Чому виникає тахікардія і коли вона небезпечна?
Якщо ваше серце б'ється швидше ніж зазвичай, можливо, у вас тахікардія.
Що таке тахікардія?
Тахікардія — це стан, за якого частота серцевих скорочень у спокої перевищує 100 ударів на хвилину. Вона може починатися як у верхніх, так і в нижніх камерах серця і тривати від кількох секунд до кількох годин. Зазвичай серцевий ритм регулюється електричними сигналами, що виходять із синусового вузла, але в разі тахікардії ці сигнали порушуються, змушуючи серце битися занадто часто. Такий стан знижує час наповнення серця кров'ю, що погіршує постачання тканин киснем і загальне самопочуття людини.
Види тахікардії
Тахікардія може набувати кількох форм, і вони розрізняються за причиною виникнення та ділянкою серця, у якій відбувається збій ритму:
Суправентрикулярна тахікардія: виникає через порушення в електричній системі верхніх камер серця (передсердь), що спричиняє швидку роботу серця і поділяється на такі підтипи, як:
- миготлива аритмія: хаотичний рух передсердь, що призводить до нерегулярного ритму;
- тріпотіння передсердь: регулярний, але дуже швидкий ритм, не синхронізований зі шлуночками;
- пароксизмальна передсердна тахікардія (ППТ) та пароксизмальна надшлуночкова тахікардія (ПСШТ): прискорене серцебиття, спричинене додатковими електричними сигналами, що починається та закінчується раптово.
Шлуночкова тахікардія: збій електричних сигналів у нижніх камерах серця (шлуночках). Швидке скорочення шлуночків призводить до порушення нормального кровообігу, особливо в разі шлуночкової тахікардії та фібриляції шлуночків, що може стати причиною зупинки серця.
Синусова тахікардія: прискорена робота природного ритмоводія серця — синусового вузла.
Чому виникає тахікардія?
Причини тахікардії різняться залежно від її типу:
- Надшлуночкова тахікардія: паління, алкоголь, надмірне споживання кофеїну, стрес, захворювання щитоподібної залози, вживання стимуляторів і певні проблеми з електричними шляхами серця, такі як синдром Вольфа-Паркінсона-Вайта.
- Шлуночкова тахікардія: вроджені аномалії електричних шляхів (наприклад, подовжений інтервал QT на кардіограмі), серцеві захворювання (кардіоміопатія, ішемія), електролітні порушення та побічні ефекти деяких медикаментів.
- Синусова тахікардія: фізична активність, лихоманка, стрес, тривога, анемія, гіпертиреоз або пошкодження серця після інфаркту.
- Тахікардія під час вагітності: природне збільшення навантаження на серце, що може підвищувати частоту серцебиття на 10-20 ударів на хвилину.
Симптоми тахікардії
Залежно від тяжкості стану тахікардія може супроводжуватися:
- Задишкою — утруднене дихання, особливо під час фізичної активності.
- Болем у грудях — відчуття тиску або дискомфорту в грудній клітці.
- Серцебиттям — відчуття, що серце «вибиває» з грудей, супроводжується перебоями в ритмі.
- Запамороченням і переднепритомним станом — часто спричинене недостатнім припливом крові до мозку.
- Непритомністю — можлива при різкому зниженні артеріального тиску і відсутності достатнього кровопостачання мозку.
- Втратою свідомості — у рідкісних випадках тахікардія може спричинити втрату свідомості або навіть призвести до зупинки серця при критично швидкому ритмі.
Деякі пацієнти з тахікардією також можуть відчувати підвищення артеріального тиску, хоча не завжди зрозуміло, як тахікардія пов'язана з цим симптомом.
Як діагностують тахікардію?
Діагностика тахікардії проводиться на основі комплексного обстеження, починається з консультації у кардіолога для первинної оцінки стану пацієнта. Для уточнення типу тахікардії та виявлення причин також призначаються:
- Електрокардіограма (ЕКГ), яка фіксує електричну активність серця і дає змогу виявити зміни ритму.
- Холтерівський моніторинг — тривалий запис ЕКГ (протягом 24-48 годин), що дає змогу оцінити варіативність ритму і його зміни протягом дня.
- Ехокардіографія (УЗД серця), яка визначає структурні особливості серця, здатні викликати тахікардію.
- Лабораторні аналізи, включно із загальним і біохімічним аналізом крові, перевіркою рівня гормонів і електролітів, допомагають виявити метаболічні та ендокринні порушення, які можуть провокувати прискорене серцебиття.
У випадках, коли результати неоднозначні, можуть використовуватися додаткові діагностичні методи, такі як навантажувальні тести для оцінки реакції серцево-судинної системи.
Як лікують тахікардію?
Лікування тахікардії залежить від причини та включає такі підходи:
- Медикаментозна терапія. Застосовуються бета-блокатори, антиаритмічні препарати та блокатори кальцієвих каналів, які допомагають стабілізувати ритм серця.
- Кардіоверсія та абляція. Кардіоверсія використовується для відновлення нормального ритму електричним розрядом, а абляція спрямована на руйнування невеликих ділянок тканини, що викликають тахікардію.
- Імплантація пристроїв. У складних випадках може знадобитися установка кардіостимулятора або дефібрилятора, які регулюють і відновлюють серцевий ритм у разі відхилень.
- Зміна способу життя. Відмова від куріння, алкоголю, обмеження кофеїну, регулярна фізична активність і контроль стресу знизять частоту нападів.
Перша допомога в разі тахікардії: що робити?
У разі різкого почастішання серцебиття або погіршення стану:
- Прийміть спокійне положення. Сядьте або ляжте, щоб знизити навантаження на серце.
- Зробіть глибокі вдихи. Повільне і глибоке дихання знижує пульс.
- Спробуйте метод Вальсальви. Спочатку глибоко вдихніть, потім закрийте ніс і рот та напружте грудну клітку, наче намагаєтесь видихнути. Це створить тиск, який знизить частоту серцевих скорочень.
- Окропіть обличчя холодною водою. Це знизить частоту серцебиття шляхом активації рефлексу, що уповільнює ритм серця.
- Уникайте фізичних навантажень і кофеїну. Обмежте будь-які стимулятори та навантаження, поки не нормалізується ритм.
Якщо тахікардія супроводжується болем у грудях, запамороченням або втратою свідомості, важливо терміново звернутися по медичну допомогу, оскільки ці симптоми можуть вказувати на серйозні проблеми із серцем.
Довідка DOC.UA: записатися на прийом до кардіолога можна на сайті.
