Найпопулярніші міфи про донорство: що правда, а що ні
Донорство рятує життя, але навколо нього досі існує багато міфів і страхів, які зупиняють людей від першого кроку.
У цьому випуску подкасту «Розмова з лікарем» терапевт Олексій Хабаль пояснює, кому можна бути донором, чи безпечно здавати плазму, чи боляче проходить процедура, а також розповідає, як підготуватися до донації.
DOC.UA реалізував партнерство з Biopharma Plasma заради життя — кожна донація в цих центрах допомагає створювати життєво важливі препарати для пацієнтів в Україні. Детальніше про партнерство можна прочитати у спеціальному матеріалі DOC.UA та Biopharma Plasma.
Кому не можна бути донором
Щоб зрозуміти, чи можна здавати кров або плазму, важливо знати про протипокази. Вони бувають абсолютні та тимчасові.
Абсолютні протипокази
Перед тим як прийняти рішення про донорство, варто знати перелік станів, за яких людина не може бути донором взагалі.
- вірусні інфекції крові (гепатити B, С, ВІЛ, сифіліс);
- туберкульоз;
- захворювання крові;
- онкологічні хвороби;
- тяжкі серцево-судинні захворювання;
- інсулінозалежний цукровий діабет.
«Це ті випадки, коли донорство неможливе незалежно від ситуації», — наголошує лікар.
Тимчасові протипокази
Окрім цього, існують ситуації, коли донорство варто просто відкласти.
- гострі вірусні інфекції;
- прийом певних медикаментів;
- погане самопочуття;
- небажання донора.
«Якщо донор почувається не так, як зазвичай, краще утриматися від процедури й прийти іншим разом», — додає спеціаліст.
Найпоширеніші міфи про донорство
«Донорство — це простий і водночас дуже важливий спосіб рятувати життя. Але часто люди не наважуються зробити перший крок через страхи або недостовірну інформацію», — пояснює лікар.
Саме тому навколо донорства крові та донорства плазми виникає багато упереджень. Розглянемо найпоширеніші з них.
Міф №1: Під час донорства можна заразитися
Це один із найпоширеніших страхів серед людей, які лише думають про першу донацію.
«Заразитися під час здачі плазми неможливо. Використовуються лише одноразові стерильні системи, які після процедури утилізують», — пояснює лікар.
У плазмацентрах діють суворі протоколи безпеки:
- одноразові стерильні системи;
- утилізація після кожної процедури;
- зміна рукавичок перед кожною венепункцією;
- контроль стерильності на всіх етапах.
Міф №2: Донорство — це боляче
Страх болю часто зупиняє людей ще до першої спроби.
«Сам момент болю можна порівняти зі здачею звичайного аналізу крові з вени», — каже лікар.
Більшість донорів описують відчуття як:
- короткий укол;
- легкий дискомфорт на початку;
- відсутність болю під час самої процедури.
Міф №3: Відновлення після донації триває дуже довго
Багато хто думає, що організм «довго приходить до тями» після процедури.
Насправді відновлення відбувається швидко:
- кількісний склад плазми — за 24 години;
- білки та імуноглобуліни — за 48 годин;
- загальне самопочуття — часто вже в день донації.
Повторна донація плазми дозволена раз на 14 днів.
Міф №4: Донором не може бути людина зі шкідливими звичками
Поширена думка, що курці або люди, які вживають алкоголь, автоматично не можуть бути донорами.
Насправді можна бути донором, якщо дотримуватися правил:
- не палити за 1–2 години до і після донації;
- не вживати алкоголь мінімум за 48 годин;
- обмежити кофеїн перед процедурою.
Міф №5: Потрібна жорстка дієта донора
Цей міф дуже часто лякає потенційних донорів.
«Не потрібно мучити себе дієтами. Головне — поїсти, випити води й прийти в нормальному стані», — пояснює лікар.
Насправді:
- не потрібні спеціальні раціони;
- не потрібні жорсткі обмеження;
- важливо просто не приходити голодним;
- бажано обмежити дуже жирну їжу.
Міф №6: Донорство крові і донорство плазми — це одне й те саме
Люди часто не розуміють різниці між процедурами.
Є принципова відмінність:
- донорство крові — швидка процедура, приблизно 10 хвилин;
- донорство плазми — плазмаферез, коли кров центрифугується і забирається лише плазма, а клітини повертаються в організм.
Міф №7: Якщо страшно — треба змусити себе
Насправді страх — це нормальна реакція.
Якщо людина почувається погано або психологічно не готова:
- донацію краще відкласти;
- прийти в інший день;
- не змушувати себе.
«Якщо донор каже: “Я сьогодні не такий, як завжди”, я рекомендую перенести процедуру», — говорить лікар.
Міф №8: На донорство потрібно приходити голодним
Це міф, який лікарі чують найчастіше.
«Ні. І ще раз ні. На донорство потрібно приходити поївши», — наголошує лікар.
Саме прийом їжі перед процедурою:
- зменшує ризик запаморочення;
- покращує самопочуття;
- робить донацію безпечнішою;
- знижує ризик втрати свідомості.
Міф №9: Донорство не має користі для самого донора
Насправді донор отримує не лише моральне задоволення.
Регулярні донори мають:
- постійний медичний контроль;
- регулярні аналізи;
- раннє виявлення захворювань;
- безкоштовний лабораторний чекап.
Як проходить донорство плазми
Процедура плазмаферезу складається з кількох етапів:
- медичний огляд;
- аналіз крові;
- сама процедура;
- відпочинок після донації.
Під час плазмаферезу кров проходить через апарат: плазма відокремлюється, а клітини крові повертаються в організм.
Скільки триває процедура
У середньому:
- донорство крові — 10–15 хвилин;
- донорство плазми — 40–60 хвилин.
Як швидко відновлюється організм
Більшість донорів почуваються добре вже того ж дня.
Рекомендації після донації:
- пити більше води;
- уникати фізичних навантажень;
- нормально поїсти;
- виспатися.
Чому донорство важливе
Плазма потрібна щодня — для лікування важких станів, операцій, імунних порушень.
«Одна донація може допомогти кільком людям», — каже лікар.
Донорство плазми — це безпечна процедура, якщо дотримуватися рекомендацій лікарів. А головне — це простий спосіб зробити щось справді важливе. Дізнавайтеся всі деталі та ставайте донором!
Хочете почути більше пояснень від лікаря — подивіться подкаст і дізнайтеся, як усе працює насправді.
Ще цікаве про донорство:
