Прееклампсія – як виявити ускладнення вагітності на пізніх термінах. Лікування і профілактика ПЕ.
Тут ви зможете вибрати лікаря, що займається лікуванням Прееклампсія Якщо ви не впевнені в діагнозі, запишіться на прийом до терапевта або лікаря загальної практики для уточнення діагнозу.

Прееклампсія — це ускладнений перебіг вагітності, що виникає на пізніх термінах і несе небезпеку для здоров'я і життя майбутньої матері, а також плода. При даній патології організм жінки не справляється з високим навантаженням, що виражається в підвищеному артеріальному тиску і появою білка в сечі. Загальний стан пацієнтки — важкий або середньої тяжкості. Прогноз захворювання залежить від своєчасно розпочатого лікування. При діагнозі прееклампсія протокол включає використання ряду препаратів, а після 37 тижнів — розродження. Без медикаментозної терапії прееклампсія може стрімко перерости в еклампсію, що спостерігається в одному випадку з 200 і без інтенсивної терапії закінчується летальним результатом.

Головними симптомами захворювання є артеріальна гіпертензія і порушення функції нирок. Аналізи показують наявність білка в сечі, а також ряд інших порушень. Прееклампсія при вагітності після 20 тижнів може мати такі прояви:
Якщо виявлена важка (рання) прееклампсія, симптоми посилюються ризиком передчасних пологів і ускладненнями у новонародженого.
Достовірно не встановлені точні причини патології вагітних. Факторами є:
Якщо попередня вагітність протікала нормально і пологи пройшли без ускладнень, ризик прееклампсії істотно знижується в порівнянні з первородящими жінками. Якщо другі пологи наступають через значний (15 і більше років) період після перших, ризик захворювання збільшується в кілька разів.

Спостереження за перебігом вагітності вкрай важливо для попередження важких ускладнень прееклампсії. Акушер-гінеколог призначає майбутньої матері дослідження крові і сечі, щоб на ранніх стадіях виявити ознаки токсикозу. Діагноз встановлюють на основі наявних симптомів і результатів лабораторних аналізів. При спостереженні вагітності можуть бути виявлені й інші порушення, що дозволить вчасно розпочати лікування.
Показаннями для проведення діагностичних заходів є підвищення кров'яного тиску у вагітної до 140/90 мм. рт. ст. і вище, а також появи білка в сечі. Дослідження при даному захворюванні включають:
Завдяки застосуванню комбінованого скринінгу схильність до захворювання може бути виявлена ще в 1 триместрі вагітності.

Важка форма прееклампсії може розвинутися раптово на тлі нормального самопочуття при наявності певних чинників. При цьому спостерігаються такі ускладнення:
При ранній прееклампсії нерідко спостерігаються відставання в розвитку плода і необхідність передчасного розродження. У недоношеної дитини відзначаються проблеми з серцево-судинною системою, жовтяниця, порушення роботи легенів. Стрімке раптове погіршення стану може закінчитися летальним результатом, що становить близько 3% жінок з групи ризику.
У лікуванні захворювання головну роль відіграє прогнозування, що включає вимірювання артеріального тиску, УЗД, біохімічний маркер, лабораторний тест на ПФР, виявлення рівня білка в сечі. Правильна діагностика дозволяє виявити число пацієнток в таких співвідношеннях:
|
Термін до 34 тижнів вагітності |
Термін до 37 тижнів вагітності |
Доношений плід (понад 37 тижнів) |
|
80% вагітних |
65% вагітних |
45% вагітних |
Найкращі результати терапії спостерігаються при своєчасному лікуванні, тобто при виявленні перших ознак пізнього важкого токсикозу ще до їх клінічного прояву. Лікарська терапія включає тривалий регулярний прийом аспірину з профілактичною метою.
При підвищенні тиску і приєднання інших симптомів призначають внутрішньовенну ін'єкцію сульфату магнію і препарати для стабілізації стану і попередження рецидивів.
Важливу роль в попередженні еклампсії грає регулярне обстеження і постановка правильного діагнозу. Якщо підозрюється прееклампсія, класифікація захворювання дозволяє прийняти вірне рішення щодо необхідності госпіталізації.
В умовах стаціонару хворій призначають препарати для купірування судом, сечогінні засоби, діаліз. Наростання симптомів і загрозливий для життя стан є показанням до термінового розродження.
Пацієнтки з даним захворюванням повинні відвідувати гінеколога не рідше 1 разу на тиждень, проводити регулярне вимірювання артеріального тиску, а також здавати кров і сечу для лабораторних досліджень. Важлива помірна фізична активність, нестресова діагностика стану плода. Якщо виявлена прееклампсія у вагітних, лікуючий лікар може призначити консультації інших фахівців: ендокринолога, кардіолога, офтальмолога. Жінки з групи підвищеного ризику повинні проходити лікування і спостереження в умовах стаціонару.