діюча речовина: урокіназа;
1 флакон містить урокінази 10000 МО (0,13 мг) або 500000 МО (6,41 мг).
допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, додекагідрат; натрію дигідрофосфат, дигідрат; альбумін людини.
Тромбоз периферичних артерій.
Гострий та підгострий тромбоз глибоких вен.
Гостра, діагностично підтверджена легенева емболія, зокрема якщо вона супроводжується нестабільним гемодинамічним статусом.
Тромбоз артеріовенозного шунта.
Підвищена чутливість до урокінази або до будь-якого з компонентів препарату.
Усі форми пригнічення системи згортання крові, особливо при підвищеній схильності до геморагій (спонтанний фібриноліз і геморагічний діатез). Лікування пероральними антикоагулянтами.
Гострі цереброваскулярні явища (наприклад інсульт, швидкоминуче ішемічне порушення мозкового кровообігу), особливо внутрішньочерепний крововилив.
Внутрішньочерепні пухлини, аневризми або артеріовенозне порушення розвитку мозкових артерій.
Інтрамуральна аневризма аорти, що розшаровується.
Прояви кровотечі.
Підвищена схильність до кровотеч внаслідок шлунково-кишкових захворювань (злоякісні пухлини, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий неспецифічний виразковий коліт), порушень сечостатевої системи (злоякісні пухлини, сечокам’яна хвороба), порушень легеневої системи (кавернозний туберкульоз або бронхоектази), тяжких печінкових порушень (цироз печінки, езофагеальний варикоз), тяжких ниркових порушень.
Протягом 3 місяців після тяжкої кровотечі (шлунково-кишкової або внутрішньочерепної), після тяжкої травми або ускладнених хірургічних втручань (коронарне шунтування, внутрішньочерепні або інтраспінальні операції або травми).
Перші 4 тижні після пологів.
Аборт.
Загроза викидня.
Підозра на передлежання плаценти.
Пункція судини, яку не можна затиснути.
Протягом 10 днів після біопсії органа, поперекової пункції, зовнішнього масажу серця протягом тривалого періоду або одразу після внутрішньом’язової ін’єкції.
Тяжка артеріальна гіпертензія, що не піддається лікуванню (систолічний тиск понад 200 мм рт. ст., діастолічний – понад 100 мм рт. ст.; гіпертензивна ретинопатія ІІІ–IV ступеня).
Геморагічна ретинопатія або інші захворювання очей з підвищеною схильністю до кровотеч.
Гострий панкреатит, перикардит, септичний ендокардит.
Сепсис.
Тяжка тромбоцитопенія.
Урокіназу слід вводити внутрішньовенно або внутрішньоартеріально. Застосовувати як у вигляді монотерапії, так і у складі комбінованої тромболітичної терапії з гепарином. Дози визначати залежно від нозологічної форми, захворювання, виду тромбозу.
Приготування розчину
Вміст 1 флакона Урокінази медак 10000 МО розчинити у 2 мл води для ін’єкцій; 500000 МО – у 10 мл води для ін’єкцій.
Для краплинного введення вміст 1 флакона Урокінази медак можна розчинити у воді для ін’єкцій, а потім розвести 5 % або 10 % розчином глюкози або 0,9 % розчином натрію хлориду до отримання кінцевого об’єму 50 мл.
Досвід застосування урокінази дітям обмежений.