Щоб уберегти себе і свою сім'ю від небажаних хвороб, необхідно відповідально підходити до їх профілактики, а в разі захворювання — НЕ затягувати з лікуванням. У цьому матеріалі ми розповімо про те, що таке гострий риносинусит і як від нього вберегтись
Риносинусит — запалення слизової оболонки носа і навколоносових пазух: гайморових, лобних, етмоїдальних або сфеноїдальних. Назва хвороби «риносинусит» дослівно розшифровується: «РИНО» від давньогрецької ῥινός — «ніс», «СИНУС» від латинського sinus — «пазуха» і від латинського суфікса — itis, що означає «запалення».
Запалення слизової носа завжди супроводжується запаленням навколоносових пазух. І навпаки, запалення носових пазух завжди супроводжується запаленням слизової оболонки носа. Якщо риносинусит триває менше 4 тижнів, то його називають гострим риносинуситом. Якщо риносинусит триває більше 12 тижнів — це вже хронічна форма синуситу.
Найпоширенішою причиною цього захворювання є віруси. Іноді вірусний риносинусит може ускладнюватися бактеріальною інфекцією (бактеріальний риносинусит).
Риносинусит можна діагностувати, якщо у пацієнта:
При риносинуситах слиз густий, жовтий або зелений, а от у випадку звичайної застуди — слиз прозорий. Біль або відчуття розпирання можуть з'являтися у зоні обличчя, навколо очей або починатися з головного болю. Інші прояви риносинуситу: тиск у вухах, болі у верхній щелепі і зубах, порушення відчуття запаху, кашель, який може збільшитися вночі, неприємний запах з рота, відчуття втоми, підвищена температура тіла.
Антибіотики слід використовувати тільки в разі синуситу, викликаного бактеріями (антибіотики не впливають на віруси).
Ознаки риносинуситу, викликаного бактеріями:
Ознаки риносинусита, викликаного вірусами:
Мазок, взятий з порожнини носа або носоглотки, не дозволяє виявити бактерії, що викликають риносинусит, оскільки бактерії у щелепних пазухах відрізняються від бактерій з носа. Мазок, взятий зі середини носового проходу за допомогою ендоскопії, у більшості випадків дозволяє ідентифікувати патогенний синусит, але доцільність такого методу діагностики не доведена в дослідженнях.
Якщо у пацієнта є симптоми риносинуситу, рентгенологічне обстеження не рекомендується. Його проводять тільки при підозрі на ускладнення або наявність інших захворювань (сильний головний біль, випинання очного яблука, параліч черепних нервів, набряк обличчя або інші симптоми). Обмежене використання рентгенографії при риносинуситі пов'язано з тим, що в цьому методі діагностики організм піддається впливу радіації. Комп'ютерна томографія краще звичайного рентгена, так як рентген є неточним у більшості випадків.
У дуже рідкісних випадках риносинусит може ускладнюватися менінгітом, абсцесом мозку, кісткової інфекцією.