Сервіс DOC.UA є безкоштовним для використання та не містить жодних прихованих комісії*

Небезпечний кашель: коли потрібно терміново звернутися до лікаря

Кашель — одна з найчастіших причин звернення до сімейного лікаря, особливо в сезон застуд. Найчастіше він супроводжує вірусні інфекції та минає самостійно. Проте інколи небезпечний кашель може бути симптомом пневмонії, бронхіальної астми, серцевої недостатності чи інших захворювань, які потребують своєчасного лікування.


Розглянемо, який кашель вважається нормальним, які симптоми мають насторожити та коли звертатися до лікаря.

Що таке кашель і чому він виникає

Кашель — це природний захисний рефлекс організму. Він допомагає очищати дихальні шляхи від слизу, пилу, мікроорганізмів та інших подразників.

Залежно від характеру виділяють:

  • сухий кашель — без виділення мокротиння;
  • вологий кашель — із виділенням слизу або мокротиння.

За тривалістю кашель поділяють на:

  • гострий — триває до 3 тижнів;
  • підгострий — від 3 до 8 тижнів;
  • хронічний — понад 8 тижнів.

Саме тривалість і супутні симптоми часто допомагають лікарю встановити причину захворювання.

Причини кашлю

Причин кашлю існує багато, і далеко не всі вони пов'язані із застудою. Найпоширеніші причини кашлю:

  • гострі респіраторні вірусні інфекції;
  • грип;
  • гострий або хронічний бронхіт;
  • пневмонія;
  • бронхіальна астма;
  • алергічні реакції;
  • постназальний затік слизу при нежиті;
  • гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
  • куріння;
  • подразнення дихальних шляхів димом, пилом або різкими запахами;
  • прийом деяких лікарських препаратів (наприклад, інгібіторів АПФ).

Значно рідше кашель може бути проявом серцевої недостатності, захворювань голосових зв'язок або онкологічних хвороб легень.

Звичайний чи небезпечний кашель?

У більшості випадків кашель у дорослих і кашель у дітей при застуді поступово слабшає протягом кількох днів або тижнів. Проте існують ознаки, які можуть свідчити про серйозніше захворювання. Звернути увагу варто, якщо:

  • кашель триває понад 3 тижні або поступово посилюється;
  • з'являються напади, які заважають спати чи дихати;
  • виникає виражена слабкість або різке погіршення самопочуття;
  • кашель супроводжується сильним болем у грудній клітині.

У таких випадках важливо не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

Деякі симптоми кашлю потребують швидкої медичної допомоги. Не відкладайте консультацію лікаря, якщо:

  • кашель супроводжується високою температурою, яка триває понад 1–2 доби;
  • з'явилося жовте, зелене або кров'янисте мокротиння;
  • кашель викликає блювання;
  • під час дихання чути свист або "гавкаючий" звук;
  • кашель швидко посилюється або не минає протягом кількох тижнів.

Негайно викликайте швидку допомогу, якщо:

  • важко дихати або виникає відчуття задухи;
  • людина не може говорити через задишку;
  • відкашлюється значна кількість крові;
  • виник сильний біль у грудях.

Такі симптоми можуть свідчити про тяжкі захворювання, які потребують невідкладної медичної допомоги.

Кашель із температурою, задишкою або кров'ю — що це може означати

Кашель з температурою часто виникає при вірусних або бактеріальних інфекціях. Якщо гарячка тримається кілька днів, стан погіршується або з'являється задишка, лікар повинен виключити пневмонію чи інші ускладнення.

Кашель із задишкою може бути пов'язаний не лише з інфекцією, а й із бронхіальною астмою, загостренням хронічного обструктивного захворювання легень або серцевою недостатністю.

Поява крові в мокротинні не завжди означає небезпечне захворювання, однак цей симптом потребує обов'язкового обстеження, особливо якщо крові багато або епізоди повторюються.

Чим небезпечний тривалий кашель

Сам по собі кашель є захисним рефлексом, однак часті або сильні напади можуть призводити до ускладнень. Найчастіше вони виникають при сильному кашлі, який триває довгий час.

Можливі наслідки:

  • біль у грудній клітці та м'язах живота;
  • головний біль;
  • блювання після нападів кашлю;
  • порушення сну та виснаження;
  • запаморочення або короткочасна втрата свідомості;
  • загострення бронхіальної астми;
  • у рідкісних випадках — переломи ребер через інтенсивний кашель.

Якщо кашель не минає або поступово посилюється, важливо не лише полегшити симптоми, а й встановити їхню причину.

Як лікар встановлює причину кашлю

Щоб визначити, чому виник кашель, лікар насамперед оцінює його тривалість, характер, супутні симптоми та анамнез пацієнта.

За потреби можуть бути призначені:

  • аускультація легень (оцінка дихальних шумів);
  • рентгенографія органів грудної клітки;
  • загальний аналіз крові;
  • дослідження мокротиння;
  • спірометрія (оцінка функції легень);
  • алергологічне обстеження;
  • додаткові дослідження при підозрі на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) або інші захворювання.

Саме діагностика дозволяє підібрати правильне лікування, адже універсального засобу від кашлю не існує.

Лікування кашлю залежно від причини

Лікування кашлю завжди залежить від основного захворювання.

При різних причинах можуть застосовуватися:

  • антибіотики — лише при підтвердженій бактеріальній інфекції;
  • інгалятори — при бронхіальній астмі або ХОЗЛ;
  • антигістамінні препарати — при алергічному кашлі;
  • препарати для лікування кислотного рефлюксу — якщо кашель пов'язаний із ГЕРХ.

Для тимчасового полегшення симптомів можуть використовуватися:

  • льодяники або спреї для горла;
  • препарати, що пригнічують кашльовий рефлекс (за рекомендацією лікаря);
  • відхаркувальні засоби при вологому кашлі;
  • достатнє вживання рідини.

Деякі дослідження показують, що мед може тимчасово зменшувати кашель при гострих вірусних інфекціях верхніх дихальних шляхів. Водночас його не можна давати дітям віком до одного року через ризик ботулізму.

Лікування сухого кашлю також залежить від причини його виникнення. Якщо кашель спричинений вірусною інфекцією, зазвичай достатньо симптоматичної терапії. Якщо ж він пов'язаний з астмою, алергією чи іншими захворюваннями, лікування має бути спрямоване саме на основну патологію.

Коли не варто займатися самолікуванням

Безконтрольний прийом ліків проти кашлю може не лише не допомогти, а й ускладнити перебіг захворювання.

Особливо небезпечно самостійно:

  • приймати антибіотики без призначення лікаря;
  • поєднувати препарати, що пригнічують кашель, із відхаркувальними засобами без рекомендації спеціаліста;
  • тривалий час лікувати кашель лише народними методами;
  • відкладати обстеження при появі тривожних симптомів.

Дітям препарати від кашлю слід давати лише за рекомендацією педіатра або сімейного лікаря.

Як знизити ризик появи кашлю

Не всі випадки кашлю можна попередити, однак ризик деяких захворювань допомагають зменшити прості заходи:

  • регулярно мити руки;
  • уникати контакту з людьми, які мають ознаки респіраторної інфекції;
  • відмовитися від куріння;
  • вакцинуватися проти грипу та інших інфекцій відповідно до рекомендацій;
  • підтримувати достатню вологість повітря в приміщенні;
  • своєчасно лікувати алергію та хронічні захворювання дихальної системи.

У більшості випадків кашель є тимчасовим симптомом, однак іноді він може сигналізувати про серйозне захворювання. Якщо кашель триває понад три тижні, супроводжується високою температурою, задишкою, кровохарканням або загальним погіршенням самопочуття, варто звернутися до сімейного лікаря або терапевта. При вираженому утрудненні дихання, сильному болю в грудях чи значній кількості крові під час кашлю необхідно негайно викликати швидку медичну допомогу.