Причини Виникає це захворювання з різних причин, наприклад, після інтоксикації або гострого отруєння, після операцій на жовчних шляхах або серці, а також при опіках, інфекціях, сепсисі, гепатиті і т.д. Розповсюдженність Розвиток гепаторенального синдрому має місце бути після оперативного лікування жовчних шляхів, і виникає у 18% прооперованих пацієнтів. Також він проявляється у 20% тих, хто страждає захворюваннями печінки і нирок. Симптоми Варто відзначити, що гепаторенальний синдром може бути декількох типів і протікати як при нормальному артеріальному тиску, так і при зниженому. В останньому випадку, хвороба протікає набагато складніше. Основна симптоматика включає в себе підвищення рівня аміаку і азотистих шлаків в складі крові, зниження концентрації натрію. Крім того, можливе зменшення виділення сечі, дійти може до того, що сечовиділення взагалі може припинитися. Лікування З огляду на той факт, що при гепаторенальному синдромі одночасно страждають і нирки, і печінка, лікування повинно враховувати цей фактор. Лікувальні заходи мають комплексний характер і в першу чергу, спрямовані на зниження ниркової недостатності. Усувати захворювання можна хірургічним і консервативним методом, але в обох випадках хворий потребує постільного режиму. Також в залежності від типу захворювання, або повністю виключається, або знижується кількість споживаного білка. Призначаються різні вітаміни, так як вітамінотерапія добре впливає і допомагає посилити дію медикаментозних препаратів.