Різкий «простріл» у спині, шиї або руці, який з’являється під час руху чи навіть у спокої, — ситуація, яка траплялась у багатьох. У побуті це часто називають «защемило нерв». У більшості випадків це неприємно, але не небезпечно. Проте іноді такий симптом може вказувати на серйозніші проблеми з хребтом або нервовою системою.
Защемлення нерва — це загальний термін, що описує стан стиснення периферійного нерва, тобто того, що знаходиться поза межами головного та спинного мозку. Тканини, які їх оточують — кістки, зв’язки або м’язи — можуть чинити на нерви тиск, викликаючи відчуття болю, оніміння, поколювання або слабкість. «Защемлення нерва» не є точним медичним діагнозом — лікарі зазвичай встановлюють конкретні причини, наприклад радикулопатію або різні тунельні синдроми, які й призводять до цього стану.
Симптоми бувають тимчасовими або хронічними залежно від причини та ступеня ураження. У більшості випадків цей стан піддається лікуванню за допомогою відпочинку, безрецептурних протизапальних препаратів та фізіотерапії.

Різкий біль при компресії нерва виникає через механічне здавлення або подразнення нервових волокон. Як болить защемлений нерв? Коли нерв стискається, порушується передача нервових імпульсів, а також може виникати запалення та набряк навколишніх тканин. Це призводить до появи гострого, «стріляючого» болю, який часто посилюється під час рухів або зміни положення тіла. У деяких випадках біль може іррадіювати (поширюватися) вздовж ходу нерва, наприклад у кінцівки, що є характерною ознакою компресії нервових структур.
Існує кілька типів залежно від локалізації та причин. Найчастіше це відбувається в місцях, де нерви проходять через вузькі канали або отвори в суглобах. Набряк тканин або їх пошкодження можуть посилювати тиск на нерв і викликати симптоми.
Коли тканини здавлюють корінці нервів у місцях їх виходу зі спинного мозку, виникає стан, відомий як радикулопатія. Він може проявлятися болем, онімінням або поколюванням у різних частинах тіла.
Основні типи:
Окрім хребта, це може виникати й в інших ділянках тіла:
Усі ці стани належать до так званих компресійних невропатій, проте більшість із них зустрічаються нечасто. Найпоширенішими є ураження нервів у хребті та зап’ясті.
Защемлення нервів є доволі поширеним явищем, особливо у легкій формі. Наприклад, тимчасове «затікання» руки чи ноги — це короткочасне здавлення нерва через незручне положення тіла. Більш серйозні випадки, які супроводжуються тривалим болем або радикулопатією, трапляються рідше, але потребують медичного втручання.
Найчастіше виникають симптоми парестезії — це аномальні відчуття, які можуть проявлятися як:
Окрім цього, защемлений нерв може спричиняти біль — гострий або ниючий. У більш серйозних випадках можливе також зниження м’язової сили або слабкість.
Один нерв може іннервувати кілька ділянок тіла, тому симптоми часто поширюються. Наприклад, защемлення сідничного нерва в попереку може викликати біль і дискомфорт у стегні, сідниці або нозі.
Цей стан має характерні ознаки, які відрізняють його від звичайного м’язового болю:
На відміну від м’язового болю, який зазвичай локальний, при защемленні симптоми часто “йдуть” по ходу нерва.
Основною причиною є тиск на нерв із боку навколишніх тканин — кісток, м’язів або зв’язок. Також важливу роль відіграють запалення та набряк, які посилюють компресію нерва.
До найпоширеніших причин належать:
Деякі патології хребта безпосередньо пов’язані зі здавленням нервових корінців:
Існує низка факторів, які підвищують ймовірність розвитку цього стану:
Цей стан потребує уваги, особливо якщо симптоми зберігаються або посилюються, адже своєчасна діагностика допомагає уникнути ускладнень.
Якщо защемило нерв, у більшості випадків можна полегшити стан у домашніх умовах. Перша допомога спрямована на зменшення тиску на нерв і зняття болю.
Що робити, якщо защемило нерв:
Якщо ви не впевнені, що робити, якщо защемило нерв, головне — не намагатися “вправити” його самостійно і не ігнорувати сильний біль. У більшості випадків ці прості дії допомагають полегшити стан протягом кількох днів.
При защемленні нерва важливо не погіршити стан. Не рекомендується:
Неправильні дії можуть посилити компресію нерва та ускладнити відновлення.
Звернутися до спеціаліста потрібно, якщо:
Лікар проведе огляд, перевірить рефлекси, чутливість і, за потреби, призначить додаткові обстеження (МРТ, КТ, рентген або електроміографію), щоб встановити точну причину.
Лікування залежить від причини та ступеня ураження. У більшості випадків застосовують консервативні методи:
Фізична терапія допомагає зменшити тиск на нерв і покращити рухливість. Якщо консервативне лікування не допомагає, у рідкісних випадках може знадобитися хірургічне втручання.
Повністю уникнути защемлення нерва неможливо, але можна зменшити ризик його виникнення:
Дотримання цих рекомендацій допомагає знизити ризик ситуацій, коли раптово защемило нерв, і підтримувати здоров’я опорно-рухового апарату в довгостроковій перспективі. Якщо симптоми повторюються або посилюються, не зволікайте з обстеженням, адже своєчасне лікування допомагає уникнути хронічного болю та ускладнень.
Довідка DOC.UA: Записатися на прийом до невролога можна на сайті.