Міфи й правда про алергію у дітей: коментує дитячий алерголог
Алергія — нова реальність для сучасних родин. Якщо раніше про неї чули хіба що з підручників, то нині майже кожна друга дитина має алергічні прояви. Звідки така поширеність? Чи можна запобігти розвитку алергії, і як при цьому не нашкодити імунній системі дитини?
На ці та інші важливі запитання відповідає Наталія Сінклер — педіатр вищої категорії, алерголог і медична директорка клініки алергології та імунології «AirDOC».
Чому зараз майже кожна друга дитина — з алергією? Це справді епідемія, чи просто модний діагноз?
Сьогодні багато батьків запитують: чому алергія у дітей настільки часте явище, що складається враження – це вже епідемія? Як пояснює дитячий алерголог, це не перебільшення: сучасні спеціалісти справді говорять про алергійну епідемію, яка охоплює все більше дітей у всьому світі. За останні 20–25 років кількість людей, що страждають від алергії, зросла з 10–20% до 30–40% населення. І за прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 2030 року понад половина людства, включно з дітьми, матиме ті чи інші форми алергії.
Однією з ключових причин такого зростання є генетична схильність. Якщо один із батьків має алергічні захворювання, то ризик виникнення алергії у дитини зростає на 20–30%. Якщо ж обидва батьки – алергіки, цей ризик підвищується до 70%. Це пояснює, чому алергія у немовлят або навіть у дітей до року – вже не рідкість.
Проте зростання випадків — це не лише генетика. Важливу роль відіграє також удосконалення діагностики: сучасні методи дозволяють більш точно визначити, на що алергія в дитини. Зокрема це стосується харчової алергії у дітей, яка проявляється вже з раннього віку у вигляді алергічної висипки чи інших симптомів.
«Справжня причина — комплексна: з одного боку, дійсно зростає кількість дітей з алергією, а з іншого — діагностика стала набагато точнішою. Ми краще розуміємо, чи є алергія у дитини, і що саме її викликає», — пояснює лікар.
Таким чином, говорити про модний діагноз недоречно. Алергія у дітей — це реальна, серйозна проблема, яка потребує уваги, правильного підходу до лікування та, найголовніше, ранньої діагностики.
Чи справді діти, які ростуть у менш стерильних умовах або в сім’ях з хатніми тваринами, менш схильні до розвитку алергії?
Це не міф, а доведений факт: діти, які ростуть у менш стерильному середовищі, частіше мають здоровішу імунну систему та рідше страждають від алергії. Як пояснює дитячий алерголог, імунна система потребує постійного «тренування», особливо в ранньому віці, коли вона тільки формується. Якщо дитина живе у надто чистому середовищі, без контакту з мікробами, бактеріями та іншими зовнішніми подразниками, імунітет починає реагувати на безпечні речовини — як-от пилок, їжу чи шерсть тварин — як на ворогів. Це і є основою алергічних реакцій.
«Якщо дитина не зустрічається з мікробами — імунна система шукає, на чому їй “тренуватись”. І часто “тренується” на їжі чи пилу», — пояснює лікар.
Ось що сприяє правильному розвитку імунної системи у дитини:
- Наявність хатніх тварин (кішки, собаки): це створює постійний мікробний контакт.
- Нестерильні умови (звичайне побутове середовище без надмірної дезінфекції).
- Старші брати та сестри, які приносять мікроорганізми з садочка чи школи.
- Життя в багатодітній родині, що забезпечує різноманіття контактів.
Цей принцип лежить в основі так званої гігієнічної гіпотези або теорії «багатьох контактів», згідно з якою відсутність взаємодії з мікробіотою навколишнього середовища спричиняє дисбаланс у формуванні імунної системи.
Таким чином, помірний контакт із брудом — це не шкода, а навпаки, інвестиція в імунітет дитини. Звичайно, йдеться не про нехтування гігієною, а про уникнення надмірної стерильності, яка, як бачимо, може грати злий жарт із формуванням здорової імунної відповіді та сприяти розвитку алергії у дітей.
Алергія — це хвороба чи спосіб організму сказати «мені не подобається цей світ»?
На перший погляд, алергія у дітей — це звичайна соматична хвороба: реакція організму на подразник, як-от пил, їжа чи шерсть тварин. Але, як зазначає дитячий алерголог, деякі форми алергії можуть мати психосоматичний характер, і це вже не просто теорія — це клінічна реальність.
«Ще кілька років тому я б сказала, що алергія — це виключно хвороба. Але тепер бачу багато випадків, коли саме стрес і внутрішні переживання стають поштовхом до появи або загострення алергії у дітей», — розповідає лікар.
За даними ВООЗ, до 30% захворювань можуть бути психосоматичними, і алергія в цьому сенсі не виняток. Наприклад, атопічний дерматит, хоч і має генетичне підґрунтя, дуже чутливий до емоційного стану. Показовим є те, що після початку повномасштабної війни в Україні, лікарі почали частіше фіксувати прояви цього захворювання у дорослих, які раніше не мали таких симптомів.
«Під час війни люди відчували агресію, тривогу, страх, але не могли їх проявити відкрито. І в багатьох це вилилось у фізичні симптоми — шкірні реакції, загострення хронічних алергічних захворювань», — пояснює алерголог.
Стрес як тригер алергії
У лікарській практиці зустрічаються випадки, коли алергічна реакція у дитини виникає лише за певних умов. Наприклад:
«Хлопчик мав алергічну висипку та утруднення дихання після вживання йогурту — але лише тоді, коли тато їхав у відрядження. В присутності батька — жодних симптомів. Це був приклад, коли емоційний стрес, а не продукт, був справжнім алергеном».
Іноді дитина переживає внутрішній конфлікт, який не може висловити словами — наприклад, коли її змушують займатись не улюбленою справою, а вона не може сказати "ні". «І тоді організм реагує не словом, а симптомом», — зазначає лікарка.
Коли слід замислитись над психосоматикою:
- симптоми алергії у дитини з’являються тільки в певному емоційному контексті;
- реакції не мають чіткої фізичної причини;
- традиційне лікування харчової алергії у дітей або алергічної висипки не дає стійкого ефекту.
У таких випадках комплексний підхід — консультація не лише алерголога, а й дитячого психолога — може бути вирішальним у покращенні стану дитини. Бо іноді алергія — це не лише про тіло, а і про душу, яка говорить своїм способом: "Мені важко це витримувати."
Чи можна вилікувати алергію назавжди, чи це пожиттєвий вирок і підписка на ліки?
Це, мабуть, одне з найпоширеніших питань, яке ставлять батьки: як вилікувати алергію у дитини — повністю, а не лише знімати симптоми? Чи це довічний супровід і постійне приймання ліків?
За словами дитячого алерголога, алергія у дітей піддається лікуванню, але важливо розуміти, що це залежить від типу алергії та індивідуальних особливостей організму.
«Є алергії, які мають специфічне лікування, і є ті, де специфічне лікування не працює, але ми маємо інші ефективні методи. Тобто алергія — це не вирок», — пояснює лікар.
Що таке алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ)?
Одним із найдієвіших способів лікування алергії у дітей є алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ) — або, як її часто називають, «вакцинація від алергії». Цей метод використовується вже понад 30 років у світі й довів свою ефективність.
Як працює АСІТ:
- пацієнту вводять маленькі дози алергену (наприклад, пилку, шерсті тварин або кліщів побутового пилу);
- з часом імунна система «звикає» до подразника й перестає надмірно реагувати;
- зменшуються або зникають симптоми алергії у дітей, такі як набряк слизової, слизотеча, алергічна висипка, утруднене дихання тощо.
«Цей метод працює тоді, коли алергія пов’язана з виробленням специфічних імуноглобулінів E — саме вони відповідають за запуск реакцій. Якщо ми маємо справу з такою формою, АСІТ може дати стійкий і довготривалий ефект — іноді навіть на все життя».
Коли АСІТ не працює?
Існують типи алергії (наприклад, деякі види харчової алергії у дитини), при яких АСІТ може бути неефективною. Проте й тоді є способи контролю симптомів та зменшення проявів алергії. Це можуть бути:
- корекція харчування;
- режим уникнення алергенів;
- підтримувальна медикаментозна терапія;
- моніторинг алергічних висипів на шкірі та інших реакцій.
Як вилікувати алергію у дитини?
Крок 1. Чітка діагностика: потрібно знати, чи це справжня алергія, непереносність, чи тимчасове порушення після хвороби.
Крок 2. Провести дослідження: виявити, на який саме білок іде реакція. У молоці, наприклад, багато різних білків.
Крок 3. Якщо симптоми легкі, лікар може рекомендувати поступове введення алергену. Це допомагає сформувати толерантність — тобто здатність організму засвоювати продукт без реакції.
Крок 4. Якщо алергія підтверджена і сильна, використовуються лікувальні суміші з високим ступенем гідролізу білка або амінокислотні суміші.
“Таке лікування — це не просто контроль симптомів, а шлях до реального покращення. Лікування алергії у дітей потребує індивідуального підходу — тільки тоді є шанс її подолати,” — зазначає експертка.
Чи може дитина «перерости» алергію?
Так, дитина дійсно може «перерости» алергію, але не кожну. Це залежить від типу алергії, її проявів, стану імунної системи та навіть спадковості.
На які алергії це поширюється?
Один з найтиповіших прикладів — алергія на білок коров’ячого молока. Якщо у дитини легкі симптоми (здуття, метеоризм, нудота), то, за словами дитячого алерголога, до 80% дітей до 5 років можуть повністю позбутися цих реакцій, тому що імунна система дозріває і починає працювати правильно.
“У випадках легких проявів алергії ми можемо формувати толерантність. Але все — тільки під наглядом алерголога,” — підкреслює лікар.
Чому колись алергії не помічали, а зараз їх так багато?
- Раніше симптоми алергії у дітей недооцінювали. Наприклад, здуття чи відмову від молока вважали «нормальним», а не проявом алергії.
- Вище навантаження на імунну систему сучасних дітей.
- Часто плутають алергію та непереносність. Наприклад:
- Алергія — це реакція імунної системи на білок.
- Непереносність (наприклад, лактози) — пов’язана з дефіцитом ферментів і не є справжньою алергією.
Чому одні діти переростають алергію, а інші — ні?
- Імунна система у кожної дитини дозріває по-різному.
- Спадковість. Якщо в одного чи обох батьків є алергія на коров’яче молоко — ризик вищий, що дитина не «переросте» її.
- Сила алергічної реакції. Якщо симптоми тяжкі (набряк, задуха, анафілаксія), тоді не можна «тренувати» толерантність — це небезпечно.
Чому деякі лікарі радять уникати всього, а інші — давати все з раннього віку?
Це залежить від підходу, знань і досвіду лікаря, але також — від індивідуальної ситуації дитини. Є дві основні стратегії:
- Уникання: коли дитина має високий ризик алергій (є обтяжена спадковість, вже були реакції), лікар може радити уникати певних продуктів — аби не спровокувати сильну реакцію.
- Формування толерантності: сучасні підходи (підтверджені дослідженнями) кажуть, що вводити потенційні алергени раніше — корисно, але в правильний час, дозах і під контролем. Це формує толерантність і зменшує ризик алергій у майбутньому. У дорослому віці людині можуть бути потрібні протеїни тваринного походження — наприклад, сироватковий білок (вей-протеїн), який часто виготовляють із коров’ячого молока. Якщо не сформована толерантність у дитинстві — вживання таких добавок буде неможливим або шкідливим.
“Це не лише про спорт, а про здоров’я загалом. Батьки мають думати наперед — і правильно формувати харчування та толерантність дитини з перших років життя,” — резюмує лікар.
Чи може харчова алергія проявлятись не одразу, а через кілька днів?
Так, може. Харчова алергія у дитини буває:
- Імуноглобулін E-залежна (IgE) — проявляється одразу або впродовж кількох годин після контакту з алергеном. Симптоми: висип, набряк, нежить, задуха, анафілаксія.
- Не-IgE-залежна (запізнена) — прояви можуть виникнути через 1–3 доби, а іноді й довше. Симптоми: діарея, закрепи, здуття, висип, поганий набір ваги — і їх складніше пов’язати з продуктом.
Як її виявити в такому разі?
- Харчовий щоденник — фіксуйте усі продукти та реакції на них.
- Елімінаційна дієта — тимчасове виключення підозрюваних продуктів і поступове повернення з оцінкою реакції.
- Лабораторна діагностика — шкірні тести, визначення специфічних IgE, молекулярна алергодіагностика.
Найкраще звернутися до алерголога. Самодіагностика часто хибна, особливо при "запізнілих" алергіях.
Чим небезпечна самодіагностика з інтернету: коли мама вирішує, що в дитини алергія — без аналізів?
Це дуже небезпечна практика. По-перше, тому що часто мама намагається самостійно прибрати з раціону продукти, які насправді не є причиною алергії у дітей — і в результаті дитина може недоотримувати важливі поживні речовини.
По-друге, алергія — це складна імунологічна реакція, яка має свої чіткі критерії, і встановити її без аналізів неможливо. І ще важливо розуміти: іноді симптоми схожі, але це може бути взагалі не алергія — наприклад, харчова непереносність чи тимчасовий дисбаланс мікрофлори. І тут вже зовсім інше лікування. Тому самодіагностика дуже часто шкодить — і здоров’ю дитини, і майбутній стратегії лікування.
Чи варто робити аналізи на алергени, якщо є підозра, що у дитини алергія?
Так, варто. Але ключове — робити їх після консультації з лікарем. Чому це важливо? Тому що є різні види діагностики: шкірні проби, аналізи крові на імуноглобуліни, молекулярні дослідження. І лікар визначає, який саме варіант потрібен саме вашій дитині. Не все підряд і не "на всякий випадок". Крім того, дуже важливо правильно розрахувати час — деякі аналізи не можна робити, коли в дитини загострення або вона приймає певні препарати. І ще — результат потрібно правильно інтерпретувати, бо цифри самі по собі нічого не говорять без клінічного контексту.
Алергопроби — це наука чи вгадування на кавовій гущі? Наскільки їм можна довіряти?
Це однозначно наука. У всьому світі шкірні проби — це золотий стандарт діагностики алергії. Але, як і будь-який інструмент, вони не ідеальні. Іноді бувають хибно-позитивні або хибно-негативні результати, тому дуже важливо поєднувати їх з іншими методами: аналізами крові на специфічні антитіла, або навіть молекулярною діагностикою. І знову ж таки — дуже багато залежить від того, як саме зроблено пробу, як її оцінено, чи правильно підібрано алергени. Тому довіряти їм можна, але тільки коли вони проводяться за показаннями, правильно і під контролем спеціаліста.
Чи можна вакцинувати дітей з алергією? Це точно безпечно?
Вакцинація дітей з алергією не просто дозволена — вона необхідна, наголошує лікар: «Дітям з алергією не просто можна робити щеплення — їм потрібно робити щеплення. Якщо немає прямих протипоказів, вакцинація — це важлива і безпечна частина захисту здоров’я».
Водночас лікар підкреслює, що кожен випадок індивідуальний. Якщо у дитини була тяжка реакція на попереднє щеплення, наприклад, анафілактичний шок, потрібно з’ясувати причину перед наступною вакцинацією. У деяких вакцинах можуть бути білки курячого яйця — саме вони іноді викликають алергічну реакцію, і в таких випадках допоможе обстеження та консультація з алергологом, щоб обрати безпечну альтернативу.
Дивіться наш подкаст, щоб дізнатися ще більше деталей! У розмові лікар пояснює, чому надмірна турбота батьків може обернутися проблемами зі здоров’ям, як правильно підтримувати імунітет, в яких випадках алергію можна залишити у минулому та багато іншого.
Що ще почитати:
