Проктит

У медицині виділяють гостру і хронічну форми перебігу проктиту. Виникає гострий проктит через появу вогнища інфекції в прямій кишці. Для гострої форми характерний швидкий розвиток і активний перебіг захворювання. Розрізняють такі види гострого проктиту:

• поліпозний - розростання слизової оболонки у вигляді множинних поліпів;
• катаральний проктит буває двох видів: катарально-геморагічний - виникнення крововиливів на слизовій; катарально-гнійний - слизова вистилається гнійним нальотом;
• ерозивний проктит - формування ерозій на слизовій поверхні.

Проктит хронічної форми розвивається як наслідок затяжного перебігу гострого проктиту, тривалого прихованого інфекційного процесу або хронічних запалень кишечника. Під час хронічного проктиту відбувається глибоке ураження слизової оболонки. Хронічна форма проктиту може зустрічатися в трьох видах:

• атрофічний хронічний проктит;
• гіпертрофічний хронічний проктит;
• ерозивний хронічний проктит.

Причини

Причин розвитку проктиту безліч. В якості основних можна назвати наступні:

• інфекції кишечника в гострій формі (сальмонельоз, дизентерія, кампілобактеріоз);
• виразковий коліт, хвороба Крона та інші кишкові захворювання запального характеру, що протікають в хронічній формі;
• травми прямої кишки і потрапляння в неї сторонніх предметів;
• паразитарні, зокрема, глистяні зараження;
• наявність геморою і частих запорів;
• дисбактеріоз, що виник на тлі медикаментозного впливу;
• променева терапія, застосовувана в області малого тазу;
• запальні процеси в малому тазу (простатит, кольпіт, цистит, ендометрит);
• ЗПСШ (сифіліс, герпес, хламідіоз, гонорея);
• ускладнення туберкульозу;
• часте вживання у великих кількостях гострого, солоного, пряного, а також алкоголю;
• вплив умовно патогенних організмів (кишкова паличка, стафілокок, стрептокок).

Симптоми

Симптоми проктиту розрізняються залежно від форми перебігу. Розвиток гострої форми проктиту відбувається протягом декількох годин. Проктит починає проявлятися частими позивами до дефекації практично за відсутності калу, при цьому з'являється відчуття тяжкості в прямій кишці. Зовні це проявляється почервонінням і мацерацією шкіри заднього проходу. Спостерігається підвищення температури до 38 градусів С. У процесі прогресування захворювання наростає біль в прямій кишці, поширюється на промежину, можуть також відчуватися в області статевих органів і попереку. Хворобливі відчуття носять переймоподібний різкий характер. При дефекації болю значно посилюються, стілець стає рідким, з домішкою крові і гною.

Хронічний проктит проявляється періодичними болями в районі тазу або прямої кишки. Нерідко захворювання протікає практично безсимптомно, без зміни нормальної температури тіла. У деяких випадках змінюється стілець, в ньому спостерігається домішка слизу, у хворого з'являються скарги на відчуття тиску в прямій кишці, відчуття повноти. Якщо присутні супутні захворювання, такі як коліт, рубцеві звуження прямої кишки, гонорейний проктит, то часто виникають спастичні запори.

Діагностика

Діагностика починається з огляду фахівцем проктологом, після чого проводиться лабораторне та інструментальне обстеження. В обов'язковому порядку збирається кал і робиться біопсія слизової прямої кишки для бактеріологічного дослідження. Серед лабораторних аналізів, зокрема, можна назвати: аналіз калу на яйця глист, копрограма, дослідження на сифіліс. Візуальний огляд пацієнта проводиться двома способами: у вигляді ректороманоскопии (огляд слизової і дистального відділу сигмовидної кишки) або у вигляді колоноскопії (огляд всіх відділів товстого кишечника).

Лікування

При захворюванні проктит лікування призначається лікарем-проктологом відповідно до форми і ступенем тяжкості захворювання. У стаціонарі проводиться лікування проктиту при симптомах, характерних для важкої гострої форми захворювання. Перед призначенням протизапальної терапії проводять дослідження на чутливість організму до медикаментозних препаратів, за результатами якого підбираються відповідні ефективні ліки. Найчастіше це сульфаніламіди і антибіотики. Якщо спостерігаються сильні спастичні болі, рекомендується застосовувати спазмолітики. Виразковий проктит і проктит, що виник внаслідок променевої терапії, прийнято лікувати із застосуванням кортикостероїдів. В якості місцевого лікування практикується застосування протизапальних клізм.

За допомогою спеціальної дієти зменшується навантаження на кишечник. При такій дієті обмежується вживання в їжу неочищених круп, фруктів і овочів, а також інших продуктів, що містять клітковину. Повністю виключаються з раціону продукти, що подразнюють слизову: солона, перчене, гостра, пряна їжа, солодощі (особливо шоколад), алкогольні напої, смажена їжа. Головна умова - щоб їжа легко засвоюється і не травмувала стінки кишечника. Також при гострій формі захворювання протипоказані будь-які фізичні навантаження.

Лікування хронічного проктиту проводиться таким же чином, як і при гострій формі, однак амбулаторно, а не в стаціонарі. Також лікування супроводжується профілактикою запорів. При виникненні серйозних ускладнень проводять оперативне лікування - ректомію (розсічення стриктур). Така хірургічна операція проводиться при появі рубцевих стриктур прямої кишки.