<p style="text-align: justify;">Келоїдних рубець – це не до кінця вивчене явище і причини його появи невідомі. Як правило, рани затягуються приблизно протягом року. Завершенням цього процесу є утворення зрілого рубця. Але іноді цей процес загоєння порушується. Келоїдні рубці починають розвиватися вже через 0,5-3 місяці з моменту появи рани і продовжують своє зростання навіть через 6 місяців після отримання травми.</p> <p style="text-align: justify;">Келоїдних рубець може утворитися в будь-якому місці на тілі людини навіть від самої незначної травми. При цьому характер і розмір самого пошкодження ніяк не пов'язується з імовірністю появи рубця.</p> <p style="text-align: justify;">Фахівці виділяють чотири стадії розвитку:</p> <ul style="text-align: justify;"> <li>епітелізація, коли місце пошкодження покривається тонким шаром епітелію. В середньому через тиждень плівка епітелію починає грубеть і ущільнюватися, змінюючи колір, і стає більш блідою;</li> <li>стадія набухання, яка настає через 2,5 тижні. Цей період характеризується збільшенням в обсязі рубця, з'являються хворобливі відчуття при пальпації. Ця стадія триває приблизно 3-4 тижні. В кінці періоду рубець перестає бути болючим і стає червоного кольору;</li> <li>стадія ущільнення, коли рубець покривається щільними бляшками і стає менш гладким. На цій стадії рубець вже схожий на келоїдних новоутворення;</li> <li>стадія розм'якшення - останній етап у розвитку келоїдних рубців. У цей період рубець стає більш блідим, пропадає хворобливість, рубець стає м'яким і більш рухливим.</li> </ul> <p style="text-align: justify;">Сформувався келоїдних рубець не є небезпечним для здоров'я людини, але може приносити дискомфорт, як з психологічної, так і з фізичної сторін. Дані рубці не здатні самостійно зникнути або зменшитися навіть з плином часу. Слід уникати пошкоджень самого келоїдних рубців, воно може повести за собою збільшення розмірів рубця або погіршення стану.</p> <h2 style="text-align: justify;">Причини</h2> <p style="text-align: justify;">Основними передумовами утворення рубців є:</p> <ul style="text-align: justify;"> <li>неправильно зіставлені краю рани;</li> <li>попадання в рану інфекцій і гноїння рани;</li> <li>сильно натягнута шкіра навколо рани;</li> <li>порушення гормонального фону в організмі;</li> <li>ослаблений імунітет;</li> <li>генетична схильність до появи келоїдних рубців.</li> </ul> <p style="text-align: justify;">У більшості випадків стабілізація келоїдних рубців настає через рік-два після прояву.</p> <h2 style="text-align: justify;">Симптоми</h2> <p style="text-align: justify;">Келоїдних рубець може проявитися внаслідок різного роду пошкоджень, як від безпосередніх травм і опіків, так і від хірургічного втручання. Починаючи з 2-3 тижні від первинного загоєння шкіри на місці травми, з'являються перші ділянки ущільненої тканини. У місці рубця з'являється біль і підвищена чутливість, відзначають часом свербіж або печіння. Через невеликий проміжок часу в області поразки з'являються тверді опуклі і гладкі рубці. У цей період сам рубець має червонуватий окрас, а шкіра навколо келоїдних рубців стає більш блідою. Ознакою келоїдних рубців є те, що він займає велику площу щодо початкового ушкодження шкіри. Келоїдна тканину продовжує рости навіть через кілька років після загоєння рани. У деяких хворих відзначається поява виростів, які підносяться над самою поверхнею рубців.</p> <p style="text-align: justify;">Основним місцем утворення келоїдних рубців є вуха, груди, шия, спина і плечі. Набагато рідше рубці зустрічаються на суглобах або особі. При термічному опіку келоїдних рубець може утворитися на будь-якому місці тіла. Сучасні пластичні хірурги приділяють багато уваги родимок. Це пов'язано з тим, що деякі з них можуть привести до розвитку ракових захворювань. Найпопулярнішим способом видалення родимки є хірургічне втручання. Наслідком цього є новий келоїдних рубець після видалення родимки. Цей недолік косметичної хірургії не залежить від кваліфікації хірурга.</p> <h2 style="text-align: justify;">Діагностика</h2> <p style="text-align: justify;">Діагностика келоїдних рубців полягає в первинному огляді <a href="https://doc.ua/doctors/kiev/all/hirurg">хірурга</a> і збору даних про те, коли і за яких обставин з'явився цей рубець.</p> <h2 style="text-align: justify;">Лікування</h2> <p style="text-align: justify;">Лікування келоїдних рубців проводиться індивідуально для кожного окремого випадку. Так як конкретної методики лікування не існує, то застосовують різні способи, які підходять конкретному випадку, або їх поєднання:</p> <ul> <li style="text-align: justify;">лазерне шліфування. Основною перевагою є мінімальний ризик пошкоджень оточуючих рубець тканин. Таким способом повне видалення келоїдних рубців неможливо, але лазер зробить його менш помітним. Істотним недоліком є те, що велика ймовірність рецидиву, яка пов'язана з утворенням крайових келоїдних рубців;</li> <li style="text-align: justify;">використання стероїдів. Келоїдних рубець піддається серії уколів стероїднимипрепаратами. В основному зовні рубець стає менш помітним, але цей спосіб також не дозволяє повністю видалити келоїдних рубець. Як і в минулому методі, є ймовірність рецидиву;</li> <li style="text-align: justify;">кріотерапія. Кріотерапію слід використовувати при лікуванні лише молодих келоїдних рубців, так як на застарілі холод не має такого впливу. Застосування цього методу часто призводить до потемніння рубцевої тканини;</li> <li style="text-align: justify;">хірургічне втручання. При рубцях великих розмірів має сенс використовувати дану методику, так як інші способи можуть виявитися неефективними. Келоїдних рубець після операції може бути не повністю вилучений, а це може привести до утворення нового рубця більшого розміру. З цим безпосередньо пов'язане рідкісне застосування даного способу;</li> <li style="text-align: justify;"><a href="https://doc.ua/ua/apteka?utm_source=doc%2Fua&utm_campaign=top">креми та мазі</a>. Існує велика кількість проти рубцевих мазей, але допомагають вони лише в половині випадків.</li> </ul>