Харчова алергія у дітей: причини, симптоми, діагностика захворювання

Харчова алергія – непереносність їжі, що розвивається внаслідок імунологічних механізмів, на цей час не повністю вивчених. Харчова алергія у дітей молодшого віку має сильний вплив на розвиток практично всіх алергічних реакцій надалі. До того ж харчова алергія у немовлят (і старших дітей) може спричинити гострі стани – васкуліти (алергічні), важкі форми бронхіальної непрохідності, анафілактичний шок.

Алергія має здатність підтримувати такі системні захворювання:

• ЛОР-органів;
• шлунково-кишкового тракту;
• нервової системи;
• серцево-судинної системи;
• нирок.

Як проявляється харчова алергія

Після вживання дитиною певної їжі, всього через кілька хвилин починають проявлятися симптоми та ознаки харчової алергії: висипання по тілу, свербіж шкіри, печіння, блювання, пронос, нудота, набряк губ, різка дихальна недостатність. Діатез часто є основним симптомом харчової алергії у дітей. У тяжких випадках прояв захворювання може супроводжуватися анафілактичними реакціями.

Крім того, що існують продукти, що викликають алергію у дітей, лікарі також виділяють основні фактори, що беруть активну участь у розвитку цього виду алергії:

• короткий період природного вигодовування дитини;
• генетична чи спадкова схильність;
• дози алергену та частота введення;
• надходження в організм антитіл під час внутрішньоутробного періоду, а також через молоко матері;
• вік дитини на момент, коли відбувся перший контакт з алергеном;
• зниження імунітету кишківника (місцевого);
• спостереження проникності (підвищеної) оболонки шлунково-кишкового тракту;
• зміна у складі мікрофлори кишківника.

Також розрізняють IgE-залежну та IgE-незалежну форми патології. Харчова алергія, опосередкована IgE, викликає неадекватну імунологічну реакцію дитини на один або кілька певних продуктів, таких як молоко, яйця, пшениця або горіхи. Діти з цим типом харчової алергії реагують швидко – від кількох хвилин до кількох годин. Негайні реакції викликаються антитілами до алерген-специфічного імуноглобуліну Е (IgE), які плавають у кровотоку.

Які продукти викликають алергію у дітей

На сьогодні існує список продуктів, які викликають алергію у дітей.

Продукти, що викликають алергію:

• коров'яче молоко вважається найсильнішим алергеном, будучи причиною розвитку хвороби у 90% дітей. Найчастіше алергія до молока розвивається після переведення малюка на штучне вигодовування, що зазвичай відбувається на першому році життя;
• риба, алергія на білок якої спостерігається у 98% дітей, які страждають на харчову алергію. До того ж продуктами, що викликають алергію, можуть бути креветки, ікра, раки, устриці, омари та ін. молюски. Цікаво, що 10% людей мають непереносність окремих сортів риби;
• білок яйця - ще один продукт, що викликає алергію (спостерігається у 87,2% людей з алергічними реакціями). Часто людина, яка не переносить яєчний білок, не може вживати й куряче м'ясо або бульйон. Алергенні властивості жовтка менш яскраві, ніж білка;
• пшениця та жито – найбільш алергенні злакові культури;
• фрукти, ягоди, овочі (особливо сезонні) також належать до продуктів, що спричиняють алергію;
• продукти з грибками (квас, кефір, здобні вироби та ін.), Вітаміни групи В або антибіотики грибкового походження (Лінкоміцин, Пеніцилін, Тетрациклін) викликають алергічну реакцію у 22% дітей. Такий різновид алергії можна уникнути в тому випадку, якщо виключити з раціону деякі продукти (деякі сорти сиру, оцет, приправи, молочні напої, що містять солод, йогурти, житній та пшеничний хліб, кислу капусту, крекери, сухофрукти, томатний соус, ковбасу, шинку).

Якщо ж загалом розглядати, які продукти викликають алергію, то за рівнем активності (алергізуючою) існує три групи харчових продуктів:

• висока: яйця та куряче м'ясо, коров'яче молоко, цитрусові, риба, мед, шоколад, горіхи, гриби, какао, жито, малина, суниця, полуниця, диня, гранати, ананаси, хурма, чорна смородина, гірчиця, ожина, морква, помідори, селера, буряк, виноград та ін.;
• середня: червона смородина, персики, рис, абрикоси, журавлина, кукурудза, зелений перець, горох, гречка, картопля, індичка, свинина, кролик і т.д.;
• слабка: банани, кабачки, біла смородина, патисони, кисло-солодкі яблука, гарбуз, мигдаль, чорнослив, аґрус, слива, баранина, салат, кавун та ін.

Харчова алергія у дорослих, як і у дітей, іноді може бути викликана харчовими добавками - ароматизаторами, барвниками, засобами, що консервують, або емульгаторами.

До того ж харчова алергія у дорослих може поєднуватися з реакцією на інші алергени. Все частіше такі симптоми зустрічаються й у дітей. Саме з цієї причини лікарі звертають особливу увагу на розвиток реакцій (перехресних) між алергенами харчовими та нехарчовими. Завдяки знанням у галузі перехресних реакцій можна максимально правильно скласти ти дієту при харчовій алергії, що допомагає уникнути подальшого розвитку цієї недуги.

Діагностика харчової алергії у дітей

Лікування харчової алергії в дітей віком необхідно починати після обстеження хворого.

Спеціальне алергологічне дослідження:

• обов'язково слід вести харчовий щоденник;
• шкірні алергопроби;
• елімінаційні дієти;
• оральні проби (провокаційні);
• визначення рівня загального IgE та рівня специфічних IgE.

Лікування харчової алергії у дітей

Звернення до алерголога – це перший крок у боротьбі проти алергії. Залежно від симптомів лікар може додатково направити вас до інших фахівців: дерматолога, інфекціоніста, ендокринолога.

Дієта при харчовій алергії – головний напрямок при лікуванні харчової алергії у дітей. Адекватно підібрана дієта при харчовій алергії прискорює одужання, а її основними принципами є наступні:

• переглянути особливості харчування дитини: виключення з харчування алергенів та заміна їх спеціалізованими продуктами;
• відмова від продуктів, що містять барвники, стабілізатори, консерванти, емульгатори тощо;
• необхідно припинити вживання харчових продуктів, котрим характерне подразнення оболонки шлунково-кишкового тракту.

Лікування харчової алергії, викликаної коров'ячим молоком, у дітей, які перебувають на штучному або змішаному вигодовуванні, полягає у заміні суміші на спеціальні безмолочні продукти. При цьому вибирати основний харчовий продукт слід відштовхуючись від ступеня сенсибілізації до протеїнів молока.

Обираючи страви підгодовування дитини, краще віддавати перевагу продуктам, виготовленим на промисловому виробництві. Річ у тому, що вони мають високу харчову цінність та гарантований склад, а також виготовлені із сировини, яка екологічно чиста, що своєю чергою знижує ймовірність розвитку алергії. При виборі консервів (м'ясних та рослинно-м'ясних) слід зупинятися на продуктах, у складі яких немає прянощів, екстрактивних речовин, солі, бульйонів, а сіль міститься у мінімальній кількості.

До того ж проводять медикаментозне лікування харчової алергії, яке є актуальним у таких випадках:

• при неефективності дієти;
• при алергії до кількох продуктів одночасно;
• коли неможливо визначити причину розвитку харчової алергії;
• якщо немає можливості уникнути вживання алергенів (наприклад, якщо доводиться часто їсти поза домом).

Після візиту до алерголога, лікар може призначити приймання певних препаратів залежно від симптомів. Харчова алергія передбачає таке лікування: потрібно приймати Кетотифен (Задітен) або Кромоглікат натрію (Налкром) – ці препарати запобігають алергічному запаленню шляхом стабілізації мембран опасистих клітин. Якщо вживати препарати протягом трьох тижнів до 4-6 місяців, є можливість досягти позитивну динаміку.

Для того, щоб зняти гострі прояви харчової алергії, показано застосування антигістамінних препаратів. Бажано купувати антигістамінні препарати першого покоління (Димедрол, Супрастин, Піпольфен, Тавегіл, Перитол, Фенкарол), які мають виражений седативний ефект, менш властивий препаратам другого покоління і майже відсутній у препаратів, що належать до третього покоління. Антигістамінні препарати другого покоління: Кларитин, Феністил, третього – Телфаст та Зіртек.

Тривалість лікування в середньому становить 7-14 днів, а дози препарату призначаються відповідно до віку дитини. При важких формах харчової алергії або рефрактерних форм у деяких випадках показано вживання системних кортикостероїдів та імуносупресантів.

Запобігання наростанню сенсибілізації спостерігається при прийманні ферментних препаратів (Креон, Мезим форте). А пробіотики (Лінекс, Біфідумбактерін, Нормофлорин) використовують для того, щоб коригувати дисбіотичні зміни.

Після завершення лікувального курсу тривалий профілактичний ефект дає алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ). Вона проводиться лише тоді, коли харчовий продукт життєво необхідний (наприклад, коров'яче молоко у дітей), а основі захворювання стоїть реагіновий механізм.

Довідка Doc.ua: записатись на прийом до алерголога можна на сайті, а також придбати необхідні препарати можна в розділі “Аптека Doc.ua”.