Непритомність: причини виникнення та перша допомога

Непритомність часто виникає раптово й може налякати як саму людину, так і оточуючих. У більшості випадків цей стан не несе серйозної загрози для життя, однак іноді є першим проявом небезпечних захворювань серця, судин або нервової системи. Саме тому важливо знати, чому виникає втрата свідомості, як правильно надати допомогу та в яких ситуаціях необхідно негайно звернутися до лікаря.

Що таке непритомність

Непритомність (синкопе) — це короткочасна втрата свідомості, яка виникає через тимчасове недостатнє кровопостачання головного мозку. Зазвичай людина приходить до тями самостійно протягом кількох секунд або хвилин.

На відміну від судом чи інших неврологічних станів, при типовій непритомності свідомість швидко відновлюється без тривалих наслідків. Після епізоду можуть ще деякий час зберігатися слабкість, сонливість або легка сплутаність.

Як виникає непритомність

Для нормальної роботи мозок потребує постійного надходження кисню та крові. Якщо кровотік раптово зменшується навіть на короткий час, мозок тимчасово "вимикає" свідомість.

Найчастіше це відбувається через:

• різке зниження артеріального тиску;
• уповільнення або порушення серцевого ритму;
• недостатній приплив крові до головного мозку.

Саме тому запаморочення і непритомність часто виникають разом — запаморочення є одним із перших сигналів, що мозок починає отримувати недостатньо крові.

Основні причини непритомності

Причин непритомності існує багато. Частина з них є відносно безпечними, тоді як інші потребують обов'язкового медичного обстеження.

Найпоширеніші причини непритомності:

• сильний емоційний стрес або переляк;
• тривале стояння без руху;
• різке вставання після лежання або сидіння;
• низький тиск;
• зневоднення;
• перегрівання;
• алкоголь;
• недостатнє харчування або тривале голодування;
• прийом окремих лікарських препаратів (наприклад, деяких засобів від артеріального тиску);
• порушення серцевого ритму та інші захворювання серця;
• рідше — інсульт, транзиторна ішемічна атака (ТІА) або інші неврологічні захворювання.

Особливої уваги потребує низький тиск і непритомність, адже саме ортостатична гіпотензія (різке падіння тиску при вставанні) є однією з найчастіших причин короткочасної втрати свідомості.

Види непритомності

Залежно від механізму розвитку лікарі виділяють кілька основних типів синкопе.

1. Рефлекторна (вазовагальна) непритомність — найпоширеніший варіант. Виникає у відповідь на біль, страх, сильні емоції, тривале стояння або інші подразники.
2. Ортостатична непритомність розвивається після швидкої зміни положення тіла через різке падіння артеріального тиску.
3. Кардіогенна непритомність пов'язана із захворюваннями серця або порушеннями серцевого ритму. Саме цей варіант вважається одним із найнебезпечніших і потребує обов'язкового обстеження.
4. Неврологічна непритомність трапляється значно рідше та може бути пов'язана із захворюваннями нервової системи, що впливають на кровопостачання головного мозку.

У деяких випадках навіть після обстеження точну причину короткочасної втрати свідомості встановити не вдається, тому лікар може рекомендувати додаткові дослідження або спостереження.

Тривожні симптоми перед непритомністю

У багатьох випадках непритомність не виникає раптово. За кілька секунд або хвилин організм може подавати характерні сигнали, які дають можливість запобігти падінню та травмам.

До найпоширеніших симптомів непритомності належать:

• запаморочення;
• раптова слабкість;
• потемніння в очах або "мушкки" перед очима;
• тунельний зір;
• нудота;
• холодний піт;
• блідість;
• відчуття нестійкості;
• дзвін у вухах;
• серцебиття.

Якщо ви відчули такі симптоми, краще одразу сісти або лягти та підняти ноги. Це допомагає покращити приплив крові до головного мозку і нерідко дозволяє уникнути втрати свідомості.

Що робити під час втрати свідомості

Якщо людина вже знепритомніла, найважливіше — переконатися, що вона дихає, та запобігти травмам.

Перша допомога при непритомності включає:

• покласти людину на спину;
• підняти ноги приблизно на 20–30 см (якщо немає підозри на травму хребта або голови);
• забезпечити доступ свіжого повітря;
• послабити тісний одяг;
• перевірити наявність дихання.

Якщо людина прийшла до тями, не варто дозволяти їй одразу вставати. Краще залишатися у лежачому або сидячому положенні ще 10–15 хвилин. Після повного відновлення можна запропонувати прохолодну воду, якщо немає нудоти чи блювання.

Помилки, яких слід уникати

Поширені помилки можуть не лише не допомогти, а й погіршити стан.

Не рекомендується:

• різко піднімати людину на ноги;
• силоміць поїти або годувати непритомну людину;
• давати будь-які ліки без рекомендації лікаря;
• бити по щоках чи намагатися "привести до тями" нашатирним спиртом;
• залишати людину саму одразу після відновлення свідомості.

Коли обов'язково звернутися до лікаря

Хоча більшість епізодів непритомності не пов'язані з небезпечними захворюваннями, іноді короткочасна втрата свідомості може бути проявом серйозної патології.

Обов'язково звернутися за медичною допомогою потрібно, якщо:

• це перший епізод без очевидної причини;
• непритомність сталася під час фізичного навантаження;
• перед цим виникли біль у грудях, сильне серцебиття або задишка;
• людина втратила свідомість більш ніж на кілька хвилин;
• після залишаються сплутаність свідомості, слабкість або порушення мовлення;
• непритомність супроводжувалася травмою голови;
• епізоди повторюються.

У таких випадках важливо якомога швидше пройти обстеження, щоб виключити захворювання серця, судин або нервової системи.

Діагностика непритомності

Щоб встановити причини непритомності, лікар насамперед детально розпитує про обставини епізоду, супутні симптоми та наявні захворювання. Також проводиться фізикальний огляд і вимірювання артеріального тиску та пульсу в різних положеннях тіла.

За потреби можуть призначатися:

• електрокардіограма (ЕКГ);
• ехокардіографія;
• холтерівське моніторування ЕКГ;
• аналізи крові (зокрема для виключення анемії або порушень обміну речовин);
• тилт-тест (ортостатична проба);
• комп'ютерна томографія або МРТ головного мозку;
• консультація невролога чи кардіолога.

Обсяг обстеження залежить від віку пацієнта, супутніх захворювань та ймовірної причини синкопе.

Профілактика повторних епізодів

Профілактика залежить від того, що саме спричинило непритомність. Якщо причина не пов'язана із серйозними захворюваннями, ризик повторних епізодів можна зменшити за допомогою простих рекомендацій:

• підтримувати достатній питний режим;
• уникати тривалого стояння без руху;
• вставати з ліжка поступово;
• не допускати перегрівання;
• регулярно харчуватися;
• знати свої індивідуальні тригери (стрес, спека, голодування) та по можливості уникати їх.

Якщо ви вже відчуваєте наближення непритомності, окрім того, що потрібно сісти або лягти, можна сильно стиснути кулаки, схрестити ноги або напружити м'язи стегон. Такі дії допомагають тимчасово підвищити артеріальний тиск і в деяких випадках запобігти втраті свідомості.

Непритомність найчастіше має доброякісний характер, але іноді може свідчити про серцеві або неврологічні захворювання. Якщо епізод стався вперше, повторюється або супроводжується тривожними симптомами, варто звернутися до сімейного лікаря, кардіолога чи невролога для встановлення причини.