Як пережити сезон цвітіння і тримати сезонну алергію під контролем: поради алерголога

Весна та літо — пора тепла, зелені та квітів. Але для мільйонів людей це ще й час чхання, сльозотечі та постійної боротьби з закладеним носом. Сезонна алергія, або поліноз, щороку ускладнює життя тим, чий організм надмірно чутливий до пилку рослин. 

---

Як розпізнати алергію, чим вона відрізняється від застуди, як із нею жити і — головне — чи можливо її позбутися, розповідає Наталія Немировська, лікар-алерголог вищої категорії клініки «AirDOC».

 

Алергія на цвітіння — це просто «сезонний каприз» чи насправді серйозна хвороба?

Багато хто помилково вважає алергію на цвітіння простою тимчасовою незручністю чи "сезонним капризом". Але, як пояснює лікар-алерголог, це — повноцінне алергічне захворювання. 

Як проявляється алергія на цвітіння? Організм сприймає пилок рослин як загрозу і запускає імунну реакцію, що проявляється у вигляді запалення слизових оболонок носа чи очей. Це не вигадка чи перебільшення — це специфічна реакція імунної системи.

"Це імунне захворювання. Організм помилково сприймає пилок як щось чужорідне і починає боротися з ним, викликаючи симптоми алергії на цвітіння, які знайомі багатьом — чхання, нежить, свербіж в очах", — пояснює лікар.

Чому розвивається сезонна алергія на цвітіння, які фактори цьому сприяють?

Основною причиною розвитку сезонної алергії є генетична схильність. Якщо в родині є алергіки, ризик розвитку алергії на цвітіння у дітей значно зростає. Втім, не тільки гени грають роль — алергія проявляється і за наявності певних зовнішніх чинників.

Серед них:

• погані умови життя (запиленість, вологість);
• екологічні фактори (особливо у містах);
• незбалансоване харчування;
• хронічні або супутні захворювання;
• психоемоційний стан.

"Факторів, які впливають на прояв хвороби, багато. Але головне — це генетика", — підкреслює лікар.

Варто також розвінчати міф, що мешканці сіл менше хворіють на алергію через «природніше» середовище. Насправді частота алергічних реакцій серед міських і сільських жителів майже однакова. Різниця лише в тому, що містяни частіше звертаються по медичну допомогу.

Які саме рослини є основними алергенами під час цвітіння?

В Україні виділяють три основні періоди цвітіння, які пов’язані з активністю різних груп рослин-алергенів. І саме в ці періоди у людей з сезонною алергією з’являються характерні симптоми: нежить, сльозотеча, свербіж в очах і загальне погіршення самопочуття.

Весна — дерева

Перший пік алергенного сезону починається ще з кінця лютого і триває до середини травня. Який цвіт викликає алергію? Головні винуватці — це пилок дерев, зокрема:

• береза — один із найсильніших алергенів;
• вільха;
• ліщина.

Літо — злакові трави

Другий період припадає на травень-липень. Цвітуть злакові трави, пилок яких викликає алергічні реакції у великої кількості людей:

• тимофіївка;
• м’ятлик;
• райграс та інші, що нагадують колоски.

Кінець літа – осінь — бур’яни

Третій сезонний пік — це кінець літа та осінь, аж до жовтня, коли цвітуть бур’яни. Найбільш агресивні алергени в цей час:

• амброзія (лідер серед бур’янів);
• полин.

"Під снігом — єдиний час, коли людина з сезонною алергією може почуватись абсолютно спокійно", — зазначає лікар.

Цікаво, що не всі пацієнти реагують на всі типи пилку. Хтось страждає від алергії лише в період цвітіння дерев, хтось — на бур’яни (алергія на цвітіння амброзії). Але є й такі, хто має алергію до всіх груп рослин — хоч таких людей небагато.

А якщо виїхати з країни?

Якщо алерген відсутній у певному регіоні, то й симптомів алергії не буде. Наприклад, людина з алергією на амброзію може вирушити під час її цвітіння до країни, де ця рослина не росте — і повністю уникнути алергічної реакції. Але варто пам’ятати: при переїзді в іншу країну, де є інші рослини, організм з часом може почати реагувати і на них — за наявності генетичної схильності.

Як змінюється алергія на цвітіння з віком? Чи може вона зникати, чи посилюватися?

Багато людей сподіваються, що з віком алергія на цвітіння зникне або організм до неї "звикне". Проте, як пояснює лікар, це не зовсім так. Якщо не проводити специфічного лікування, алергія сама по собі не минає. З віком симптоми можуть ставати менш вираженими, але це пов’язано не з одужанням, а з тим, що імунна система поступово знижує активність.

"Організм не пристосовується. Просто з віком імунна система менше реагує на подразники. Тому симптоми можуть зменшуватись, але алергія нікуди не дівається", — підкреслює фахівець.

Які лабораторні тести є найбільш точними для визначення алергенів?

Для первинної діагностики алергії використовуються прік-тести (шкірні проби) або аналізи крові на специфічні імуноглобуліни IgE. Цього достатньо, якщо пацієнт не планує глибокого лікування. Проте якщо мова йде про алергоспецифічну імунотерапію (АСІТ), потрібна молекулярна діагностика — вона дозволяє визначити мажорні (значущі) алергени, які можна лікувати, на відміну від мінорних. Саме такий підхід дозволяє підібрати ефективне лікування, що працює з причиною алергії, а не лише її проявами.

Як визначити, чи страждає людина від сезонної алергії, або це інше захворювання?

Сезонну алергію можна запідозрити, якщо симптоми — нежить, сльозотеча, кашель або свербіж — повторюються щороку в один і той самий період. Наприклад, навесні чи в серпні. У такому випадку важливо звернутись до лікаря: терапевт направляє до алерголога, який на основі скарг визначає ймовірний алерген і призначає алергопроби. Вони допомагають підтвердити діагноз і чітко визначити, на що саме реагує пацієнт.

«Деякі пацієнти самостійно здають аналізи, але важливо робити це під контролем алерголога, щоб результати були справді інформативні», — підкреслює лікар.

Які методи лікування сезонної алергії є найбільш ефективними на даний момент?

Сучасне лікування алергії на цвітіння базується на двох підходах:

1. Симптоматична терапія — застосовується під час активного цвітіння.

Її мета — полегшити життя пацієнта і зняти неприємні симптоми:

• антигістамінні препарати;
• назальні спреї (при нежиті);
• очні краплі (при свербежі та сльозотечі);
• інгалятори (при утрудненому диханні або кашлі).

Однак цей метод не лікує причину захворювання, а лише допомагає пережити сезон.

2. Алергоспецифічна імунотерапія (АСІТ) — єдиний метод, який впливає на причину алергії, а не лише на її симптоми. Спочатку пацієнту проводять алергопроби, щоб визначити, на який саме пилок є реакція. Потім вводять цей алерген у надзвичайно малих дозах у формі вакцини — поступово "привчаючи" імунну систему не реагувати агресивно.

"Пацієнт отримує саме той алерген, на який він реагує — березу, амброзію, тимофіївку — у спеціальній очищеній білковій формі", — пояснює лікар.

Такий підхід дозволяє зменшити або повністю позбутися симптомів алергії у довгостроковій перспективі.

Чи антигістамінні ліки лікують алергію, чи лише маскують її?

Антигістамінні препарати не лікують алергію, а лише знімають симптоми: нежить, свербіж, сльозотечу, утруднене дихання тощо. Вони необхідні у сезон цвітіння, щоб полегшити стан людини, але не впливають на причину алергії. Повноцінним лікуванням вважається алергоспецифічна імунотерапія (АСІТ), яку проводять у період, коли немає цвітіння. Без антигістамінних пацієнтам у гострий сезон довелося б застосовувати гормональні препарати — таблетки при алергії на цвітіння, які також знімають запалення, але не усувають саму алергічну реакцію.

Чи справді маски допомагають від алергенів?

Так, носіння маски з фільтром у період активного цвітіння дійсно знижує кількість алергенів, які потрапляють у дихальні шляхи. Під час пандемії COVID-19 навіть спостерігалося менше випадків сезонної алергії, оскільки люди активно носили захисні маски. Оптимальний варіант — маска з клапаном або фільтром, яку можна придбати в аптеці або онлайн. Крім того, існують назальні фільтри, що вставляються прямо в ніздрі для додаткового захисту. Також частково захищають окуляри, які зменшують контакт очей із пилком.

Чи можна запобігти сезонній алергії простими змінами у житті, чи це завжди потребує медикаментозного втручання?

Так, сезонній алергії частково можна запобігти завдяки простим змінам у способі життя, хоча повністю уникнути медикаментозного втручання вдається не завжди. Основна стратегія полягає в зменшенні контакту з алергенами, особливо в періоди активного пилкування. Найбільш ефективними змінами в повсякденному житті є:

1. Уникнення прогулянок у вітряну та суху погоду, особливо вранці — це період найбільшої концентрації пилку в повітрі.
2. Використання захисних масок з фільтрами та сонцезахисних окулярів під час перебування на вулиці.
3. Установка очищувачів повітря з HEPA-фільтрами в будинку або на роботі.
4. Прийом душу та зміна одягу після повернення з вулиці, щоб змити пилок із тіла та волосся.
5. Регулярне вологе прибирання вдома для зменшення концентрації алергенів у повітрі.
6. Промивання носа сольовими розчинами для очищення слизової від частинок пилку.
7. Збалансоване харчування, помірні фізичні навантаження та якісний сон для підтримки імунної системи.

Ще більше цікавого про алергію — у новому випуску подкасту з лікарем! Розвінчуємо популярні міфи: чи справді існують гіпоалергенні тварини, буває алергія на сонце, воду чи навіть холод? Про неочевидні прояви, діагностику і як жити з алергією — у розмові з експертом.