Все, що потрібно знати про дисплазію кульшових суглобів у дітей

Дисплазія кульшового (тазостегнового) суглоба (ДТС) — це вроджене порушення формування суглоба, за якого голівка стегнової кістки недостатньо глибоко утримується у вертлюжній западині. Без своєчасної діагностики та лікування дисплазія може перейти в підвивих або вроджений вивих стегна, призводячи до порушення ходи, болю та артрозу в майбутньому.

---

Матеріал підготовлено за підтримки Медичного центру Ladisten Clinic — клініки, заснованої 1992 року хірургом-ортопедом Віталієм Веклічем. Ladisten Clinic спеціалізується на малоінвазивній ортопедії для дітей і дорослих. Тут використовують власні унікальні методики, що дають змогу ефективно усувати деформації з мінімальним втручанням в організм і швидкою реабілітацією.

Наскільки часто зустрічається дисплазія?

За даними лікарів Ladisten Clinic, дисплазія кульшових суглобів — найпоширеніша вроджена деформація опорно-рухового апарату в дітей. У середньому на 1000 новонароджених припадає 16 випадків дисплазії, причому близько 60% із них — дівчатка та 40% хлопчики.

Симптоми дисплазії кульшового суглоба у дітей

На ранніх етапах дисплазія у дітей може протікати без виражених ознак, особливо у немовлят. Однак при уважному огляді можна помітити характерні симптоми, які залежать від віку дитини.

У новонароджених і малюків, які ще не ходять, ознаки можуть бути зовнішніми та проявлятися під час зміни підгузка або під час огляду. У дітей старшого віку симптоми стають більш вираженими під час руху або ходьби.

Симптоми дисплазії у немовлят

• Асиметрія шкірних складок на стегнах і сідницях.
• Обмежене відведення однієї або обох ніжок у сторони.
• Одна нога візуально коротша за іншу.
• Зовнішній поворот однієї ноги в спокої.
• Клацання або клацаючий звук під час розведення ніжок.

Симптоми у дітей, які починають ходити

• Кульгавість або нестійка хода.
• Скарги на дискомфорт або біль у паховій ділянці.
• Відчуття «розхитаного» стегна, невпевненість під час руху.
• Видима різниця в довжині ніг.

Коли з'являються симптоми?

Зазвичай дисплазія діагностується у віці до 6 місяців. Іноді її можна виявити вже під час першого огляду новонародженого. У підлітків і дорослих дисплазія трапляється рідше, але може проявитися у вигляді болю, обмеженої рухливості та раннього артрозу кульшового суглоба.

Причини та фактори ризику ДТС

Дисплазія кульшового суглоба розвивається, коли головка стегнової кістки не повністю або неправильно входить у вертлюжну западину таза. Це може бути пов'язано з тим, що западина занадто дрібна або стегнова кістка має атипову форму. У результаті порушується стабільність і рівновага в суглобі, що з часом може призвести до підвивиху або вивиху.

Основні причини дисплазії включають:

1. Вроджений фактор. Більшість випадків дисплазії діагностуються у новонароджених — це пов'язано з особливостями розвитку суглоба ще в утробі матері.
2. Положення плода. Особливо часто дисплазія трапляється при тазовому передлежанні, коли плід перебуває сідницями вниз, і тиск на стегна посилюється.
3. Генетична схильність. У дітей, чиї батьки або близькі родичі мали ДТС, ризик вищий.
4. Нестача навколоплідних вод також може сприяти розвитку дисплазії через обмежений рух плода.

Крім того, дисплазія може бути вторинною і розвиватися на тлі інших захворювань і станів.

Супутні стани, за яких можлива дисплазія:

• Дитячий церебральний параліч (ДЦП).
• Наслідки поліомієліту.
• М'язові дистрофії, що прогресують.
• Пухлини в зоні епіфізарного хряща.

Однією з форм дисплазії вважається coxa valga — вальгусна деформація шийки стегнової кістки, за якої кут між шийкою і тілом стегна збільшений. Це порушує нормальне співвідношення суглобових поверхонь і може посилювати нестабільність тазостегнового суглоба.

Діагностика дисплазії кульшового суглоба

Раннє виявлення дисплазії відіграє ключову роль в успішному лікуванні та профілактиці ускладнень. Огляд на наявність патології проводять одразу після народження і потім — регулярно на кожному профілактичному візиті в педіатра або ортопеда. Особливо важливо не пропустити ознаки у дітей із групи ризику — наприклад, у разі тазового передлежання, генетичної схильності або за підозри на неврологічні порушення.

Які методи діагностики застосовуються:

1. Фізикальний огляд. Лікар перевіряє симетрію складок, довжину ніг, рухливість у тазостегнових суглобах і наявність характерних «клацань» (тести Ортолані та Барлоу).
2. Ультразвукове дослідження. Найбільш інформативне у немовлят до 6 місяців, оскільки суглоб у них ще не повністю окостенілий.
3. Рентгенографія. Застосовується у дітей старше 4-6 місяців, коли суглобові структури стають чітко видимими. Важливо, щоб рентген виконувався при внутрішній ротації стегна, оскільки бічна ротація стегна на рентгенограмі завжди збільшує кут вальгусного відхилення шийки. Це може призвести до неправильної оцінки стану.
4. Комп'ютерна томографія (КТ) і МРТ застосовуються рідше — у складних випадках або перед операцією для детальної оцінки структури суглоба.

Важливо пам'ятати: симптоми можуть довго не проявлятися зовні, тому планові огляди в лікаря необхідні навіть за відсутності скарг.

Лікування дисплазії кульшового суглоба у дітей

Тактика лікування дисплазії залежить від віку дитини, ступеня патології та наявності супутніх порушень. Мета лікування — відновити анатомічно правильне положення голівки стегнової кістки у кульшовій западині, усунути больовий синдром і запобігти розвитку ускладнень (наприклад, коксартрозу — дегенеративного захворювання кульшового суглоба, за якого хрящ руйнується, знижується рухливість і виникає біль).

Основні методи лікування

Ортопедичні фіксатори (шини, стремена Павлика)

Застосовуються у немовлят віком до 6 місяців. Фіксатори утримують стегно в правильному положенні, забезпечуючи нормальний розвиток тазостегнового суглоба.

• Зазвичай використовується протягом 6-12 тижнів.
• Метод ефективний за ранньої діагностики.
• На цьому етапі часто можна уникнути оперативного втручання.

Фізіотерапія та лікувальна фізкультура

Показана в разі нестабільності суглоба після фіксації або як доповнення до основного лікування.

Включає:

• Вправи на зміцнення м'язів стегна і сідниць.
• Вправи для поліпшення рухливості.
• Масаж і м'які техніки розтяжки.

Хірургічне лікування

Показано в разі неефективності консервативної терапії, а також у разі вираженої дисплазії, особливо у дітей старшого віку. У Ladisten Clinic щорічно виконують близько 30 операцій з усунення дисплазії.

Найефективнішою методикою при важких формах дисплазії є деторсійно-варизуюча підвертлюжна кортикотомія стегнової кістки — операція, під час якої хірург змінює кут і напрямок шийки стегнової кістки для її правильного зіставлення з вертлюжною западиною. Це дає змогу відновити стабільність у тазостегновому суглобі та запобігти подальшому руйнуванню суглоба.

Вона особливо показана в разі:

• Недостатньої стійкості суглоба (коли головка стегнової кістки слабко утримується у вертлюжній западині).
• Недорозвиненого даху вертлюжної западини (плоске суглобове заглиблення, яке не забезпечує надійної фіксації).
• Ротаційні деформації шийки стегна (неправильний поворот кістки навколо своєї осі).

Як проходить операція в Ladisten Clinic:

Операція проводиться у верхній третині стегнової кістки.

1. Встановлюється апарат зовнішньої фіксації.
2. Проводиться коригувальна кортикотомія (розріз кіркового шару кістки з метою зміни кута або положення кісткового фрагмента), яка усуває вальгусну деформацію (викривлення стегна назовні) та антеверсію (надлишковий нахил шийки стегна вперед).
3. Методика малотравматична: використовуються проколи 3-4 мм з урахуванням анатомо-топографічних особливостей.
4. Мінімізується ризик пошкодження нервів і судин.
5. Термін лікування — близько 2,5-3 місяців.
6. Зняття апарату займає всього 10 хвилин.

Цей підхід дає змогу домогтися стабільного і функціонального суглоба за мінімального навантаження на організм дитини.