Сон у коридорі чи укритті, тривоги посеред ночі — усе це сильно виснажує організм.
У новому випуску подкасту «Розмова з лікарем» сомнолог медичного центру «Doctor Sam» Дар’я Пилипенко розповідає, як сон впливає на імунітет та відновлення, і ділиться простими способами, як виспатися під час обстрілів, навіть у стресових умовах війни.
Безсоння і недосип позначаються на всьому організмі. Найбільше страждають ендокринна, серцево-судинна та імунна системи.
«Імунітет страждає, на жаль, дуже сильно. Дослідження показують, що навіть якщо кілька ночей поспати лише по 4–5 годин, продукція клітин-кіллерів знижується на 70%. А це означає — вищий ризик запалень і вірусних інфекцій», — пояснює сомнолог.
У людей, які сплять менше ніж 5 годин, ймовірність захворіти після контакту з вірусом набагато вища. Більше того, перед вакцинацією рівень антитіл у тих, хто спав 7–9 годин, приблизно удвічі вищий, ніж у тих, хто спав лише 5 годин.
Отже, сон під час війни — це не розкіш, а фізіологічна потреба, без якої слабшає імунітет і підвищується вразливість до інфекцій.
Навіть у коридорі, метро чи сховищі — сон можливий, якщо тіло відчуває безпеку.
«Якісний сон неможливий без мінімального комфорту. Але головне — не локація, а внутрішній стан спокою. Людина може заснути, коли мозок відчуває, що їй безпечно», — каже Дар’я Пилипенко.
Дехто спить краще саме в укритті чи метро, бо там зменшується тривога, менше зовнішніх подразників і світлових сигналів.
Навпаки, залишаючись удома під час сирен, люди часто не сплять зовсім — сон стає депривованим, тобто організм не відновлюється взагалі.
Головне правило:
Обирайте місце для сну не за зручністю, а за тим, де ви почуваєтеся спокійніше і можете зануритися в сон на кілька годин без пробуджень.
Навіть якщо умови далекі від комфортних, підготовка до сну допоможе знизити рівень стресу й налаштувати мозок на відпочинок.
«Наш мозок кожної мілісекунди прогнозує майбутнє. Під час війни ми втрачаємо цю здатність, тому відчуваємо стрес. Підготовка до сну — це спосіб повернути контроль і стабільність», — зазначає лікарка.
Коли рівень тривоги високий, звичні поради “просто розслабитися” не працюють. У цей момент потрібно заспокоїти тіло — тоді розслабиться й психіка.
«Стрес осідає в тілі, тому працювати треба саме з тілом», — пояснює Дар’я Пилипенко.
«Ми не можемо одночасно думати про обстріли та концентруватися на напруженні в м’язах. Тому такі вправи — це справжній антистрес», — каже сомнолог.
Якщо вночі спати не вдалося, денний короткий сон (power nap) допоможе частково відновитися.
«Це правильна практика. Якщо ми не доспали вночі — треба дати мозку компенсаторний відпочинок», — зазначає лікарка.
Міні-дрімота навіть у машині чи на роботі освіжає, відновлює концентрацію та стабілізує настрій.
«Це може бути сон кондуктора — тримаєш ключі в руці, засинаєш, рука розслабляється, ключі падають — ти прокидаєшся після короткої, але відновлювальної фази сну», — радить сомнолог.
Нестача сну б’є не лише по енергії, а й по емоційній стабільності.
«Коли ми недоспали, у першу чергу страждає концентрація, увага, пам’ять. Зростає дратівливість, нетерпимість, конфліктність — навіть через дрібниці», — пояснює Пилипенко.
Через постійне недосипання підвищується рівень аденозину — речовини, що створює “тиск сну”. Коли ми не відпочиваємо, аденозин не встигає вивестися — тому ми залишаємося сонливими, розсіяними, неуважними. Саме після зміни графіка сну, навіть на одну годину, фіксується ріст ДТП та виробничих травм. А під час війни, коли сон уривчастий і тривожний, ці ризики зростають у рази.
Послухайте повний епізод подкасту “Розмова з лікарем” із сомнологом Дар’єю Пилипенко, щоб дізнатися: