Гормони стресу під час війни: ендокринолог пояснює, що з вами відбувається
Як стрес, страх і перевтома впливають на гормони під час війни та які сигнали організму не можна ігнорувати?
Про це у новому випуску подкасту «Розмова з лікарем» розповідає ендокринолог діагностичного центру «Солтан Медікал» Марія Іванова. Вона пояснює, що відбувається з тілом у стані постійної напруги та як повернути собі відчуття контролю навіть у складних умовах.
В умовах війни організм постійно перебуває в напрузі. Саме тому гормони стресу працюють майже без паузи. Основний гормон, що виробляється під час стресу, — це гормон стресу кортизол, а також адреналін, які часто називають гормонами страху. Коли цей стан затягується, хронічний стрес призводить до порушень сну, зниження імунітету, гормональних збоїв і проблем із зовнішнім виглядом. Саме так стрес впливає на гормони, запускаючи ланцюгову реакцію змін у всьому тілі.
Які гормони першими реагують на стрес
Починати варто з базового розуміння того, які системи в організмі вмикаються першими.
«Найпершими реагують гормони стресу, які виробляються в наднирниках — це кортизол та адреналін».
Лікарка пояснює, що ці гормони синтезуються з холестерину — того самого ресурсу, з якого організм виробляє статеві гормони.
«З холестерину синтезуються тестостерон, естроген, прогестерон — дуже важливі гормони фертильності. І коли весь ресурс іде на кортизол та адреналін, каскадом починаються порушення».
Саме тому під час тривалого стресу організм «вимикає» те, що не критичне для виживання.
Чому під час війни страждає репродуктивна функція
Тіло в умовах небезпеки працює за простим принципом — вижити тут і зараз.
«Навіщо нам зараз народжувати й розмножуватись, якщо ми тікаємо або ховаємось?»
Через це знижується репродуктивна функція, порушується менструальний цикл, падає лібідо.
«В організмі все працює як доміно: сиплеться одне — і далі йде ланцюгова реакція».
Як гормони стресу впливають на імунітет і ризики захворювань
Постійно високий рівень кортизолу — це не лише про втому.
«Кортизол і адреналін — це стероїдні гормони. Вони знижують імунітет».
Лікарка пояснює, що імунна система відповідає не тільки за боротьбу з вірусами й бактеріями.
«Імунітет також знищує атипові та ракові клітини, які випадково утворюються в організмі. Коли ці механізми слабшають — ризики зростають».
Чому псується зовнішність і з’являється відчуття “я не я”
Коли організм довго живе в режимі виживання, він починає економити ресурси.
«Починає сипатися все те, що не дуже потрібно для виживання: волосся, шкіра, нігті, краса».
У когось цей процес помітний швидше, у когось повільніше — усе залежить від внутрішнього ресурсу.
Як тіло насправді сприймає війну
Навіть якщо ви живете далеко від фронту, тіло не робить різниці.
«Тіло думає, що ми в окопі. Навіть якщо ми в Києві чи Львові».
Повітряні тривоги, новини, напруга — усе це постійно підтримує стан небезпеки.
«І з цим треба працювати вже зараз».
Які симптоми гормонального дисбалансу не можна ігнорувати
Лікарка наголошує: швидкість і сила проявів залежать від психологічного типу людини та її ресурсу.
«Є іпохондрики, які після кашлю біжать на МРТ, а є ті, хто тягне до останнього».
Втім, існують чіткі «червоні прапорці», які потребують дій.
Якщо організм подає такі сигнали, зволікати не варто:
- зникнення менструації;
- різке випадіння волосся, акне, погіршення стану шкіри;
- зниження лібідо;
- коливання тиску, пульсу, температури;
- постійні проблеми зі шлунково-кишковим трактом;
- зміна кольору сечі або тривалі закрепи.
«Люди часто не бачать себе. Вони бачать телефон, комп’ютер, але не дивляться на власне тіло».
Що реально допомагає стабілізувати гормони під час стресу
Коли люди шукають, як знизити гормон стресу, вони часто очікують складних рішень. Але лікарка наголошує: основа — це рутина.
«Це рутина. Ми маємо зберігати свою стабільну, комфортну рутину, не дивлячись ні на що».
Йдеться не про ідеальне життя, а про дрібні щоденні опори:
- улюблений сніданок;
- макіяж або догляд за собою;
- приємні аромати;
- прогулянки на свіжому повітрі;
- живе спілкування;
- хоча б година без новин і телефону.
«Бути тут і зараз — а не жити постійно вчорашнім або завтрашнім».
Чому гормони й психологія мають працювати разом
Ендокринологія та психотерапія — не паралельні, а взаємопов’язані сфери.
«Можна лікувати депресію антидепресантами, але якщо є дефіцит заліза або наднирникова недостатність — ефекту не буде».
І навпаки — іноді аналізи в нормі, а проблема лежить у психологічному стані.
«Це сфери, які мають перетинатися, а не існувати окремо».
Найчастіший сигнал, який люди ігнорують
Наприкінці розмови лікарка називає симптом, який здається «нормальним», але є ключовим.
«Це втома».
Різниця проста:
- якщо після вихідних сон, їжа й прогулянка повертають енергію — це звичайна втома;
- якщо після відпочинку сил немає — це вже сигнал.
«Це бігуча строка: ідіть до лікаря».
Якщо ви впізнали себе хоча б в одному з цих станів або давно відчуваєте, що організм працює «не так, як раніше», радимо подивитися повний випуск подкасту, де лікарка детально пояснює, як стрес впливає на гормони, чому хронічний стрес призводить до серйозних наслідків і що можна зробити вже сьогодні, аби підтримати себе.
