Синовит

Види

Синовіт може носити інфекційний або неінфекційний характер. Інфекційний синовіт, причини якого криються в інфекціях, може з'явитися через проникнення у порожнину синовіальної оболонки крові або лімфи збудника, наприклад, з іншого інфекційного вогнища запалення в організмі.  Він може бути ускладненням гнійно-запального процесу, наприклад, сифілісу, туберкульозу і т.д.  Крім того, він може розвиватися, якщо в порожнину синовіальної оболонки проникла травма.

Неінфекційні синовіти поділяються на такі підвиди:

• травматичні, які виникають як результат травми зв'язки або суглоба. Часто зустрічаються у спортсменів і у хворих на гемофілію;
• алергічний —  зустрічається рідше, може бути ускладненням перенесених інфекційних захворювань;
• що виникає на тлі ендокринних змін, наприклад, у діабетиків;
• нейрогенний, який виникає у результаті сильного стресу або неврологічних захворювань.

Симптоми

При синовіті уражається один суглоб або зв'язка, множинний характер захворювання носить тільки зрідка. При такій хворобі, як синовіт, симптоми можуть бути загальними для різних форм захворювання.

Загальні ознаки синовіту для всіх типів такі:

• набряки і згладжування контурів суглобів;
• больові відчуття при навантаженні, зниження рівня руху в ураженій зоні;
• підвищення температури тіла —  загальна або в ураженій ділянці;
• слабкість, погане самопочуття.

Деякі із зазначених симптомів можуть бути проявлятись сильніше за інших, однак при інфекційних синовітах всі ознаки виражені більше, ніж при неінфекційних.

Симптоми інфекційної форми: інфекційний синовіт майже завжди починається гостро, різко підвищується температура тіла, з'являється біль і почуття розпирання у суглобах. Через кілька годин суглоб набрякає, з'являються симптоми: інтоксикація, головний біль, слабкість, занепокоєння, зрідка можлива блювота.

Ознаки неінфекційної форми: симптоми неінфекційних форм розвиваються повільніше з істотною варіацією, яка може залежати від причини захворювання.  Перший симптом — це відчуття дискомфорту у зоні ураженого суглоба і біль при навантаженні на нього.  Захворювання розвивається на протязі кількох днів.  Поступово проявляється набряклість, деформація суглоба, наростання болю. Якщо хвороба протікає легко, то симптоми можуть зникнути самі, а після захворювання може пройти саме.

Діагностика

Щоб діагноз був підтверджений, проводиться пункція, яка полягає в знеболюванні суглоба і проколюванні його голкою з метою забору синовіальної рідини для діагностичного дослідження.  У більшості випадків така дія дає можливість правильно визначити тактику лікування і побудувати прогноз. Однак, фахівець може призначити і інші, додаткові методи дослідження, наприклад, УЗД суглоба, рентген суглоба або ж дослідження крові, які здатні відрізнити синовит від інших захворювань опорно-рухового апарату.

Лікування

Діагностику та лікування захворювання повинен проводити лікар-хірург.  Мета лікування —  не тільки усунути захворювання, яке стало причиною синовіту, а й не допустити, щоб розвинувся хронічний синовіт. Тривалість лікування і його особливості визначаються причинами і характером перебігу хвороби, загальним станом здоров'я людини і точно поставленим діагнозом.

Якщо хвороба проходить легко, то можна туго забинтувати суглоб для його знерухомлення, поки організм самостійно не усуне процес запалення.  При більш серйозних випадках повинна бути проведена пункція, яка усуває зайву рідину, а також призначені антибіотики або протизапальні апарати для введення всередину.

Суміш препаратів, які будуть вводитися всередину суглоба, повинна залежати від результату проведеного дослідження суглобової рідини і аналізу можливих алергічних реакцій:

• при наявності бактерій визначають їх чутливість і додають до складу суміші антибіотики, розведені у розчині знеболюючого;
• якщо бактеріальний компонент виявлено не було, то використовуються так звані «коктейлі» проти запалення, які включають в себе протизапальні препарати, знеболюючі та деякі вітаміни і їх комплекси. Такі суміші відрізняються високою ефективністю, сильною протизапальною і відновлюючою дією.

Після проведення процедур на область ураження лікар призначає УВЧ або електрофорез.  Якщо таке лікування не приносить результатів, що буває у крайніх випадках, то проводиться операція, спрямована на повне або часткове видалення синовіальної оболонки.

Успішність лікування, як і його тривалість, прямо залежать від термінів постановки діагнозу і часу початку лікування.

Якщо при наявності такої проблеми, як синовіт, лікування було вироблено грамотно і своєчасно, то майже завжди спостерігається повне одужання та збереження функцій суглоба.  Сам процес лікування хвороби триває 4-8 днів, після нього слідує фаза відновлення і профілактики, яка займає 1-2 тижні.

Ускладнення

• При синовіті можливі наступні ускладнення:
• артрит;
• зниження обсягу руху у результаті змін поверхонь суглобів або синовіальної оболонки;
• поширення процесу на інші ділянки зв'язкового апарату;
• самим серйозним і небезпечним ускладненням є сепсис, який може нести загрозу для життя.  Сепсис представляє собою появу збудника в крові, який може розвинутися у людей зі слабким імунітетом або при довгій відсутності лікування.

Профілактика

Суть профілактики синовіту полягає у вчасно яку виявиленому лікуванні запальних хвороб, які можуть його спровокувати. Дуже важливо дотримуватися запобіжних заходів при заняттях спортом, не допускати падіння і травм, правильно харчуватися, щоб зміцнити зв'язковий апарат і запобігти синовіту суглобів або зв'язок.

Пошук препаратів в аптеках можна зробити онлайн у нашому каталозі з усією інформацією про медикаменти.  Також, є можливість забронювати потрібні препарати.