Поліноз (Сінна лихоманка)

Алергія у дорослих та дітей – гіперчутлива реакція імунної системи на різноманітні речовини, які конкретний організм розпізнає як «небезпечні», але вони в нормі таку реакцію викликати не повинні. Якщо у людини розвинулася алергія – симптоми та лікування цієї недуги залежать від того, які види алергії виявлені у людини.

За статистикою поширеність сезонного нежитю (алергічного риніту) серед населення різних країн коливається в межах від 10% до 30% згідно з даними Всесвітньої організації алергії (WAO). При цьому варто врахувати той факт, що лише 60% хворих звертаються за лікарською допомогою, а решта самостійно бореться з недугою.

По всьому світу спостерігається зростання захворюваності на алергічний риніт, що пов'язано з погіршенням екологічних умов проживання людини (забруднення повітря), змінами клімату (температура, вологість, грози) та високою частотою переїздів людини (подорожі, відрядження).

Алергічний риніт є глобальною проблемою, оскільки зачіпає не тільки фізичне, а й психоемоційне здоров'я людини, соціальні аспекти її життя та зумовлює значні фінансові витрати для хворого, його сім'ї та суспільства.

Класифікація алергічного риніту (ARIA 2008):

Легкий ступінь тяжкості (наявність всіх характеристик):

• не призводить до порушення сну;
• не позначається негативним чином повсякденної фізичної активності;
• не призводить до зниження якості навчання/роботи;
• відсутні болючі прояви захворювання.

Середній/важкий ступінь тяжкості (наявність хоча б одного або кількох характеристик):

• порушення сну, спровоковане хворобою;
• негативний вплив на повсякденну фізичну активність;
• зниження якості навчання/роботи;
• болючі симптоми.

Причини

Ініціатором запуску алергічної реакції при полінозі є надзвичайно дрібний пилок (0.02-0.04 мм) вітрозапильних рослин (трав, бур'янів, дерев). У зв'язку з цим пік захворюваності на алергічний риніт суворо збігається з періодами цвітіння причинних рослин.

Чутливість до пилку рослин обумовлюється спадковою схильністю до алергії, зниженою активністю захисного миготливого епітелію і інзальною гіперреактивністю.

Тому, вступаючи в первинний контакт зі слизовою оболонкою носової порожнини, пилок призводить до утворення в її клітинах специфічних речовин, які запускають каскад запальних реакцій при повторному попаданні частинок пилку.

На наших широтах виділяють такі періоди цвітіння рослин, які є індукторами (стимуляторами) запуску алергії: весняний, літній та осінній.

• Рослини, цвітіння яких припадає на весняний період (початок квітня – кінець травня): береза, вільха, тополя, дуб, горіх, ліщина, клен та багато інших. Важливо враховувати перехресні алергічні реакції, що виникають у пацієнтів з алергією до пилку дерев (наприклад, береза):
  • харчова алергія на груші, яблука, абрикоси, сливи, персики, ківі, черешню, вишню, горіхи, петрушку, селеру та моркву;
  • харчова алергія на березовий сік;
  • лікарська алергія на препарати, що містять березові нирки, вільхові шишки, кору дуба і т.д.
• Рослини, цвітіння яких припадає на літній період (початок червня – початок серпня): тонконіг, мітлиця, костриця, їжака збірна, тимофіївка, райграс, кукурудза, пшениця, ячмінь, овес, жито, ковила, пирій тощо. Перехресні алергічні реакції, що розвиваються разом з алергією на пилок злакових рослин:
  • харчова алергія на будь-які злакові та борошняні вироби;
  • харчова алергія на напої, які отримують бродіння злаків: квас, пиво;
  • харчова алергія на бобові, сою, щавель;
  • лікарська алергія на препарати, до складу яких входять злаки чи продукти їхньої переробки.
• Рослини, цвітіння яких припадає на осінній період (кінець серпня – початок жовтня): лобода, амброзія, полин. Перехресні алергічні реакції:
  • харчова алергія на насіння соняшнику та продукти, що їх містять (олія соняшникова, халва, майонез);
  • харчова алергія на гарбузові (огірки, кабачки, кавун, диня), пасльонові (баклажани, помідори), лебедові (шпинат, буряк), хрестоцвіті (гірчиця, капуста, редька)
  • харчова алергія на напої, що містять полиновий екстракт (абсент)
  • лікарська алергія на препарати та збори трав, до складу яких входить ромашка, полин, мати-й-мачуха, низка, календула.

Симптоми

Головними симптомами при алергічному риніті є:

• свербіж у носі;
• рідкі виділення з носа (ринорея);
• чхання, багаторазове та нападоподібне;
• закладеність носа.

Якщо хвороба торкається слизової оболонки очей, розвиваються симптоми алергічного кон'юнктивіту:

• свербіж в очах;
• сльозотеча;
• почервоніння очей.

Іноді до патологічного процесу може підключатися ротова та вушна порожнина. У цьому випадку розвивається фарингіт (запалення горла), серозний отит (запалення середнього вуха) та євстахіїт (запалення слизової оболонки барабанної порожнини та слухової (євстахієвої) трубки).

Якщо перебіг полінозу набуває середньотяжкого або важкого характеру, до місцевих симптомів приєднуються загальні прояви інтоксикації:

• головний біль;
• ослаблення нюху (нюху);
• розлад сну;
• слабкість.

При алергічному риніті легкого ступеня більшість симптомів спостерігаються менше 4 днів на тиждень або менше 4 тижнів поспіль, при середньотяжкому/важкому полінозі - більше 4 днів на тиждень і більше 4 тижнів поспіль.

Алергічний риніт потребує обов'язкової терапії, так як з кожним наступним сезоном цвітіння, симптоми алергії стають більш вираженими та тривалими.

Діагностика

• Консультація у двох фахівців для точної постановки діагнозу: лікаря-імунолога або алерголога та ЛОР-фахівця.
• Збір загальноклінічного та алергоанамнезу (про випадки алергії, які були раніше).
• Цитологія мазка зі слизової оболонки носової порожнини для виявлення еозинофілії, що спостерігається при алергічному риніті.
• Аналіз крові для визначення IgE-антитіл (загальний).
• Алергологічний аналіз:
  • шкірні проби із надзвичайно низькими дозами алергену;
  • аналіз крові для визначення IgE-антитіл (специфічних).
• Риноскопія - Вивчення порожнини носової порожнини.
• Риноманометрія - Визначення ступеня тяжкості носового дихання.

Лікування

Найважливішими умовами ефективного лікування алергічного риніту є обмеження його контакту з пилковими та перехресними харчовими та лікарськими алергенами.

З цією метою слід дотримуватись певних гігієнічних заходів у період цвітіння причинних рослин: щоденне вологе прибирання у приміщення, завішування вікон та дверей вологими простирадлами, які затримують пилок, ретельна особиста гігієна після кожної прогулянки. Варто уникати харчових продуктів, здатних спровокувати алергію, а також препаратів із лікарських рослин.

Лікарське лікування при алергічному риніті спрямоване на зняття симптомів хвороби. З цією метою застосовуються:

• Пероральні антигістамінні препарати 1-го (дифенгідрамін, прометазин, клемастин, хлоропірамін), 2-го (кетотифен, цетиризин, лоратадин) та 3-го поколінь (дезлоратадин).
• Протинабрякові препарати, що призначаються місцево, у вигляді крапель та спреїв у ніс: оксиметазолін, тетрагідрозолін, ксилометазолін, фенілефрин, нафазолін.
• Протизапальні препарати: глюкокортикостероїди (дексаметазон, бетаметазон, беклометазон, мометазон) місцево.
• Стабілізатори: препарати кромогліцієвої кислоти.

Специфічним лікуванням полінозу є проведення процедури аллерговакцинації (АСІТ). Суть методу полягає у введенні пацієнту надзвичайно низьких доз причинного алергену протягом одного або більше курсів, завдяки чому вдається досягти значного зниження чутливості його імунної системи до алергену та запобігти розвитку алергічної реакції при контакті з ним.

Фізіотерапевтичне лікування при алергічному риніті є допоміжним і переважно спрямоване на покращення загального стану пацієнта. Для цього використовують такі методи як галатерапія (лікування в соляних шахтах та печерах), лікувальне плавання, масаж, ЛФК, гірудотерапія (терапія медичними п'явками).

Санітарно-курортне лікування: пацієнтам рекомендується відпочивати на високогірних курортах із чистим повітрям та курортах біля природних карстових печер (соляних печер).

Профілактика

Для того щоб уникнути загострень алергії на пилок, треба дотримуватися досить простих рекомендацій:

• під час цвітіння рослин, що викликають алергію, необхідно відмовитися від різних поїздок на природу, за місто, прогулянок парком та відкритими місцевостями;
• вдома та в офісі потрібно тримати вікна закритими, щоб пилок не проникав з вулиці до приміщення. А якщо вікна тримати відчиненими – вішати на них щільну тканину, змочену у воді, так вона затримуватиме пилок на тканині;
• після перебування на вулиці треба приймати душ, прати одяг та чистити взуття;
• сушити випрані речі (не тільки одяг, а й рушники, постільна білизна) необхідно вдома, не вивішуючи його на вулицю;
• знаходитись на вулиці краще у вологу погоду, після дощу. У суху погоду краще уникати тривалих прогулянок;
• робити вологе прибирання будинку щодня, по можливості – і на роботі;
• не рекомендується "копатися" на городі, знаходиться на дачі, займатися розсадою;
• кілька разів на день слід промивати очі, полоскати горло;
• намагатися не брати на руки тварин, оскільки вони на шерсті переносять множинні алергени (пил, пилок та ін.)

Завдяки цим заходам, навіть за наявності полінозу, ви зможете комфортно перечекати цвітіння рослин, що викликають алергію.