Як українські лікарі використовують ШІ в буденній практиці? Дослідження OpenLikar та DOC.UA

54% українських лікарів вважають корисним використання штучного інтелекту для перевірки знань у складних випадках. Про це свідчать результати опитування, яке провела платформа безперервного професійного розвитку OpenLikar. У ньому взяли участь понад 400 лікарів різної спеціалізації, які поділилися своїм досвідом використання ШІ в медичній практиці. DOC.UA проаналізував результати цього опитування.

Ми живемо в епоху розвитку штучного інтелекту. І серед людей, які користуються інтернетом в роботі, навряд чи знайдеться такий консерватор, хто жодного разу не попросив допомоги у ШІ. Та чи завжди це корисно і безпечно?

Аудит відповідей чат-ботів на основі ШІ — публікація British Medical Journal

Група експертів на чолі з Ніколасом Б. Тіллером з Інституту біомедичних інновацій Лундквіста в медичному центрі Harbor-UCLA (Каліфорнія, США) у лютому 2025 року вивчили відповіді чат-ботів у сфері охорони здоров'я та медицини. Результати дослідження опублікували через рік — у квітні 2026 року в авторитетному British Medical Journal.

Аналізувалися відповіді п’яти популярних чат-ботів у безоплатних версіях: ChatGPT (OpenAI), Grok (xAI), Gemini (Google), DeepSeek (High-Flyer) та Meta AI (Meta). Кожному з них експерти поставили 10 відкритих запитань з п'яти категорій: рак, вакцини, стовбурові клітини, харчування та спортивні результати. Дослідники умисно використовували провокативні промпти.

Відповіді у кожній з категорій оцінювали два експерти. Вони використовували шкалу з трьох оцінок: «непроблемні», «дещо проблемні» та «дуже проблемні». Майже половина (49,6%) відповідей була визнана проблемною, з яких 30% отримали оцінку «дещо проблемних», а 19,6% — «дуже проблемних».

З того, що насправді насторожує, — штучний інтелект висловлювався впевнено й послідовно. Розпізнати помилку у таких відповідях людям «не в темі» вкрай важко. Лише один ШІ-бот (Meta A) відмовився відповідати на два запитання — 0,8% всіх запитань.

Галюцинації та сфабриковані цитати заважали чат-ботам створити точний перелік літератури. Усі відповіді за рівнем читабельності були оцінені як «складні», що відповідають рівню знань другого–четвертого курсів коледжу.

Висновок, який зробили дослідники: подальше використання ШІ-ботів без громадської освіти та нагляду ризикує посилити дезінформацію в знаннях про медицину.

Такий висновок американських дослідників перегукується з думкою українських лікарів, 29% з яких вважають ШІ-ботів «непрофесійними».

Як українські лікарі використовують ШІ? — опитування OpenLikar

Платформа безперервного професійного розвитку OpenLikar у березні-квітні 2026 року провела опитування серед своїх користувачів. Анкету заповнювали медичні працівники різних професійних категорій і спеціальностей. Ми виокремили з них відповіді лікарів. В результаті проаналізували понад 400 анкет.

Як часто використовуєте ChatGPT або інші ШІ-інструменти як помічників у роботі?

48% опитаних лікарів відповіли, що звертаються по допомогу до ШІ час від часу. При цьому 13% з них зазначили, що «поки не використовують жодних інструментів ШІ».

22% лікарів регулярно користуються безоплатною версією ШІ-ботів. І лише 5% використовує платні версії. Цікаво, що переважна більшість перших (71%) та других (90%) використовує ChatGPT, Gemini, Claude тощо лише для швидких довідок чи перекладів.

25% лікарів не використовують ШІ як помічника в роботі, з них 9% спробували це зробити й відмовилися.

Що найбільше стримує від використання ШІ в роботі?

Причинами, які стримують від активного використання штучного інтелекту в роботі, опитані лікарі назвали:

• страх отримати помилку (34%),
• недовіру до несертифікованих технологій (31%).

6% опитаних звернули увагу на важливе питання — порушення принципу конфіденційності та передачу персональних даних пацієнтів третім особам. Саме це стримує їх від експериментів з ШІ на роботі.

ШІ, як «друга думка» у складних випадках

Повністю запитання звучало так: чи вважаєте ви ШІ корисною практикою як «друга думка» для аналізу складних діагностичних даних (знімків, великих пакетів аналізів), щоб мінімізувати ризик помилки через людський фактор?

54% лікарів погодилися, що використання штучного інтелекту для перевірки знань у складних випадках є корисним.

32% опитаних сумніваються щодо релевантності застосування таких систем у практиці. А ще 10% зазначили, що використання штучного інтелекту може «розслабити лікаря та погіршити його професійні навички».

Які інструменти на основі ШІ лікарі використовують у роботі?

Тож які з доступних інструментів на базі штучного інтелекту українські лікарі використовують найчастіше? Відповідь на це питання виявилася цілком передбачуваною. 50% опитаних відповіли, що використовують універсальні чат-боти для швидких довідок і перекладів.

Зовсім маленька частка опитаних (4%) користується ШІ-асистентами на кшталт Perplexity, Consensus, Elicit для роботи з науковою літературою. Трохи більше (6%) використовує спеціалізовані медичні ШІ-платформи, як-от UpToDate AI Labs, ClinicalKey AI, розшифровка ЕКГ/КТ алгоритмами тощо.

ШІ-інструментами, вбудованими у медичні інформаційні системи (МІС), користується 9% лікарів. За допомогою штучного інтелекту вони пишуть епікризи, підбирають аналоги ліків, використовують підказки щодо взаємодії препаратів, розшифровують ЕКГ, КТ, рентгенограми, аналізують лабораторні показники, дізнаються інформацію про рідкісні захворювання.

Страх помилок зупиняє медиків від використання ШІ

Наведені вище дані підштовхують до думки, що працівники медичної сфери поки що не довіряють штучному інтелекту. Для більшості медиків важливішими залишаються перевірений досвід і професійна відповідальність, ніж експерименти з новими цифровими інструментами.

Як показало дослідження 2025 року, опубліковане у British Medical Journal, популярні ШІ-боти досить часто помиляються у відповідях на медичні теми, навіть коли йдеться про базові питання. За рік штучний інтелект міг «порозумнішати», але свіже опитування платформи OpenLikar підтверджує, що лікарі досі обережні у використанні ШІ.

Страх отримати неточну або хибну відповідь, а також недовіра до несертифікованих технологій і відсутність офіційних гарантій безпеки зупиняють українських лікарів від активного використання штучного інтелекту в практиці.

Наші висновки

ШІ в медицині — це не заміна пошуку і тим більше не альтернатива фундаментальній медичній освіті, багаторічному досвіду чи клінічному мисленню фахівця. Це складний інструмент, що потребує спеціальних навичок. Високий ризик дезінформації часто пов’язаний із відсутністю навичок промпт-інжинірингу.

Сьогодні лікареві важливо не просто питати штучний інтелект, а вміти підбирати професійні версії інструментів, надавати чіткий клінічний контекст та обов'язково верифікувати кожну відповідь через фільтр критичного мислення.

DOC.UA та OpenLikar закликають колег інвестувати час у розвиток ШІ-грамотності — це єдиний шлях, щоб перетворити технологію на надійного асистента, а не на джерело ризиків у щоденній практиці.