інгалятор — основний засіб:
- Швидке зняття нападу. Інгалятори короткої дії застосовують при нападі астми.
- Щоденний контроль. Комбіновані інгалятори використовуються регулярно для профілактики загострень.
- Мінімальні побічні ефекти. Місцева дія зменшує системне навантаження на організм.
- Зручність. Один кишеньковий пристрій — замість кількох ліків.
«Пацієнт інгалює ліки двічі на день, і таким чином лікує запалення і звуження бронхів», — додає фахівець.
Для дітей, яким складно правильно користуватись інгалятором, використовують небулайзери — вони розпилюють ліки у вигляді м’якої хмарки.
Дехто лікує астму гомеопатією — і каже, що їм стало краще. Як це працює?
Дехто вважає, що гомеопатія полегшує симптоми. Але важливо відрізняти легке полегшення від повноцінного лікування астми.
Що каже доказова медицина:
- Гомеопатія не лікує причину. Її ефект — короткочасний і часто пов'язаний з відсутністю контакту з алергенами.
- Не замінює інгалятор. Гомеопатія не допоможе, якщо трапиться напад астми.
- Може вводити в оману. Пацієнти з легким перебігом можуть відчувати покращення, але це — тимчасове явище.
«Гомеопатія не впливає на запалення. Це не є сучасним методом лікування», — кажуть лікарі.
Важливо знати, як зрозуміти, що це астма, а не просто алергія. Астма супроводжується задишкою, свистом при диханні, утрудненим видихом. Саме так виглядає типовий приступ астми, який потребує негайного лікування перевіреними методами.
Памʼятайте: відмова від лікування — головна причина ускладнень. Своєчасна терапія — ключ до контролю над захворюванням.
Чи справді зміна клімату або місця проживання може покращити стан дитини з астмою?
Серед популярних порад — переїзд у "кращий клімат", аби вилікувати астму. Але чи це працює?
Що каже лікар:
- Зміна клімату може покращити стан пацієнта, особливо при алергічній астмі. Наприклад, теплий і сухий клімат часто переноситься легше, ніж волога і дощова погода.
- В Україні раніше рекомендували Крим або Карпати як місця з м’якшими умовами для дихання.
- Але важливо розуміти: «Це не лікує, а лише зменшує симптоми. Глобально проблему це не вирішує».
Зміна місця проживання — це лише додатковий фактор. Основу все одно становить лікування бронхіальної астми відповідно до медичних протоколів. Без базисної терапії жодна географія не гарантує стабільності.
Астма — це вирок до офісного життя? Спорт, активності, мандрівки — все під забороною?
Ні, астма — не вирок, а виклик, каже лікар. І цей виклик цілком можна прийняти.
Що доступно пацієнтам з астмою при правильному лікуванні:
- Фізична активність. Займатись спортом можна і потрібно. Просто навантаження мають бути контрольованими. Приклади є навіть серед олімпійських чемпіонів з астмою.
- Подорожі й активне життя. Якщо хвороба під контролем, можна мандрувати, ходити в походи, навіть у Карпати.
- Дієта при астмі. Спеціального "антиастматичного" меню не існує, але здорова збалансована дієта, багата на вітаміни та антиоксиданти — підтримує загальний стан.
- Чи можна вакцинуватись при астмі? Так. Особливо важливі щеплення від грипу та пневмококу, бо вони знижують ризик загострень.
«Астма — це не те що має ізолювати людину. Це хвороба, яку треба контролювати, а не боятись.»
Щодо питання чи проходить астма з віком — у деяких дітей симптоми справді зникають або слабшають у підлітковому віці. Але гарантій немає, тому лікування не можна припиняти без консультації з лікарем.
Життя з астмою можливе, повноцінне й активне — якщо ви не заплющуєте очі на хворобу, а берете її під контроль.
Ще більше важливих фактів, практичних порад і міфів про астму — у нашому подкасті з лікарем Сергієм Зайковим. Дивіться повний випуск — і дізнайтесь, як жити з астмою повноцінно і без страху.
Що ще почитати:
