діюча речовина: мелфалан;
1 флакон з порошком містить: мелфалану 50 мг;
допоміжні речовини: повідон К12, кислота хлористоводнева розведена;
1 флакон з розчинником містить: натрію цитрат, пропіленгліколь, етанол 96 %, вода для ін’єкцій.
При введенні шляхом регіональної артеріальної перфузії лікування:
– локалізованої малігнізованої меланоми кінцівок, локалізованої саркоми м’яких тканин кінцівок.
При внутрішньовенному введенні самостійно або в комбінації з іншими цитостатиками лікування:
– множинної мієломи (у середніх або високих терапевтичних дозах);
– пізніх стадій карциноми яєчників;
– ІV стадії нейробластоми.
Якщо застосування мелфалану перорально неможливе, мелфалан можна вводити внутрішньовенно в звичайних дозах для лікування множинної мієломи.
Гіперчутливість до мелфалану або до будь-якого компонента препарату.
Годування груддю.
Дозування
Дорослі
Внутрішньовенне введення
За винятком випадків, коли показана регіонарна перфузія, ін’єкційний Алкерантм призначений лише для внутрішньовенного введення.
При внутрішньовенному застосуванні рекомендується повільне введення Алкеранутм в розчин для внутрішньовенного введення, що має велику швидкість вливання, через мембранний ін’єкційний порт. Якщо пряме введення в розчин, що вливається з великою швидкістю, неможливе, Алкерантм можна розвести у флаконі для внутрішньовенного вливання.
Ін’єкційний Алкерантм несумісний з розчинами, що містять глюкозу, тому рекомендується застосовувати лише 0,9 % розчин хлориду натрію.
При подальшому розведенні розчин Алкеранутм втрачає стабільність, швидкість його розпаду збільшується з підвищенням температури. При кімнатній температурі приблизно
25 °С час від приготування розчину для ін’єкцій до завершення інфузії не повинен перевищувати 1,5 години.
При появі будь-яких ознак каламутності або кристалізації при розчиненні або розведенні розчин потрібно утилізувати.
Потрібно запобігати можливому потраплянню Алкеранутм за межі судин, у разі погано виражених периферичних вен бажано вводити препарат через катетеризацію центральних вен.
Введення у центральні вени рекомендується при застосуванні високих доз ін’єкційного розчину Алкерантм з або без трансплантації (аутологічного кісткового мозку, алогенних або гемопоетичних стовбурових клітин), оскільки при введенні у периферичні вени препарат може потрапляти за межі судин і спричиняти пошкодження відповідних місцевих тканин (див. розділ «Особливості застосування»).
Для проведення реґіонарної артеріальної перфузії слід звернутися до спеціальної літератури за методичними рекомендаціями.
Приготування розчину Алкеранутм для ін’єкцій
Інструкції з відновлення лікарського засобу перед застосуванням див. у розділі «Особливості застосування».
Після відновлення лікарський засіб повинен мати вигляд прозорого розчину (див. розділ «Особливості застосування»).
Алкерантм застосовують дітям дуже рідко, тому загальні рекомендації щодо застосування препарату дітям відсутні.
При ІV стадії нейробластоми у дітей застосовують дози Алкеранутм від 100 до 240 мг/м2 поверхні тіла (інколи розподілені на три послідовні дні) у поєднанні з трансплантацією аутологічного кісткового мозку, окремо або в комбінації з променевою терапією та/або іншими цитостатиками.