діюча речовина: nefopam;
1 мл розчину містить нефопаму гідрохлориду 20 мг;
допоміжні речовини: натрію фосфат дигідрат, натрію гідрофосфат безводний, вода для ін’єкцій.
Післяопераційна аналгезія у складі мультимодальної аналгезії (нефопам також володіє позитивними властивостями запобігати післяопераційному тремтінню).
Больовий синдром різної етіології та інтенсивності (травми, біль після хірургічних операцій, знеболювання пологів, зубний біль, міалгія, ниркова та печінкова коліки). Премедикація перед болісними медичними процедурами.
Гіперчутливість до нефопаму або до інших компонентів препарату. Судоми або їх наявність в анамнезі. Ризик затримки сечі, пов’язаної з уретро простатичними порушеннями. Ризик гострого глаукоматозного нападу. Одночасне застосування інгібіторів МАО.
Терапія має відповідати інтенсивності больового синдрому та реакції пацієнта. Внутрішньом’язове введення. Нефопам слід вводити внутрішньом’язово глибоко. На одне введення рекомендується доза 20 мг. У разі необхідності введення повторюють кожні 6 годин. Максимальна добова доза – 120 мг.
Внутрішньовенне введення. Нефопам слід вводити у вигляді тривалої внутрішньовенної інфузії зі швидкістю не більше 5 мг/хв протягом не менше ніж 15 хвилин, пацієнт повинен знаходитися у лежачому положенні. Одноразова доза на одну ін’єкцію – 20 мг. У разі необхідності введення повторюють кожні 4 години. Максимальна добова доза – 120 мг.
Метод введення.
Нефопам можна вводити у звичайному розчині для інфузій (0,9 % розчин натрію хлориду або 5 % розчин глюкози). Оптимальне співвідношення при розведенні – 1 ампула препарату в 50 мл розчину для інфузіїй
Курс лікування – не більше 8-10 днів.
Діти.
Не застосовують дітям віком до 15 років.