Давайте не вигоряти!

Ми часто зіштовхуємося з терміном «емоційне вигорання», іноді намагаємося самі у себе його діагностувати і навіть вилікувати своїми силами. Кваліфіковано про вигоряння, причини його виникнення та шляхи подолання нам розповів Антон Куликович, лікар-психіатр з 10-річним стажем роботи, представник берлінського практіса Ігоря Ладижинського на території СНД і лектор київської політичної академії «Грушевського, 5».

DOC.ua: Як завжди проявляється вигоряння?

Антон Юрійович: Перш за все зазначу, що сьогодні поняття «емоційне вигорання», як і багато інших психологічних і психіатричні терміни, — спотворено і надмірно узагальнено. Часто його плутають з банальною життєвою неорганізованістю, коли людина не знає за що хапатися, плутається у справах і завданнях. Тому вкрай важливо зрозуміти, що ж з вами відбувається насправді. Можливо, вам просто не вистачає відпочинку або ви занадто занурені у якийсь конфлікт.

Емоційне вигорання — це втрата інтересу до однієї з важливих сфер свого життя: байдужість до сім'ї, роботи, друзів, батьків. Спостерігається хронічне нехтування вирішенням нагальних питань. У результаті гора таких завдань пригнічує інтерес людини до того, що він робить.

Емоційне вигорання може виникати по-різному. Наприклад, ви приходите на нову роботу, бачите перед собою цікаві завдання, відчуваєте натхнення. Це на одній чаші ваг. На іншій — рутина, бюрократія, тяганина, конфлікти. Як зробити так, щоб негатив НЕ переважив? Кращий варіант — знайти в колективі досвідченого фахівця, який може стати на перших порах вашим наставником, зав'язати з ним дружні стосунки, прислухатися до його порад. Правда, це не завжди виходить  силу різних причин. І, якщо ви відчуваєте, що настало вигорання, то краще звернутися до кваліфікованого психотерапевта. Його допомога буде неоціненною.

DOC.ua: Чи можна самостійно визначити у себе цю проблему і спробувати впоратися з нею наодинці?

Антон Юрійович: Зникнення інтересу до будь-якої сфери — перша ознака того, що у вашому житті щось пішло не так. І добре, якщо ви поки байдужі тільки до одного з численних проявів своєї діяльності в суспільстві. Якщо їх кілька — дзвінок дуже тривожний, це серйозна симптоматика, яка вимагає негайного втручання фахівця.

Ні в якому разі не намагайтеся займатися самолікуванням — воно тільки на шкоду. Крім того, не можна йти шляхом самообману, створювати всередині себе ілюзію благополуччя за допомогою зовнішніх чинників і шкідливих звичок. Це можуть бути алкоголізм, ігроманія, пристрасть до наркотиків. Такий підхід тільки погіршує становище і явно не йде на користь найціннішому —— нашому здоров'ю, нашій психіці.

DOC.ua: Яка роль близьких людей у цій ситуації?

Антон Юрійович: Тут, перш за все, треба говорити про емоційну підтримку. Це дуже важливо і дуже потрібно. Але не варто плутати таку підтримку з зайвою і невиправданою опікою над людиною. Є ризик отримати в сім'ї утриманця, та ще й з пригніченою психікою. Тому максимум, що можуть зробити друзі і близькі — наситити емоційно своєю підтримкою і увагою.

Важлива і роль самої людини, який відчув вигорання. Він не повинен замикатися у собі. Ми створіння соціальні, це визначено біологічно і ховатися у своїй раковині загрожує посиленням нервових розладів. Також шкідливо підживлювати у собі так звану «сильну особистість», якій все під силу. Наслідками зазвичай стають емоційні зриви та прояв невмотивованої агресії по відношенню до оточуючих.

DOC.ua: Чи в змозі керівник допомогти підлеглому подолати емоційне вигорання?

Антон Юрійович: Ні, завдання керівника не в цьому. В ідеалі він повинен створити такі умови і такий мікроклімат, щоб вигорання не відбулося. Перш за все, ми говоримо про підтримку і натхнення команди на рішення поставлених завдань, про те, щоб підживлювати в людях інтерес до того, що вони роблять. Мова не йде про якийсь надмірний лібералізм або необґрунтовані поблажки. Ми говоримо про побудову ефективної системи, яка включає в себе і розвиток персоналу: навчальні програми та практикуми. Не зайвими будуть і періодичні опитування про задоволеність співробітників своєю роботою, які можуть стати дієвим інструментом по визначенню потенційних ризиків вигорання. Це і є завдання керівника в даному контексті.

DOC.ua: Як лікують емоційне вигорання фахівці?

Антон Юрійович: У країнах з розвиненою медициною, наприклад, у Німеччині, застосовують комбіновану терапію: пацієнтові надають і психотерапевтичну, і фармакологічну допомогу. При цьому дуже важливо розуміти, що ніколи не можна впоратися з емоційним вигоранням одними препаратами. Це шлях в нікуди, який може серйозно нашкодити людині. Тому слід застосовувати виключно комбінований метод.