«Ацетон» у дітей: міф чи діагноз? Пояснює лікар

Багато батьків панікують, почувши від педіатра чи в лабораторії: «У вашої дитини підвищений ацетон». У соцмережах можна знайти десятки порад, як «збити ацетон» у домашніх умовах — від суворих дієт до екзотичних засобів. 

---

Ми запитали педіатра Лідію Бабич, яка має понад 20 років досвіду, що це насправді означає, чому у західній медицині такий термін не використовують і як допомогти дитині.

Що таке «ацетон»?

«У нас це називається ацетонемічний синдром, але у США ви такого діагнозу не знайдете. Медична назва — недіабетичний кетоацидоз», — пояснює лікар. Це стан, коли організм через нестачу глюкози починає розщеплювати жири, утворюючи кетонові тіла, які при накопиченні викликають нудоту, блювання, біль у животі та зневоднення.

Чому це трапляється саме у дітей?

У дітей печінка має менші запаси глікогену, тому навіть коротка відмова від їжі може запустити ацетонемічний синдром. Основні фактори:

1. Пропуск або затримка прийому їжі.
2. Фізичне або емоційне навантаження.
3. Зміна обстановки (екскурсії, подорожі, свята).
4. Хвороби з температурою.
5. Інтенсивні тренування.

«Якщо дитина поїхала на екскурсію, перекусила абияк або взагалі пропустила обід, а ввечері її нагодували “нормальним” супом, це вже може не врятувати від блювання», — пояснює лікар.

Чи завжди це через погане харчування?

Не зовсім. Є діти, які харчуються добре, але більш чутливі до перерв у їжі. Особливо — худенькі, активні та рухливі.

Важливо: доданий цукор у раціоні маленьких дітей — тема дискусій, але для тих, хто схильний до кетоацидозу, невеликі солодкі перекуси протягом дня — це профілактика, а не шкідлива звичка.

Чим можна підживлювати дитину:

• фрукти (банан, яблуко, виноград);
• сухофрукти (родзинки, фініки, цукати);
• бутерброд з медом;
• печиво або вафлі;
• шматочок зефіру.

Симптоми ацетону у дітей

Якщо ви помітили ці прояви, варто перевірити глюкозу та кетони. Продукти цього процесу — кетонові тіла — накопичуються в крові, і при високій концентрації викликають:

• нудоту, блювання;
• біль у животі, іноді короткочасну діарею;
• запах ацетону з рота;
• сонливість, слабкість;
• ознаки зневоднення.

Як відрізнити від діабетичного кетоацидозу?

Ключова відмінність:

• При діабеті — висока глюкоза в крові через дефіцит інсуліну.
• При ацетонемічному синдромі — глюкоза нормальна або знижена.

«Достатньо виміряти глюкозу під час епізоду. Якщо вона нормальна або низька, діабет шукати не треба», — каже лікар.

Що робити при підвищеному ацетоні у дитини?

Завдання — дати швидкі вуглеводи та зняти симптоми. Допоможуть:

• Солодкий чай, компот, сік, газована вода з цукром, наприклад кола (не «зеро»).
• Легкі вуглеводні продукти: мед, сухофрукти, печиво.
• Протиблювотні засоби за призначенням лікаря (є форми для прийому всередину та у вигляді інʼєкцій).
• Відпоювання після 10–15 хвилин паузи після блювання, маленькими ковтками.

Профілактика ацетонемічного синдрому у дітей

Правильний режим харчування допомагає уникати повторних випадків.

• Регулярне надходження вуглеводів.
• Легкі солодкі перекуси у поїздках, під час хвороб чи активних ігор.
• Пильність у періоди стресу та зміни розпорядку.

«Іноді маленька зефірка у шкільному рюкзаку рятує від великої проблеми», — підсумовує лікар.

Ще більше порад про лікування ацетону у дітей від Лілії Бабич — у нашому подкасті.