Телемедицина - це дистанційне надання медичних послуг за допомогою використання будь-яких підручних гаджетів (телефон, планшет або компʼютер) в аудіо або відео форматі. Сьогодні людям більше не потрібно записуватися на особистий візит до лікаря, щоб отримати лікування. Використання захищених відео та аудіо з’єднань дає змогу фахівцям лікувати пацієнтів, які не мають часу на особисті візити до лікаря або проживають у місцях з обмеженим доступом до медичної допомоги.
Телемедицина - це інструмент для зручного зв'язку між лікарем та пацієнтом, а також між лікарями. Лікарі використовують телемедицину для передачі медичних даних, онлайн-консультацій між очними прийомами та дистанційної медичної діагностики. Також вона надає можливість лікарям спілкуватися між собою, навчатися та обмінюватися досвідом.
Пацієнти можуть спілкуватися з лікарями з дому за допомогою власних гаджетів, не витрачаючи часу на довгу дорогу до лікарні та черги. Телемедицина дозволяє оцінювати, діагностувати, інформувати та лікувати пацієнтів без особистого візиту до лікаря.
З медичним онлайн-хабом Doc.ua почати користуватися послугами телемедицини дуже просто. Ось кілька простих кроків, які вам потрібно виконати:
Консультація проходить у трьох зручних форматах:
Всі рекомендації після консультації зберігаються в особистому кабінеті телемедицини пацієнта, де він може переглянути їх в будь-який зручний час.
1940 роки - початок розвитку української телемедицини, а саме проведення досліджень в рамках космічних проєктів. Далі йде продовження розвитку технології, в основному, через передачі ЕКГ по різних каналах зв’язку та відеоконсультування.
1994-й рік - переговори з міжнародними фахівцями з приводу впровадження телемедицини в Україні та здійснення перших телеконсультацій.
Кінець 1990-х років - розвиток національної мережі теле-ЕКГ.
2000-й рік - створення першого в Україні телемедичного центру у Донецькому НДІ травматології та ортопедії. Пізніше починається впровадження телемедицини, зокрема телетравматологію і телеортопедію, теледерматологію, телерадіологію, в низці областей країни.
2002-й рік - функціонування обласних телемедичних мереж.
2006-й рік - створення національної громадської організації (Асоціація розвитку української телемедицини та електронної охорони здоров'я).
2007-й рік - створення Державного клінічного науково-практичного центру телемедицини МОЗ України.
2009-й рік - реалізація Державним центром телемедицини проєкт створення телемедичної мережі України, завдяки якій започатковано телемедичне консультування, підвищення кваліфікації лікарів та обмін досвідом.
2010-й рік - прийняття наказу №261 “Про впровадження телемедицини в закладах охорони здоров’я”, яким було затверджено ряд нормативних документів.
2015-й рік - прийняття наказу №681 “Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров’я”, в якому було прописано Порядок організації медичної допомоги на первинному, вторинному (спеціалізованому), третинному (високоспеціалізованому) рівнях із застосуванням телемедицини, Положення про кабінет телемедицини закладу охорони здоров’я та форми первинної облікової документації.
2017-й рік - перехід України на електронну систему охорони здоров’я eHealth. Далі у листопаді ухвалення закону “Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості”, де вперше введено поняття “телемедицини” і опис порядку застосування цього методу.
2019-й рік - старт пілотного проєкту з формування телемедичної мережі у сільських місцевостях Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Рівненської та Харківської областей, де почали проводити офіційні телеконсультації. Загальна кількість телеконсультацій станом на 10 жовтня 2019 року склала 3 287.
2020-й рік - старт чергового етапу медичної реформи в Україні. Через пандемію Covid-19 у всьому світі стається бум дистанційних методів надання медичної допомоги населенню: створюється величезна кількість телемедичних сервісів, у тому числі й приватних, які функціонують безплатно для хворих.
Станом на зараз, 2023-й рік, ринок телемедицини продовжує свій розвиток.
Першим та основним фактором росту ринку телемедицини стала пандемія та протиепідемічне соціальне обмеження. Телемедичні технології дозволили людям звертатися до лікаря та отримувати допомогу віддалено, без потреби відвідування лікарень, які були найбільшим джерелом поширення вірусу. Іншим впливовим фактором росту стала повномасштабна війна. Велика кількість людей, особливо вимушено переселених, потребували швидкого та безконтактного доступу до медичної допомоги. Телемедицина, зокрема аудіо та відео консультації, допомогли закрити цю потребу. Крім того, й лікарі, які переїхали та лишись роботи, за допомогою телемедицини, змогли продовжити свою лікарську практику. І лікарі, і пацієнти були та залишаються зацікавленими сторонами у дистанційних засобах зв'язку.
Ітак, ось основні фактори, що посприяли росту телемедицини в Україні:
Постачальники медичних послуг в Європі та США пропонують дистанційне лікування ще з 1950-х років, коли телемедицина вперше з’явилася на стаціонарних телефонах. Неофіційним початком впровадження телемедицини у світі вважають початок минулого століття, коли була передана перша електрокардіограма через телефон. Зараз же практично половина всього ринку телемедицини (46%) зосереджена у США. Далі йдуть Канада, Китай, країни Скандинавії.
Причиною розвитку використання телемедицини в США, Норвегії, Канаді та Китаї є географічний чинник. Адже, ці країни з великою територією та населенням, мають велику кількість важкодоступних регіонів, де є брак медичної допомоги. Усі ці чинники сприяють розвитку телемедичних технологій.
Серед країн Європи найвищий попит на телемедицину спостерігається у Великобританії, де причиною для розвитку цієї галузі є старіння населення, тож телемедичні рішення і консультації допомагають лікарям і пацієнтам поліпшувати медичну допомогу.
Існує три основні типи телемедицини:
За статистикою, найбільшою популярністю користується інтерактивна медицина, а саме такі її види:
Згідно із наказом МОЗ № 681, телемедицина - це комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями. Цей документ є правовою основою регулювання дистанційної допомоги в Україні. Для його виконання використовуються кабінети телемедицини, а консультації проводять лікарі різних спеціальностей. Існують два типи телемедичних консультацій: Лікар – пацієнт та лікар – лікар. І в залежності від типу заповнюються відповідні документи:
Згідно з наказом, телемедичне консультування проводять на підставі запиту за формою № 001/тм, який оформляє лікар і надсилає до лікаря-консультанта. До запиту додають всю інформацію, необхідну для надання консультації, зокрема скановані копії діагностичних та лабораторних досліджень, МРТ, УЗД тощо. Після отримання запиту лікар-консультант реєструє його в Журналі обліку телемедичних консультацій за формою № 003/тм), який зберігається в кабінеті телемедицини. У цей же день лікар готує консультаційний висновок за формою № 002/тм. Якщо запит носить статус “Ургентний”, лікар-консультант повинен підготувати висновок у максимально короткий термін.
Ось як працює послуга онлайн-консультацій на Doc.ua:
Довідка Doc.ua: скористатися послугою телемедицини можна на нашому сайті.