Паратиф

Бактерія потрапляє в організм людини з водою або продуктами харчування. Після того, як мікроорганізм проходить шлунковий бар'єр, він потрапляє в кишечник, а звідти - в лімфатичні вузли, що викликає їх запалення.

При зниженому імунітеті захворювання може прогресувати, і мікроорганізм потрапляє в кров, а потім у внутрішні органи, чим викликає їх поразка і утворення вторинних вогнищ.

Симптоми

• підвищується температура тіла хворого;
• виникають симптоми інтоксикації організму (сонливість, втомлюваність, головний біль);
• нудота, пронос або закрепи;
• блідо-рожевий висип на шкірі.

Паратиф А симптоми:

• почервоніння очей;
• почервоніння шкіри обличчя;
• кашель і нежить;
• нудота, блювота, пронос;
• на 4-й день прогресування захворювання на шкірі з'являється блідо-рожевий висип, в деяких випадках спостерігається макулопапульозний висип, також зустрічається петехіальний висип. Висип рясний і поширюється на кінцівки, живіт і груди;
• підвищується температура тіла;
• підвищується потовиділення;
• озноб.

Паратиф В симптоми:

• біль в животі;
• блювота;
• пронос, запори;
• температура тіла підвищується (часто до 39-40 градусів);
• озноб;
• блідо-рожевий висип.

Паратиф С проходить з більш складними симптомами:

• біль в животі;
• пронос (рідкі випорожнення зеленого відтінку, що мають різкий запах);
• блювота;
• лихоманка;
• біль у м'язах;
• пожовтіння шкірних покрив.

Інфекція паратифів часто зустрічається у вигляді бактеріоносійства, що трапляється тоді, коли мікроорганізм є в організмі людини, але ніяк себе не проявляє. Носій інфекції відчуває себе здоровим.

Причини

Бактеріоносій або людина, хвора на паратиф, зі слиною, калом і сечею виділяє бактерії збудника. Таким чином, мікроорганізм може потрапити на предмети побуту і на харчові продукти, після чого можуть заразитися інші люди.

Переносником захворювання є мухи, які на лапках переносять бактерії збудника з сміттєвих контейнерів, продуктів харчування, стічних вод.

При паратифі С джерелом інфекції є велика рогата худоба, коли зараження відбувається при вживанні в їжу необробленого молока заражених тварин або погано прожареного м'яса.

Найчастіше зараження відбувається через воду. Водойми легше піддаються інфікуванню після того, як збудник потрапляє з ґрунту. Людина може захворіти після вживання некип'яченої води.

Діагностика

• Аналіз епідеміологічного анамнезу (встановлюється, які продукти харчування були вжиті, яку воду пила людина, чи були контакти з хворими людьми);
• аналіз скарг (коли з'явилося захворювання, коли почали проявлятися симптоми, характер висипу та інше);
• аналіз на виявлення бактерій (аналіз блювотних і калових мас, аналіз крові, аналіз промивних вод шлунка). Якщо там виростають колонії бактерій, то це підтверджує діагноз. Також
• визначається чутливість бактерій до антибіотиків, що дуже важливо для того, щоб призначити правильну терапію;
• серологічна діагностика - визначення наявності в крові антитіл до збудника.

Лікування

Лікування паратифів здійснюється в стаціонарі під контролем лікаря. Після виявлення чутливості до антибіотиків, призначається відповідні ліки. В організм вводяться сольові розчини або розчин глюкози, щоб заповнити кількість втраченої рідини в організмі хворої людини. Вводяться імуномодулюючі препарати, що підтримують роботу імунної системи.

Призначається певна дієта: з раціону виключають продукти, які містять клітковину, а також солоне, гостре, картопля, молоко, копчене. При ускладненнях проводиться переливання плазми або компонентів крові.

Ускладнення

При лікуванні захворювання антибіотиками воно може перейти в хронічну форму, що виражається в прояві рецидивів. При цьому процесі мікроорганізм переходить в сплячу форму, а під час виникнення сприятливих умов хвороба стає активною, і симптоми починають знову проявляти себе.

Бактеріоносійство формується:

• при хронічному перебігу хвороби;
• як явище після вже перенесеного захворювання.

Профілактика

• Перевірка співробітників торгівлі, громадського харчування, медичних і дитячих установ, працівників систем водопостачання на збудника захворювання;
• термічна обробка молока і м'ясних продуктів;
• профілактика на фермах тифу і паратифів;
• боротьба з мухами;
• дотримання правил особистої гігієни.