Мікоплазмоз:Діагностика,Симптоми,Діагностика

Відомо більше 16-ти різних видів мікоплазми, для яких організм людини – нормальне середовище проживання. Десять з них знаходяться в ротовій порожнині, а шість – на слизових статевих органів і сечовивідної системи. Деякі з них:

Мycoplasma hominis, Мycoplasma genitalium – це найбільш вивчений вид бактерій; Ureaplasma urealyticum – збудники уреаплазмоза; Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma fermentans, Mycoplasma penetrans, Mycoplasma pirum, Mycoplasma amphoriforme; Mycoplasma primatum, Mycoplasma spermatophilum – цікаві лише з наукової точки зору. На даний момент слабо вивчені. Перераховані збудники викликають захворювання мікоплазмоз, причини якого полягають в активному розвитку і розмноженні бактерій.

Зазвичай більш агресивна поведінка мікоплазм відбувається при несприятливому впливі зовнішнього середовища, яке призводить до ослаблення захисних функцій імунної системи.

Діагностика Діагностика мікоплазмозу включає себе кілька стадій. Це залежить від того, який саме збудник викликав захворювання. При зараженні Ureaplasma urealyticum може виникнути урогенітальний мікоплазмоз, лікуванням якого повинен займатися лікар – уролог або венеролог . При зараженні бактерією Mycoplasma pneumoniae – можливо ГРЗ або запалення легенів. Відповідно, фахівець, який буде проводити діагностику і лікування мікоплазмозу – фтизіатр або терапевт.

Проте, є ряд необхідних методів діагностики, які доцільно використовувати при захворюванні будь-яким з видів мікоплазмоза.

Для початку необхідно скласти анамнез і клінічну картину, виходячи з оцінки скарг, способу життя, причин, пов'язаних з проявом захворювання.

Лабораторні дослідження повинні включати в себе аналіз ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція). Досліджуваний матеріал - мокрота або мазок з ураженої ділянки (органу).

Також для діагностики мікоплазмозу використовують імуноферментний аналіз і пряму імунофлюоресценцію. Точність при такому дослідженні коливається від 50% до 70%.

Мікоплазмоз, симптоми якого можуть бути різні в зв'язку з різноманітністю видів даної бактерії, неможливо ідентифікувати без лабораторної діагностики.

Ускладнення Ознаки мікоплазмоза найчастіше себе ніяк не проявляють і абсолютно не впливають на якість життя носія. Але за певних впливах може виникнути цілий ряд захворювань, лікувати які буде необхідно. Залежно від виду мікоплазми можуть виникнути різні захворювання. До їх числа можна віднести:

уретрит; пієлонефрит; ендометрит; простатит; аднексит; хірургічні ранові інфекції; ГРЗ; бактеріємія; пневмонія; менінгіт; інфекційний артрит і т.д. Саме тому своєчасна діагностика необхідна при підозрі на можливість інфікування мікоплазмою.

Симптоми Мікоплазмоз у чоловіків і жінок перебуває в інкубаційному періоді від декількох днів до двох місяців. Може довгий проміжок часу не проявляти жодних симптомів. Один з основних, на що необхідно звернути увагу – поява прозорих виділень з уретри, дискомфорту, а можливо, і хворобливих відчуттів під час статевого акту і при сечовипусканні, зовнішній сечовипускальний канал набуває червонуватого кольору. Можлива поява свербежу. Якщо відсутнє адекватне лікування, то виникають ускладнення, які виражаються больовими відчуттями в мошонці і промежини, в поперековому відділі і в прямій кишці. Можливі висипання на шкірі. Мікоплазма у чоловіків може привести до запалення сечовипускального каналу і розвитку уретриту, в подальшому – до гострого або хронічного пієлонефриту. Порушується робота всієї сечостатевої системи, що може вплинути на репродуктивні функції організму.

Мікоплазмоз у жінок, також, як і у чоловіків, тривалий час може себе ніяк не проявляти. Характерно те, що статистика стверджує про найбільш частому прояві захворювання у жінок, в порівнянні з чоловіками. Можливість зараження, в основному, під час статевого акту. Але є можливість заразитися через рушники, постільну білизну, гінекологічний інструмент та ін. Саме цим пояснюються випадки зараження дівчат бактерією Mycoplasma hominis, які ніколи не мали статевий контакт. За статистикою, таких випадків від 8 до 17%.

Якщо бактерія мікоплазми вразила тільки зовнішні геніталії, то, як правило, ніяких відчуттів не виникає. Хіба що іноді легкий свербіж зовнішніх статевих органів і незначні безбарвні виділення. Відповідно, пацієнт не звертається до гінеколога. Мікоплазмоз, при сприятливих для бактерій умовах, перейде в хронічну форму перебігу захворювання та невизначений час може не проявляти жодних симптомів. Але під час зниження імунітету загострюються і хронічні захворювання. Сверблячка зовнішніх статевих органів переходить в печіння, кількість виділень значно збільшується. Як правило, саме тоді, жінка звертається до фахівця.

У разі, коли бактерії мікоплазми вразили внутрішні статеві органи, жінка відчуває печіння і свербіж під час сечовипускання, незвичні виділення в досить великому обсязі, часто регулярні тягнучі болі внизу живота або поперекового відділу спини. Це супроводжується порушенням менструального циклу, слабкістю, можливо підвищення температури тіла.

Респіраторний мікоплазмоз або первинна атипова пневмонія – інфекційне захворювання органів дихання. Це інфекція, що передається повітряно-крапельним шляхом, в якій збудником є Mycoplasma pneumoniae. Найчастіше це захворювання зустрічається у дітей старше п'ятирічного віку. Інкубаційний період захворювання варіюється від п'яти днів до місяця. Симптоми ідентичні ГРЗ з можливими ускладненнями. До них відносять підвищення температури тіла, нежить, кашель (часто сухий, виснажливий), біль або першіння в горлі, біль в суглобах, розлад функціонування шлунково-кишкового тракту. У легких визначається жорстке дихання з неспецифічними хрипами. Виявити збудника можливо виключно за допомогою лабораторної діагностики. Для цього застосовують аналіз харкотиння у вмісті носоглотки методом ПЛР. Також рекомендована консультація пульмонолога і інфекціоніста.

Причини Як правило, захворювання передається статевим шляхом. Побутове зараження мікоплазмою фактично неможливо.

Інкубаційний період може тривати, в середньому, від декількох днів до двох місяців.

Особлива небезпека захворювання криється в тривалому безсимптомному перебігу. Можлива передача захворювання від носія статевим шляхом. Ускладнення може проявити себе в порушенні дітородних функцій організму жінки. Саме тому захворювання часто виявляють при обстеженні, яке викликано проблемою безпліддя або після безрезультатних спроб виносити плід.

Мікоплазмоз при вагітності дуже небезпечний. Його наслідками можуть стати викидні, передчасні пологи, раннє відходження навколоплідних вод. Під час пологів може заразитися сам дитина, а у породіллі може початися лихоманка. Незважаючи на те, що урогенітальний мікоплазмоз передається статевим шляхом, дитина може заразитися в утробі матері або під час пологів, у разі, коли мати є носієм захворювання. Тоді необхідно пройти курс терапії матері і дитини.

Лікування мікоплазмозу у дітей найчастіше симптоматичне. У випадках, якщо дитина слабка або підвищена ймовірність рецидиву, рекомендується пройти курс відповідної терапії, з використанням антибіотиків, до яких чутливі бактерії.

В аптеках Києва ціни на препарати для лікування захворювання можуть відрізнятися в ціні. Щоб дізнатися відмінності і знайти аптеку поруч, де є потрібні товари, можна скористатися нашим сайтом пошуку ліків .

Увага!

Статті на тему :