Причини Запалення викликає гемолітичний стрептокок групи А. До факторів виникнення і подальшого розвитку ревматизму, які дуже важливі для можливості здійснити профілактику, також відносяться: присутність ревматизму, або дифузних захворювань сполучної тканини, а також вроджена неповноцінність сполучної тканини, яка спостерігається у найближчих родичів, схильність гострої стрептококової інфекції і часті носоглоткові інфекції. Поширеність Захворюванню практично не схильні діти до трьох років. Лихоманка розвивається у схильних до неї осіб в основному у віці від семи до п'ятнадцяти років. Також їй більш схильні жінки. Симптоми В основному гостра ревматична лихоманка, особливо в перший раз, трапляється ще за часів шкільних років, буквально через одну або два тижні після хвороби гострої або ж в зв'язку із загостреним хронічної стрептококової інфекцією (ангіна, фарингіт). Далі у лихоманки настає «латентний» період, який триває, від однієї до трьох тижнів. В даний час хвороба протікає без будь-яких симптомів і невеликим нездужанням. Наступний етап хвороби проявляється завдяки вираженій клінічній картині, якій характерний кардит, поліартрит. Такі недуги супроводжуються болями і неприємними відчуттями в області серця, задишкою, серцебиттям, тахікардією, шумом на верхівці серця. Лікування Протягом перших десяти днів хворому за умови легкого перебігу хвороби необхідно дотримуватися полупостільного режиму, а під час яскравого вираженої важкості слід дотримуватися суворого постільного режиму. Обов'язковою, до лікування безпосередньо лихоманки, є проведення санації всіх наявних інфекцій (ангіни, стрептодермії і так далі). Що стосується медикаментозного лікування, то до антиревматичних відносяться препарати бензилпеніциліну. Лікувальні властивості від глюкокортикоїдів при гострої ревматичної лихоманці теж є максимально ефективними.