Склад:

дiючі речовини: 1 мл розчину містить желатину сукцинільованого (модифікованого рідкого желатину; молекулярна маса, усереднена: 26 500 Дальтон) 40 мг; натрію хлориду 5,55 мг; натрію ацетату тригідрату 3,27 мг; калію хлориду 0,3 мг; кальцію хлориду дигідрату 0,15 мг; магнію хлориду гексагідрату 0,2 мг;

допоміжні речовини: натрію гідроксид, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

Показання.

Профілактика і лікування проявів або загрози відносної або абсолютної гіповолемії та шоку.

Профілактика і лікування артеріальної гіпотензії (наприклад, у зв’язку з проведенням епідуральної або спінальної анестезії).

Процедури, що включають екстракорпоральний кровообіг (наприклад запуск апарату «серце і легені»).

Гостра нормоволемічна гемодилюція.

Протипоказання.

Гіперчутливість до розчинів желатину.

Гіперчутливість до галактози-альфа-1,3-галактози (альфа-гал) або алергія на червоне м’ясо (м’ясо ссавців) чи на субпродукти (див. розділ «Особливості застосування»).

Гіперволемія.

Гіпергідратація.

Гіперкаліємія.

Тяжка серцева недостатність.

Недавно перенесений інфаркт міокарда.

Тяжкі порушення згортання крові.

Тяжка ниркова недостатність.

Спосіб застосування та дози.

Розчин вводять внутрішньовенно.

Дозування і швидкість інфузії підбирають відповідно до об’єму втраченої крові та індивідуальних потреб у відновленні і підтриманні стабільної гемодинамічної ситуації. Початково вводять дозу у середньому від 500 до 1000 мл, у випадку тяжкої крововтрати необхідно застосувати вищі дози.

Дорослим і дітям з масою тіла більше 25 кг застосовують 500 мл з відповідною швидкістю, що залежить від гемодинамічного статусу пацієнта. У випадку більше ніж 20 % втрати крові зазвичай слід додатково до Геласпану вводити кров або компоненти крові.

Діти

Оскільки задокументований досвід недостатній, дозу слід підбирати індивідуально відповідно до основного клінічного стану пацієнта. Терапію слід контролювати з особливою обережністю.

Максимальна доза

У зв’язку з тим, що лікарський засіб не впливає специфічно на фактор коагуляції VIII, максимальну добову дозу визначають за ступенем гемодилюції. Слід дотримуватись обережності, щоб уникнути падіння гематокриту нижче критичних значень.

У разі необхідності слід додатково ввести кров або еритроцитарну масу.

Також необхідно звернути увагу на дилюцію протеїнів плазми (наприклад альбуміну або факторів коагуляції), які за необхідності треба замінювати достатньою мірою.

Швидкість інфузії

Швидкість інфузії залежить від наявної гемодинамічної ситуації.

Зазвичай 500 мл вводять протягом 30 хвилин. Однак перші 20–30 мл розчину слід вводити повільно, щоб виявити анафілактоїдні реакції якомога раніше.

У шокових ситуаціях 500 мл Геласпану можна вводити швидко, протягом 5–10 хвилин, шляхом інфузії під тиском.

Слід постійно перевіряти гемодинамічну і гематологічну системи, а також систему згортання.

Спосіб введення

Внутрішньовенне введення.

При швидкому введенні Геласпан по можливості слід підігріти до температури не вище
37 °C.

У випадку інфузії під тиском, що може знадобитися у разі життєвої необхідності, перед введенням розчину необхідно видалити все повітря з контейнера і системи для введення.

Дiти.

Оскільки задокументований досвід недостатній, дозу слід підбирати індивідуально відповідно до основного клінічного стану пацієнта. Терапію слід контролювати з особливою обережністю і застосовувати лікарський засіб дітям лише тоді, коли очікувана користь явно переважає потенційний ризик.