Вірус мавпячої віспи: симптоми та профілактика

Віспа мавп - це рідкісне захворювання, вірус якого передається людині від тварин, з симптомами, дуже схожими на те, що спостерігалися в минулому у хворих на віспу, хоча клінічно менш тяжкі. Віспа мавп переважно зустрічається в Центральній та Західній Африці, часто в безпосередній близькості від тропічних лісів, і все частіше з'являється у міських районах. Тварини-переносники включають ряд гризунів і приматів. Докладніше про це захворювання, а також про його симптоми та методи профілактики розповідаємо у цій статті.

Симптоми вірусу мавпячої віспи

Інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) віспи мавп зазвичай становить 6-16 днів, але може змінюватись від 5 до 21 дня.

Хвороба починається з:

• високої ;
• головного болю;
• м'язових болів;
• біль у спині;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• ознобу;
• виснаження.

Протягом 1-3 днів (іноді довше) після появи лихоманки у хворого з'являється висип, що часто починається на обличчі, потім поширюється на інші частини тіла. Вражає обличчя (у 95% випадків), долоні та підошви стоп (у 75% випадків). Уражаються також слизові оболонки порожнини рота (у 70% випадків), статевих органів (30%) та кон'юнктиви (20%), а також рогівка.

Висип розвивається послідовно від плям (ураження з плоскою основою) до:

• папул (злегка піднятим щільним ураженням);
• везикул (ураженням, заповненим прозорою рідиною);
• пустул (ураженням, заповненим жовтуватою рідиною);
• і кірок, які підсихають та відпадають.

Кількість уражень коливається від кількох до кількох тисяч. У важких випадках ураження можуть шаруватись доти, доки не відшаруються великі ділянки шкіри.

Діагностика мавпячої віспи

Основним способом діагностики вірусу мавпячої віспи є ПЛР-тестування. Для цього оптимальними діагностичними пробами на віспу мавп є ураження шкіри.

Методи профілактики мавпячої віспи

1. Вивчайте інформацію про симптоми вірусу, способи передачі та інші фактори ризику. Підвищення обізнаності та інформування людей про заходи, які вони можуть зробити для зниження впливу вірусу, є основною стратегією профілактики віспи мавп.
2. Уникайте тісних контактів із людьми, які виглядають не здоровими та можуть бути інфіковані вірусом віспи.
3. Регулярно мийте руки з милом та використовуйте дезінфекційні засоби для рук на спиртовій основі.
4. Не наближайтесь і не торкайтеся диких або бродячих тварин.
5. Їжте тільки те м'ясо, яке пройшло ретельну термічну обробку.
6. Стежте за станом свого здоров'я, і ​​при підозрі на захворювання обов'язково звертайтеся до лікаря.

Відмінність мавпячої віспи від вітряної віспи

У людей симптоми віспи мавп подібні до симптомів віспи, але м'якше. Віспа мавп починається з лихоманки, головного болю, м'язових болів та виснаження. Основна відмінність між симптомами віспи та віспи мавп полягає в тому, що віспа мавп викликає збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), а віспа – ні.

Як передається вірус мавпячої віспи?

1. Передача вірусу від тварини до людини може відбуватися за прямого контакту з кров'ю, біологічними рідинами, шкірними або слизовими ураженнями інфікованих тварин.
2. Можливим фактором ризику є вживання неналежним чином приготовленого м'яса інфікованих тварин.
3. Передача від людини до людини може статися внаслідок тісного контакту з виділеннями з дихальних шляхів, шкірними ураженнями інфікованої людини або нещодавно зараженими предметами.

Смертність від віспи мавп

Хвороба зазвичай триває 2-4 тижні. Було показано, що в Африці віспа мавп спричиняє смерть 1 з 10 людей, які заразилися цією хворобою.

Тяжкі випадки частіше зустрічаються серед дітей і пов'язані зі ступенем впливу вірусу, станом здоров'я пацієнта та характером ускладнень. Основний імунодефіцит може призвести до найгірших наслідків. Хоча вакцинація проти віспи була захисною у минулому, сьогодні люди молодші 40-50 років (залежно від країни) можуть бути більш сприйнятливими до віспи мавп через припинення кампаній вакцинації проти віспи у всьому світі після викорінення цієї хвороби. Ускладнення віспи мавп можуть включати вторинні інфекції, бронхопневмонію, сепсис, енцефаліт та інфекцію рогівки з подальшою втратою зору. Ступінь, у якій може виникнути безсимптомна інфекція, невідома.

Коефіцієнт летальності від віспи мавп історично коливався від 0 до 11% серед населення загалом і був вищим серед дітей молодшого віку. Останнім часом коефіцієнт летальності становить близько 3-6%.

Статистика по країнах захворювання мавпою віспою

За даними МОЗ, у світі вже зафіксували 80 випадків мавпячої віспи, ще 50 людей мають підозру на захворювання. Раніше цей вид віспи поширювався переважно в Африці, але наразі випадки почали з'являтися в Європі та інших країнах світу. Перший випадок захворювання за межами Африки було зафіксовано 7 травня у Великій Британії.

В Україні вірус мавпячої віспи не зафіксовано, проте він уже внесений до переліку біологічно патогенних об'єктів, які підлягають епідеміологічному нагляду.

Довідка Doc.ua: записатися на прийом до дерматолога можна на сайті.