Що таке серцева недостатність та як вона лікується

Серцева недостатність — одна з найпоширеніших причин госпіталізації людей старшого віку та одне з найсерйозніших хронічних захворювань серцево-судинної системи. 

За оцінками фахівців, із серцевою недостатністю живуть десятки мільйонів людей у світі, а без своєчасного лікування захворювання поступово прогресує. Водночас сучасна медицина дозволяє значно уповільнити його розвиток, покращити якість життя та знизити ризик небезпечних ускладнень.

Що таке серцева недостатність

Серцева недостатність — це клінічний синдром, при якому серце не може перекачувати достатню кількість крові відповідно до потреб організму або робить це лише за рахунок підвищеного навантаження.

Попри поширену думку, серце при цьому не "зупиняється" і не перестає працювати. Воно продовжує скорочуватися, але вже не справляється зі своєю насосною функцією. У результаті кров починає застоюватися в легенях, нижніх кінцівках або інших органах, а тканини отримують менше кисню.

Причини серцевої недостатності

Причини серцевої недостатності можуть бути різними, але найчастіше захворювання розвивається як наслідок інших патологій серця або судин.

До основних причин належать:

• артеріальна гіпертензія;
• ішемічна хвороба серця;
• перенесений інфаркт міокарда;
• кардіоміопатії;
• порушення серцевого ритму;
• вроджені вади серця;
• захворювання серцевих клапанів.

Також ризик розвитку серцевої недостатності підвищують цукровий діабет, хронічна хвороба нирок, ожиріння, куріння, надмірне вживання алкоголю, малорухливий спосіб життя та деякі лікарські препарати, зокрема окремі засоби для лікування онкологічних захворювань.

У багатьох випадках розвитку серцевої недостатності можна запобігти завдяки своєчасному лікуванню гіпертонії, ішемічної хвороби серця та контролю факторів ризику.

Які бувають види серцевої недостатності

Лікарі класифікують серцеву недостатність за кількома критеріями.

Гостра серцева недостатність

Гостра серцева недостатність розвивається раптово — протягом кількох хвилин, годин або днів. Найчастіше вона виникає після інфаркту міокарда, тяжких порушень серцевого ритму, гострого ураження клапанів або масивної тромбоемболії легеневої артерії. Цей стан є невідкладним і потребує негайної медичної допомоги, а лікування зазвичай проводиться в умовах стаціонару.

Хронічна серцева недостатність

Найпоширеніший варіант — хронічна серцева недостатність. Вона розвивається поступово — іноді протягом багатьох років. Спочатку симптоми виникають лише під час фізичного навантаження, але без лікування починають турбувати навіть у стані спокою. Тому рання діагностика та своєчасне лікування допомагають сповільнити прогресування захворювання.

Лівошлуночкова серцева недостатність

Лівий шлуночок забезпечує кров'ю всі органи та тканини організму. Якщо він працює недостатньо ефективно, кров починає застоюватися у легенях. Через це виникають:

• задишка при серцевій недостатності;
• відчуття нестачі повітря;
• сухий кашель;
• утруднення дихання у положенні лежачи;
• нічні напади задухи.

Правошлуночкова серцева недостатність

Якщо більше страждає правий шлуночок, кров застоюється у великому колі кровообігу.

Типовими проявами є:

• набряки при серцевій недостатності на стопах і гомілках;
• збільшення живота через накопичення рідини;
• важкість або біль у правому підребер'ї;
• збільшення печінки.

Правошлуночкова недостатність нерідко розвивається як наслідок тривалої лівошлуночкової недостатності.

Симптоми серцевої недостатності

Симптоми серцевої недостатності часто наростають поступово, тому люди можуть тривалий час не звертати на них уваги або пов'язувати їх із віком чи перевтомою.

Найхарактернішими проявами є:

• задишка, особливо під час фізичного навантаження або у положенні лежачи;
• швидка втомлюваність;
• зниження витривалості;
• набряки на стопах, гомілках або щиколотках;
• прискорене серцебиття;
• нічні позиви до сечовипускання;
• збільшення маси тіла через затримку рідини;
• сухий кашель;
• відчуття переповнення живота або зниження апетиту.

На ранніх стадіях симптоми можуть виникати лише під час фізичного навантаження. У міру прогресування захворювання вони стають більш вираженими й можуть турбувати навіть у стані спокою.

Діагностика серцевої недостатності

Діагностика серцевої недостатності починається з огляду лікаря, оцінки симптомів, анамнезу та фізикального обстеження. Для підтвердження діагнозу можуть призначати:

• електрокардіограму (ЕКГ);
• ехокардіографію (УЗД серця);
• аналізи крові, зокрема визначення BNP або NT-proBNP;
• рентгенографію органів грудної клітки.

За необхідності лікар може рекомендувати МРТ або КТ серця, навантажувальні тести чи коронарографію, якщо є підозра на ішемічну хворобу серця.

Саме ехокардіографія сьогодні вважається одним із найважливіших методів діагностики, оскільки дозволяє оцінити фракцію викиду, скоротливу функцію серця, стан клапанів і визначити тип серцевої недостатності.

Лікування серцевої недостатності

Лікування серцевої недостатності залежить від причини, форми та стадії захворювання. У більшості випадків повністю вилікувати його неможливо, проте сучасна терапія дозволяє контролювати симптоми, уповільнити прогресування хвороби, зменшити кількість госпіталізацій і покращити якість життя.

Основу лікування становить поєднання медикаментозної терапії, зміни способу життя, терапії основного захворювання та регулярного спостереження у кардіолога.

Медикаментозне лікування

Сьогодні для лікування серцевої недостатності застосовують кілька груп препаратів, кожна з яких впливає на різні механізми розвитку захворювання та допомагає покращити прогноз.

Найчастіше лікар може призначити:

• інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) або блокатори рецепторів ангіотензину II (БРА), а в окремих випадках — препарати групи ARNI, які зменшують навантаження на серце;
• бета-блокатори, що сповільнюють серцевий ритм і покращують роботу серцевого м'яза;
• антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів (антагоністи альдостерону), які допомагають зменшити затримку рідини та покращують прогноз;
• інгібітори SGLT2 — одна з базових груп препаратів для пацієнтів із серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду. Вони знижують ризик госпіталізації та серцево-судинної смерті незалежно від того, чи має людина цукровий діабет;
• діуретики (сечогінні препарати), які допомагають вивести надлишок рідини, зменшити набряки та полегшити задишку. Водночас вони не сповільнюють прогресування захворювання і не впливають на виживаність, а використовуються переважно для контролю симптомів.

За наявності порушень серцевого ритму, супутніх захворювань або інших показань лікар може призначити додаткові препарати. Самостійно змінювати дозування або припиняти прийом ліків не можна, навіть якщо самопочуття покращилося.

Зміна способу життя

Медикаментозна терапія буде найбільш ефективною лише разом зі зміною способу життя. Пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендують:

• регулярно контролювати артеріальний тиск;
• відмовитися від куріння;
• максимально обмежити алкоголь;
• підтримувати здорову масу тіла;
• виконувати помірну фізичну активність після консультації з лікарем. Регулярні вправи допомагають покращити переносимість навантажень, однак під час гострого загострення необхідний тимчасовий спокій;
• обмежити споживання кухонної солі;
• за рекомендацією лікаря контролювати добове споживання рідини;
• щодня зважуватися. Найкраще робити це щоранку після туалету та до сніданку. Різке збільшення маси тіла на 2–3 кг за кілька днів може свідчити про затримку рідини та потребує консультації лікаря.

Коли потрібні операції або спеціальні пристрої

Якщо медикаментозне лікування не дозволяє контролювати захворювання, можуть застосовувати сучасні методи лікування. У деяких випадках пацієнтам встановлюють:

• імплантований кардіовертер-дефібрилятор (ICD), який запобігає небезпечним порушенням серцевого ритму;
• систему серцевої ресинхронізувальної терапії (CRT), що допомагає покращити скорочення серця у певних категорій пацієнтів.

Якщо причиною серцевої недостатності є захворювання клапанів або значне звуження коронарних артерій, може знадобитися кардіохірургічне лікування.

У найтяжчих випадках розглядають трансплантацію серця або імплантацію механічних систем підтримки кровообігу.

Коли потрібна госпіталізація

При гострій серцевій недостатності або різкому погіршенні стану лікування вдома може бути небезпечним. Негайно звернутися по медичну допомогу потрібно, якщо з'явилися:

• сильна задишка при серцевій недостатності у стані спокою;
• відчуття задухи або різке утруднення дихання;
• біль або стискання в грудній клітці;
• кашель із рожевим пінистим мокротинням;
• різке збільшення набряків при серцевій недостатності;
• непритомність або виражене запаморочення;
• дуже швидке чи нерегулярне серцебиття;
• значне зниження артеріального тиску;
• сатурація кисню менше 90% (за наявності пульсоксиметра).

Такі симптоми можуть свідчити про гостру декомпенсацію серцевої недостатності та потребують невідкладної медичної допомоги.

Профілактика серцевих захворювань

Найкращий спосіб знизити ризик розвитку серцевої недостатності — своєчасно контролювати захворювання, які можуть до неї призвести.

Профілактика серцевих захворювань включає:

• регулярний контроль артеріального тиску;
• своєчасне лікування ішемічної хвороби серця;
• контроль рівня холестерину та глюкози крові;
• відмову від куріння;
• регулярну фізичну активність;
• збалансоване харчування;
• підтримання здорової маси тіла;
• повноцінний сон;
• обмеження вживання алкоголю.

Людям, які вже мають серцеву недостатність, важливо регулярно відвідувати кардіолога, не пропускати прийом призначених препаратів і повідомляти лікаря про будь-які зміни самопочуття.

Якщо з'являються задишка, набряки, швидка втомлюваність або відчуття перебоїв у роботі серця, не варто відкладати візит до лікаря. Чим раніше буде проведена діагностика та розпочато лікування серцевої недостатності, тим більше шансів зберегти активність, покращити якість життя та запобігти прогресуванню захворювання.

Довідка DOC.UA: записатися на прийом до кардіолога можна на сайті.