Як перевірити серце - 4 способи його обстежити

Є ряд обставин, коли перевірити роботу серця потрібно обов'язково – наприклад, після операцій або деяких захворювань, в період занять професійним спортом, симптомах аритмії або варикозі. У кожному випадку лікар підбере найбільш показовий вид діагностики. Однак не зайвим буде проходити обстеження і без направлення – просто для профілактики. Редакція DOC.ua продовжує розбиратися в діагностичних процедурах, найбільш придатних для профілактики здоров'я і виявлення захворювань на ранній стадії

Регулярно користуватися тонометром – хороша звичка. Деякі лікарі радять також хоча б раз на місяць робити кардіограму. Хоч в прислів'ї і йдеться, що «серце не старіє», саме зміни, що відбуваються з віком, в області серця (а не печінки або мозку, який взагалі довго не здається) призводять до летального результату. Є кілька обстежень, які точно покажуть, як працює серце: електрокардіографія, холтерівське моніторування, магнітно-резонансна томографія або ехокардіографія. У кожного є свої особливості – подивіться, яке підходить вам.

ЕКГ і Ехо КГ: в чому різниця?

Два найпоширеніші види обстеження, які в першу чергу призначає лікар, — це ЕКГ (електрокардіографія) і Ехо КГ (ехокардіографія або УЗД серця). В порядку пріоритету — ЕКГ, а якщо розшифровка дасть грунт для підозр або викличе у доктора сумніву, то він відправить на ехокардіографію.

Як проходить електрокардіографія? Через датчики, встановлені на грудях, прилад вловлює електричні активності вашого серця. Отримані сигнали передаються на монітор у вигляді кривої. Під час обстеження ніякого втручання в організм не відбувається і техніка просто «спостерігає» за його роботою. Метод безпечний настільки, що провести дослідження можна навіть вдома.

Ехокардіограф працює інакше: спеціальний пристрій закріплений на грудній клітці пускає звукові хвилі, які відбиваються від серцевої стінки, фіксуються і потрапляють на монітор вже у вигляді зображення серця в розрізі. Не дивлячись на те, що тут техніка втручається в організм, лікарі стверджують що звукові хвилі не порушують його балансу і абсолютно безпечні.

Що зробити: ЕКГ або Ехо КГ?

Якщо вперше помітили напади стенокардії (10-15 хвилинна біль в області лівій частині шиї, плеча, грудей після стресів, фізичного навантаження або навіть їжі). Також варто зробити ЕКГ, якщо ви курите, професійно займаєтеся спортом або аналізи показали високий рівень холестерину – все це фактори ризику. Якщо ж ви вже перенесли мікроінфаркт, страждаєте від хронічних головних болів, варикозу або тромбофлебіту, то варто записатися саме на УЗД серця.

Моніторування по Холтеру

Іноді робота серця вимагає навіть не регулярного контролю, а постійного. Тоді призначають холтерівське моніторування. На грудях пацієнта закріплюють електрокардіограф та він фіксує зміни в роботі серця протягом доби – і вдома, і на роботі. Зазвичай до цього методу вдаються після звичайного ЕКГ. Показання до нього однозначні: потрібно визначити характер порушень в ритмі роботи серця.

• Якщо виявлені одиничні порушення ритму – це межа норми і турбуватися рано
• Якщо сотні – як правило, потрібна профілактична або зміцнює терапія
• Порушень ритму кілька тисяч на добу – потрібна спеціальна лікувальна терапія
• Десятки тисяч порушень ритму на добу – необхідно термінове лікування у аритмолога
• Іноді виявляються рідкісні, але різкі і небезпечні для життя порушення ритму, які лікують індивідуально

Навіщо робити МРТ серця?

Про принцип МРТ ми писали в матеріалі «КТ або МРТ: що вибрати?» Метод використовується також часто як Ехо КГ або моніторування по Холтеру, але дає особливо чіткі результати в дослідженні тканин серця, а не його роботи.

• Потрібно оцінити міру пошкодження міокарда, порушення його скорочувальної здатності після інфаркту
• Розглянути, чи не накопичилися чи атеросклеротичні бляшки або стеноз в кровоносних судинах
• Перевірити як йде відновлення після лікування
• Всі чотири види досліджень абсолютно безпечні. Але навіть якщо ви досить ґрунтовно розібралися в інформації, тільки лікар може підібрати діагностику і проаналізувати результати.