Види Серед енцефалітів традиційно виділяють: лейкоенцефаліти (при цьому виді запалення найбільш страждає біла речовина головного мозку); поліоенцефаліти (при цьому виді захворювання найбільш страждає сіра речовина головного мозку); паненцефаліта (в цьому випадку вражається як біле, так і сіра речовина). Також енцефаліти можна розділити на: первинні – їх провокують нейротропні віруси – вони дуже небезпечні, викликають найбільшу кількість смертей; вторинні – при цьому виді енцефалітів нервова система хворого вражена самою імунною системою (аутоімунна реакція): інфекційно-алергічні; постінфекційні. Причини Збудником захворювання виступають: віруси – переважна більшість випадків захворювання, так званий вірусний енцефаліт; бактерії; грибки; рикетсії; найпростіші. Для виникнення вірусного енцефаліту причин декілька: це і цілий ряд макро- і мікроорганізмів, і стан імунної системи людини. У сучасних умовах все частіше у людей зустрічається вроджений або набутий імуннодефіціт. Якщо у людини спостерігається важке вірусне захворювання – енцефаліт, то вірус при попаданні в організм швидко досягає центральної нервової системи, також він може поширюватися паріневрально або по лімфатичних судинах в черепно-мозкових нервах. Симптоми Коли вірус потрапляє в ЦНС, то спостерігається цілий ряд симптомів, в той час як інфекцій, які протікають безсимптомно, істотно більше. Вірусний енцефаліт головного мозку ніяк не проявляє себе від декількох днів до трьох тижнів. Захворювання може проявлятися наступними симптомами загальної інтоксикації: астенія; міалгія; субфебрильна температура; головний біль; втрата апетиту. Як правило, ці симптоми тривають близько двох тижнів. Гострий вірусний енцефаліт характеризується наступними симптомами: різке підвищення температури; лихоманка; поява різної неврологічної симптоматики (може бути осередкової, менінгеальної, загальномозковою); порушення свідомості (може проявлятися як оглушення спочатку, а після може дійти і до глибокої коми); припадки епілепсії; вестибулярні порушення (різке запаморочення або нестійкість); різні порушення сну. Тривалість гострого періоду може варіюватися від декількох днів до декількох місяців (залежить від форми). Вірусний енцефаліт, симптоми якого дуже яскраві, характеризується наступною динамікою: стан хворого стабілізується; регресує; неухильно зростає, може навіть призвести до летального результату. Іноді захворювання переходить в хронічну форму, в цьому випадку можлива поява нових симптомів. Діагностика Діагностується захворювання наступним способом: виділяється і ідентифікується збудник; за допомогою серологічного тесту потрібно підтвердити наявність вірусу. Також для діагностики можна використовувати полімеразної ланцюгової реакції in vitro, за допомогою цього методу легко виявити ДНК-віруси або РНК-віруси: вірус герпесу, цитомегаловірус або вірус Епштейна-Барра. Лікування Якщо діагностовано вірусний енцефаліт, лікування слід починати негайно, існують три основних напрямки для усунення гострої стадії захворювання: якщо діагностовано вірусний енцефаліт у дітей, то особливо важлива профілактика ускладнень; специфічна етіотропна терапія; обов'язково підтримку всіх функцій організму, які життєво важливі. При вірусному енцефаліті для профілактики дегідратації можна призначити глюкокортикоїди, вони також нададуть протизапальний, протиалергічний, імуносупресивні ефект. При гострому перебігу захворювання застосовується преднізолон, в дозуванні від 1 до 2 мг на кожний кілограм ваги перорально або в ін'єкціях (потрібно врахувати стан хворого), від трьох до чотирьох разів на добу, або при пульс-терапії одноразово. Також при вірусному енцефаліті наслідки допоможе усунути метіопреднізолон в тому ж дозуванні. Можливе використання і дексаметазону від 0,15 до 0, 25 мг на кожний кілограм ваги, від трьох до чотирьох разів на добу. Максимальні дози глюкокортикоїдів потрібно застосовувати в перші дні, можливо їх вживання до 10 днів, але потім дозу потрібно швидко знизити, інакше побічних ефектів не уникнути. Одночасно з препаратами призначають солі кальцію і калію. Щоб зняти набряк мозку, потрібно використовувати осмотичні діуретики, такі як манітол (маніт) і сечовину. Манітол призначають в дозуванні 1-1,5 г на кожен кілограм ваги, доза не повинна перевищувати 140-180 г. Можна поєднувати вабить з фуросемідом, він допоможе уникнути наростання набряку. Обов'язково потрібно контролювати водно-електролітний баланс. Набряк мозку може призвести до вторинного стволовому синдрому, який призводить до дихальної, серцево-судинної недостатності. Якщо у хворого спостерігається набряк, то доцільно перевести його в реанімацію. Якщо у хворого спостерігаються епілептичні припадки, то потрібно призначити 20% розчин натрію оксибутират внутрішньовенно, доза від 50 до 150 мг на кілограм ваги, для дітей і підлітків можна призначити клоназепам, фінлепсин або хлоралгідрат в клізмі, літичні суміші (такі як дроперидол або фентаніл) . Для профілактики судом призначають транквілізатори і нейролептики. Протисудомну терапію слід продовжувати кілька місяців після нападу, щоб уникнути повтору нападів. Знайти і забронювати ліки Ви можете на нашому сайті у відповіднопу розділі. Догляд за хворим включає в себе: регулярне перевертання хворого в ліжку; санацію верхніх дихальних шляхів; протирання шкіри спиртом, щоб уникнути пролежнів; пасивна, а потім активна гімнастика.